ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" листопада 2013 р.Справа № 924/1179/13
за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь-ДМ" с.Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області
про стягнення 57 200,02 грн., з яких 44000,02грн. - основного боргу, 13 200,00 грн. - штрафу.
Представники сторін:
Від позивача: Козак Н.В. - за довіреністю №65 від 02.09.2013р.
Від відповідача: не з'явився
Суть:
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 57 200,02грн., у тому числі: 44 000,02грн. - основного боргу та 13 200,00 грн. - штрафу згідно п.4.2 договору поставки насіння №5-10 від 06.03.2013р.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача та подання додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 13.11.2013р. розгляд справи відкладено на іншу дату з метою подання позивачем додаткових обгрунтувань по даній справі та задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів відповідно до ст.69 ГПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №5-10 від 06.03.2013р., укладеного між сторонами на поставку насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. по ціні 9200грн./т із врахуванням ПДВ, відповідно до видаткової накладної № РН 5-09 від 05.04.2013р. на підставі довіреності від 05.04.2013р. №2 виданої на ім'я Ліщука Юрія Миколайовича, загальною вартістю 46 000,02 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме сплатив суму поставленої продукції у розмірі 2000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку від 25.04.2013р. та 24.05.2013р.
Позивач враховуючи положення законодавства та п. 4.2. договору за несвоєчасне проведення розрахунків просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% який нараховано на залишок заборгованості, що складає 13200,00 грн.
Присутній в судовому засіданні представник позивача надав суду додаткове письмове пояснення в якому зазначає, що на підтвердження факту отримання насіння відповідачем було надано ДП «Держрезервнасінфонд» довіреність від 05 квітня 2013 року № 2, виданої на ім'я Ліщука Юрія Миколайовича.
Належним і допустимим доказом одержання відповідачем насіння є наявність оформлених належним чином накладних на відпуск насіння, довіреності із зазначенням в ній насіння та його кількості.
Згідно п. 2.1.1. Договору, місце зберігання вказаного насіння зазначено: ЗАТ «ТД «Елітне насіння» - Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Красносілка.
Відповідно до п.5 Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду, насіння сільськогосподарських рослин, закуплене для заготівлі до резервного фонду зберігаються у постачальників (виробників) насіння або хлібоприймальних підприємствах (далі - зберігачі) на підставі договорів зберігання.
Між ДП «Держрезервнасінфонд» та ЗАТ «ТД «Елітне насіння» (далі - Зберігач) було укладено договір про надання послуг зі зберігання насіння від 08 травня 2012 року № С-28.
Відповідно до п. 2.1.4. Договору поставки, постачальник зобов'язується надати покупцю довіреність та лист, що необхідні для отримання насіння зі складу зберігача.
На виконання вказаного пункту договору позивачем відповідачу було надано лист ДП «Держрезервнасінфонд» від 05 квітня 2013 року № 138-1/6-32 та довіреність ДП «Держрезервнасінфонд» від 05 квітня 2013 року серії НБЖ № 737973, видану на ім'я Ліщука Юрія Миколайовича.
Відповідно до листа ДП «Держрезервнасінфонд» від 05 квітня 2013 року, адресованого ЗАТ «ТД «Елітне насіння», обов'язковою умовою відпуску є даний лист та довіреність. Проведення відвантаження по кожній партії здійснюється при наявності листа від ТОВ «Русь» ДМ з переліком автомобілів, прізвищ водіїв, завірений підписом керівника та мокрою печаткою підприємства - ТОВ «Русь» ДМ.
Згідно зі ст. 946 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Отже, зберігач не має права самостійно відпускати товар, що належить поклажодавцю. Перед відпуском товару необхідно зняти його з відповідального зберігання. Для цього зберігачем (ЗАТ «ТД «Елітне насіння») для передачі насіння виписалась видаткова накладна від 08 квітня 2013 року № 34 на підставі довіреності ДП «Держрезервнсінфонд» від 05 квітня 2013 року.
Крім того, ТОВ «Русь» ДМ було надало зберігачу лист від 06 квітня 2013 року № 8 з проханням відвантажити насіння кукурудзи, в кількості 5т. (п'ять тонн) з зазначенням автомобіля та особи, якій доручено отримати насіння.
Отже, насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. було прийнято відповідачем без жодних заперечень, що підтверджується підписом представника відповідача на вище згаданих накладних та довіреності.
Зважаючи на викладене, ДП «Держрезервнасінфонд» просить суд стягнути з ТОВ «Русь» ДМ заборгованість у розмірі 44 000,02 грн. (сорок чотири тисячі гривень 02 коп.) та суму штрафу у розмірі 13 200,00 грн. (тринадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) за порушення умов договору поставки насіння від 06 березня 2013 року №5-10.
