Вирок № 35536489, 27.11.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Справа № 762/2293/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Курнякової Т.А.,

при секретарі - Шепелевій В.М.,

за участю прокурора - Альохіна О.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ( в залі суду) в місті ОСОБА_1 кримінальне провадження № 12013140030001189 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:

- 19.05.2004 року Гагарінським районним судом міста ОСОБА_1 за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки 6 місяців, звільненого, відповідно до ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки;

- 23.12.2004 року Гагарінським районним судом міста ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення, волі строком на 3 роки 10 місяців;

- 28.04.2005 року Гагарінським районним судом міста ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки, звільненого 20.11.2007 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 3 дні;

- 07.09.2010 року Балаклавським районним судом міста ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 2 місяці, звільненого 26.07.2012 року умовно-достроково на 10 місяців 21 день,

не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: місто ОСОБА_1, СТ «Горнодолинний», ділянка № 198,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2013 року, в період часу з 11 години 30 хвилин до 12 години 30 хвилин, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окремо провадження, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, перебуваючи на території СТ «Горнодолинний» Балаклавського району міста Севастополя, шляхом подолання огорожі проникли на територію домоволодіння розташованого на ділянці № 183 звідки через вікно проникли до приміщення будинку, розташованого на цій ділянці, звідки таємно викрали майно, що належало ОСОБА_3, а саме:

- обігрівач марки «VITEK» вартістю 400 гривень;

- куртку чорного кольору, вартістю 100 гривень;

- DVD програвач «ДЕХ» в корпусі чорного кольору, вартістю 200 гривень;

- DVD диски в кількості 36 штук загальною вартістю 150 гривень.

Після скоєного, ОСОБА_2 з особою, відносно якої матеріали виділені в окремо провадження, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми злочинними діями ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 850 гривень.

Крим того, 19.05.2013 року, близько 17 години 00 хвилин, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окремо провадження, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, та знаходячись в СТ «Горнодолинний» Балаклавського району місті Севастополя шляхом подолання огорожі проникли на територію домоволодіння, розташованого на ділянці № 183, звідки через вікно проникли у приміщення будинку, розташованого на вказаній ділянці, звідки вчинили спробу викрасти майно ОСОБА_3 у вигляді телевізору «Електра Дампер», вартістю 300 гривень, але по причинах не залежних від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, так як булі затримані на місці скоєння злочину.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та надав суду наступні покази.

19 травня 2013 року він разом з ОСОБА_4 перебував у себе вдома за адресою: місто ОСОБА_1, СТ «Горнодолинний», ділянка № 198, де вони вживали спиртні напої. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_4 залізти на ділянку № 183 в СТ «Горнодолинний» та нарвати квітів. Він знав, що у будинку на цій ділянці мешкає ОСОБА_3 Отримавши від ОСОБА_4 згоду, вони перелізли через паркан на територію ділянки № 183, а потім через відкрите вікно вони, разом, з метою викрадення майна, залізли у приміщення будинку ОСОБА_3, звідки таємно викрали обігрівач марки «VITEK», куртку чорного кольору, DVD програвач «ДЕХ» чорного кольору, DVD диски. Після цього, вони зникли з місця скоєння злочину, а викрадене майно - обігрівач продали. Також, ОСОБА_2 пояснив, що в цей же день, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, він разом із ОСОБА_4, біля 17 години, з метою викрадення майна, залізли у будинок ОСОБА_3, та разом з ОСОБА_4 намагалися викрасти телевізор, який знаходився в будинку, проте викрасти його вони не змогли, оскільки були затримані. Всі речи повернули потерпілому. Просив не позбавляти його волі, тому що одружився, почав нове життя, більш такого не буде повторювати.

Вислухавши пояснення обвинуваченого та оцінив зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло;

- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у жито;

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь і характер громадської небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: заяви про вчинення кримінальних правопорушень, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає: вчинення злочину особою, яка знаходилася у стані алкогольного спяніння.

При визначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, двічі умовно-достроково звільнявся від відбування покарання, останній раз 26.07.2012 року з не відбутим строком покарання 10 місяців 21 день. За умови застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, протягом не відбутої частини покарання, ОСОБА_2 вчинив нові кримінальні правопорушення. ОСОБА_2 характеризується негативно, скоїв кримінальні правопорушення в стані алкогольного спяніння.

Суд також приймає до уваги, що обвинувачений на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має постійне місце проживання в місті ОСОБА_1, заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілого ОСОБА_3 відносно покарання обвинуваченого, того факту що тяжких наслідків від кримінальних правопорушень не наступило, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі, так як тільки воно буде достатнім та необхідним для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_2 інших кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання за вчинення ОСОБА_2 незакінченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, суд керується положенням ст. 68 КК України, згідно із якою за вчинення замаху на злочин, строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті особливої частини КК України.

Відповідно до ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має постійне місце проживання, також враховуючи обставини, що помякшують покарання обвинуваченого, який повністю визнав вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, покаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, добровільно відшкодував потерпілому ОСОБА_3 завданий ним збиток, вважає за можливе призначити йому покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

07.09.2010 року Балаклавським районним судом міста ОСОБА_1 ОСОБА_2 був засуджений за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, до покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на 4 роки 2 місяці, та звільнений від призначеного покарання 26.07.2012 року умовно-достроково на 10 місяців 21 день.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно приєднати частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тому що він щиро розкаявся у скоєнні кримінальних правопорушень та добровільно відшкодував завданого збитку, тяжких наслідків не наступило.

У кримінальному проваджені наявні процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 440 гривень 10 копійок, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 та особи, відносно якої матеріали виділені в окремо провадження, тому з ОСОБА_2 слід стягнути у дохід держави Україна 220 гривень 05 копійок.

Цивільний позов по справі не заявлявся. У заяві від 21.08.2013 року потерпілий ОСОБА_3 написав що претензій до ОСОБА_2 і ОСОБА_4 він не має, за умови відшкодування завданої йому шкоди у розмірі 3000 гривень, однак не вказав якої шкоди: матеріальної чи моральної, та не надав відповідних доказів.

Телефонограмою від 27 листопада 2013 року, ОСОБА_3 просив розглянути справу за його відсутністю та його вимогу про стягнення 3000 гривень, залишити без розгляду, так як буде звертатися до суду, у порядку цивільного судочинства.

Суд приймає до уваги бажання потерпілого ОСОБА_3 і вважає, що слід залишити заяву потерпілого, щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 3000 гривень, без розгляду.

Питання, щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, та враховуючи те, що ними є обігрівач «VITEK», ДВД програвач «ДЕХ», куртка чорного кольору, ДВД - диски в кількості 36 штук, телевізор «Електра Дампер», які передані на відповідальне зберігання потерпілому, вважає за необхідне залишити ОСОБА_3, як належне йому майно.

Керуючись ст. ст. 373, 374-376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання, у вигляді позбавлення волі:

- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, строком на три роки шість місяців;

- за ч. 3 ст. 185 КК України, строком на чотири роки.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на чотири роки.

Згідно з ч. 5 ст. 71 КК України, до покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Балаклавського районного суду міста ОСОБА_1 від 07.09.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання, у вигляді позбавлення волі, строком на чотири роки один місяць.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 залишити без зміни, до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 25 листопада 2013 року.

У строк покарання ОСОБА_2 зарахувати тримання під вартою, з 19 травня 2013 року по 19 липня 2013 року та з 09 вересня 2013 року до 06 листопада 2013 року.

Заяву ОСОБА_3, про стягнення з ОСОБА_2 3000 гривень - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи стягнути з ОСОБА_2 у сумі 220 гривень 05 копійок на користь держави Україна.

Речові докази по справі:

-обігрівач «VITEK», ДВД програвач «ДЕХ», куртка чорного кольору, ДВД - диски в кількості 36 штук, телевізор «Електра Дампер», які передані на відповідальне зберігання потерпілому - залишити ОСОБА_3, як належне йому майно.

На вирок протягом 30 діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста ОСОБА_1 через Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 27 та ч. 4 ст. 29 КПК України.

Суддя Балаклавського районного суду

міста ОСОБА_1 Курнякова