Представник відповідача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату місце та час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.11.2013р. в судове засідання, не з"явився, вимог суду, викладених в ухвалах від 17.09.2013р., 30.09.2013р., 04.11.2013р. та 13.11.2013р. не виконав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи судом встановлено:
06.03.2013р. між ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" (Постачальник) та ТОВ "Русь-ДМ" (Покупець), укладено договір поставки насіння сільськогосподарських культур № 5-10.
За умовами укладеного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин, а покупець зобов'язується прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у договорі (п.1.1 договору). Постачальник зобов'язується передати у власність покупця протягом 10 (десяти) днів після підписання даного договору та після укладення договору застави і страхування предмету застави насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. по ціні 9200грн./т із врахуванням ПДВ та передати покупцю насіння належної якості на умовах франко-склад постачальника. Покупець зобов'язався оплатити вартість насіння відповідно до умов розділу 3 цього договору та прийняти насіння тільки для власної використання (п.2.2.1 договору).
Відповідно до п.3.2, п.3.2.1 договору, розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапто, суму у розмірі 46000,00 грн. покупець сплачує наступним чином 1000,00 грн. до 25.05.2013р.; 1000,00грн. до 25.06.2013р.; 1000,00грн. до 25.07.2013р.; 43000,02грн. до 01.09.2013р.
За несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості. Нарахування штрафу за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.4.2 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов"язань сторонами цьоо договору (п.7.1 договору).
На виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної № РН 5-09 від 05.04.2013р. на підставі довіреності від 05.04.2013р. №2 виданої на ім'я Ліщука Юрія Миколайовича, поставив відповідачу насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. по ціні 9200грн./т із врахуванням ПДВ загальною вартістю 46 000,02 грн.
13.08.2013р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 13.08.2013р. № 138-2/1-1-14/27 про сплату заборгованості в сумі 57200,02 грн., з яких 44000,02 грн. боргу, 13200,00 грн. штрафу згідно п. 4.2 договору, які просив у семиденний термін перерахувати на розрахунковий рахунок позивача.
Оскільки відповідач не сплатив кошти в добровільному порядку позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права про стягнення 57200,02 грн., з яких 44000,02 грн. боргу, 13200,00 грн. штрафу згідно п. 4.2 договору.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов укладеного договору № 5-10 від 06.03.2013р. поставлено відповідачу насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. по ціні 9200грн./т із врахуванням ПДВ загальною вартістю 46 000,02 грн. відповідно до накладної № РН 5-09 від 05.04.2013р. Тобто договірні зобов'язання зі сторони позивача виконані повністю.
Розрахунки за отримане насіння відповідач провів частково проплату, а саме сплатив суму поставленої продукції у розмірі 2000,00грн., що підтверджується виписками по рахунку від 25.04.2013р. та 24.05.2013р.
В зв'язку з виконанням не в повному обсязі відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивачем була направлена останньому вимога щодо сплати 57200,00грн.
Судом встановлено, що доказів про сплату заборгованості в сумі 44000,02 грн. за поставку товару відповідачем суду не надано. Тому, з огляду на вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення 44000,02 грн. підлягають задоволенню.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 13200,00 грн. штрафу згідно п. 4.2 договору.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на те, що розмір визначених в договорі санкцій є значним порівняно з сумою заборгованості, суд користуючись правом визначеним в п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе, як виняток, зменшити розмір штрафних санкцій до 50%.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 33 ГПК України, оскільки спір виник з неправомірних дій відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, які позивачем сплачені повністю покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 83, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ДП „Державний резервний насіннєвий фонд" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь-ДМ" с.Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області про стягнення 57 200,02грн., з яких 44 000,02 грн. заборгованості за договором поставки насіння кукурудзи "Любава 279 МВ" гібрид F- 1, у кількості 5,00 т. по ціні 9200грн./т із врахуванням ПДВ та 13 200,00 грн. - штрафу згідно п.4.2 договору поставки насіння №5-10 від 06.03.2013р. задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь-ДМ" (с.Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області, вул. Бортника, 5, код 36334988) на користь Державного резервного насіннєвого фонду (м.Київ, вул.Саксаганського, 1, код 30518866) 44 000,02 грн. (сорок чотири тисячі гривень 02 коп.) - боргу, 6600,00 грн. (шість тисяч, шістсот гривень 00 коп.) - штрафу та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
У стягненні штрафних санкцій в сумі 6600,00 відмовити.
Суддя О.Д.Вибодовський
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - відповідачу, Ізяславський район, с.Плужне, вул.Бортника, 5;
3 - відповідачу, Славутський район, с. Цвітоха.
Судове рішення № 35535565, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 25.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 924/1179/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: