Рішення № 35535531, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18552/13 18.11.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Офіс лайн»ДоПублічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»Простягнення 14 647 788,04 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ріпа С.І.- дов. № б/н від 13.06.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення 14 647 788,04 грн.

Ухвалою від 30.09.2013 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.10.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав документи для долучення до матеріалів справи, а в судовому засіданні 18.10.2013 року надав для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, та надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному орбсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2013 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд даної справи до 04.11.2013 р.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заперечував.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд даної справи до 18.11.2013 р.

У судовому засіданні 18.11.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по справі відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.11.2013 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, проте до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю його представника у судовому засіданні, та клопотання про продовження строку вирішення справи.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Крім того, суд зазначає, що у попередніх судових засіданнях судом неодноразово задовольнялося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки його представника, проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.11.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеррар Україна» (орендар, первісний кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі БАНК» (суборендар) було укладено договір суборенди, відповідно до п. 1.1. якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату та на строк, встановлений в цьому договорі, нежитлове приміщення загальною площею 1 624,56 квадратних метрів, розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Г».

Відповідно до п. 1.5 договору, приміщення передається орендарем та приймається суборендарем за актом приймання-передачі, що складається відповідно до додатку (Б) договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін, і з моменту його підписання вважається додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.

Відповідно до акту приймання-передачі орендарем було передано суборендарю нежитлове приміщення загальною площею 1 624,56 кв.м., розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку, що розташований за адресою: вул. Дегтярівська, 21, літ «Г».

Умовами п. 2.1.2, 2.1.3 договору, строк суборенди становив 2 роки та 360 днів та завершувався 24 лютого 2012 року.

Відповідно до п. 2.2.1. ст. 2.2 договору суборенди, з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою № 2 від 30 березня 2009 року, розмір орендної плати визначався за наступною формулою:

Орендна плата = (Орендна ставка КІ) х Площа приміщення + ПДВ (20%), де К1 - співвідношення курсу встановленого НБУ гривні до долара США на перше число місяця, за який встановлюється орендна плата до курсу гривні до США на дату укладання Договору (1 долар США дорівнює 7,70 гривень ). На дату укладання Договору К1=1.

Орендна ставка за перший місяць суборенди за цим договором становить 945,37 грн. без ПДВ, ПДВ - 20 % , разом - 1 134,44 грн. без урахування відшкодування за орендні платежі.

Орендна ставка за кожен наступний місяць суборенди за цим договором становить 788,52 грн., ПДВ - 788,52 грн., ПДВ - 20 % 157,50 грн., разом 946,22 грн. за кожен 1 (один) квадратний метр за кожен місяць суборенди без урахування відшкодування за комунальні платежі.

Умовами п. 2.2.3 договору, орендна плата сплачується суборендарем за фактичне користування об'єктом оренди на підставі рахунку, що виставляється орендарем щомісячно 1-го робочого дня місяця, за який має бути здійснена оплата.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, орендна плата за користування приміщенням щомісячно сплачується суборендарем шляхом безготівкового банківського переказу в гривнях, єдиним платежем на рахунок орендаря, вказаний в основному договорі, авансом протягом 5 робочих днів місяця, за який проходить оплата.

Згідно з п. 1.6 договору, повернення суборендарем приміщення оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який буде складений у відповідності з додатком (В) договору.

Останнім днем фактичного користування об'єктом оренди є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні приміщення.

Незважаючи на закінчення строку дії основного договору 24 лютого 2012 року, відповідач продовжував фактичне користування приміщенням без підписання відповідної письмової угоди про це з орендарем, що підтверджується актом комісії від 13.07.2013 р.

27 лютого 2012 року орендар звернувся до суборендаря з вимогою (вих. № 01-02-11/01), в якій просив негайно повернути суборендоване приміщення згідно з умовами основного договору та негайно здійснити сплату неустойки в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення.

Зазначену вимогу відповідач отримав 05 березня 2012 року, проте умови викладені в ній не виконав. Також, всупереч приписам розділу 3.5 договору суборенди, не здійснив передачу приміщення первісному кредитору та відповідно не підписав акта приймання-передачі про повернення суборендованого майна.

Враховуючи викладені вище обставини, 16 липня 2012 року первісним кредитором було здійснено примусове виселення відповідача з приміщення.

Згідно з п. 3.6.3 договору суборенди, якщо суборендар або будь-яка підпорядкована йому особа продовжує володіти приміщенням або будь-якою його частиною після дати закінчення договору без письмової угоди про це між орендарем і суборендарем, то суборендар несе відповідальність за всі збитки і збиток, заподіяні в результаті цього орендарю. Суборендар і будь-які інші особи, що продовжують володіти приміщенням, вважаються таким, що прийняли на себе обов'язки суборендаря за даним договором, на основі орендної плати збільшеної в два рази (надалі - подвійна орендна плата), яка розраховується з орендної плати за договором. Подвійна орендна плата обчислюється щоденно і оплачується щомісячним авансом за кожен подальший місяць утримання приміщення до 10 числа кожного місяця. У будь-якому випадку, внесення суборендарем подвійної орендної плати і ухвалення її орендарем після дати закінчення слід вважати ультра-активною дією договору суборенди і не є продовженням терміну суборенди або наданням суборендареві або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків коли сторони уклали про це письмову угоду.

У зв'язку з тим, що суборендарем було порушено зобов'язання щодо повернення приміщення первісному кредитору у визначений договором суборенди строк, а також не здійснено сплату орендних платежів за період з 25 лютого 2012 року по 16 липня 2012 року, то первісний кредитор вважає, що з нього підлягає до стягненню неустойка, нарахована на підстав п. 3.6 договору, в розмірі 14 647 788,04 грн.

27 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» (новий кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна» (первісний кредитор або орендар) було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги у розмірі 14 647 788,04 грн., в якості неустойки за порушення Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк», (28 квітня 2010 року рішенням Загальних зборів акціонерів найменування банку змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»), код ЄДРПОУ 19017842, зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення, що належить первісному кредиторові згідно договору суборенди нежитлового приміщення загальною площею 1624,56 квадратних метрів, розташованого на першому, третьому та четвертому поверхах будинку (далі - «приміщення»), за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Г», укладеним 01 березня 2009 року з первісним кредитором та стає кредитором за основним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника реального та належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, що існують на момент укладення даного договору та/або з'являються відповідно до його умов в майбутньому.

Абзацом 1 пункту 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, внаслідок укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» (новий кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джеррад Україна» (первісний кредитор або орендар) договору про відступлення права вимоги № б/н від 27.07.2012 р., до ТОВ «Офіс лайн» перейшло право вимоги до боржника за договором суборенди від 01.03.2009 р.

12.06.2013 року позивачем направлено цінним листом відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги в зобов'язанні за договором суборенди від 01.03.2009 р. з зазначенням реквізитів нового кредитора.

Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» просить господарський суд стягнути з відповідача 14 647 788,04 грн. неустойки за порушення Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» умов договору суборенди від 01.03.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З умов договору суборенди від 01.03.2009 р. вбачається, що він був укладений на строк 2 роки та 360 днів та завершувався 24 лютого 2012 року.

Згідно з п. 1.6 договору, повернення суборендарем приміщення оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який буде складений у відповідності з додатком (В) договору.

Разом з тим, ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було порушено зобов'язання щодо повернення приміщення орендодавцю у визначений договором суборенди строк та не здійснено сплату орендних платежів за період фактичного користування приміщенням з 25 лютого 2012 року по 16 липня 2012 року.

У зв'язку з тим, що відповідач продовжував володіти приміщенням після дати закінчення договору без письмової угоди про це між орендарем і суборендарем, позивач за керуючись пунктом 3.6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 14 647 788,04 грн. вартості подвійної орендної плати.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.6.3 договору суборенди, суборендар і будь-які інші особи, що продовжують володіти приміщенням, вважаються таким, що прийняли на себе обов'язки суборендаря за даним договором, на основі орендної плати збільшеної в два рази (надалі - подвійна орендна плата), яка розраховується з орендної плати за договором. Подвійна орендна плата обчислюється щоденно і оплачується щомісячним авансом за кожен подальший місяць утримання приміщення до 10 числа кожного місяця. У будь-якому випадку, внесення суборендарем подвійної орендної плати і ухвалення її орендарем після дати закінчення слід вважати ультра-активною дією договору суборенди і не є продовженням терміну суборенди або наданням суборендареві або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків коли сторони уклали про це письмову угоду.

Здійснивши перерахунок неустойки (подвійна орендна плата) з урахуванням умов договору та фактичного періоду користування орендованими приміщеннями, господарський суд приходить до висновку, що за період з 25 лютого 2012 року по 16 липня 2012 року підлягає до стягненню неустойка у розмірі 14 647 726,11 грн., у зв'язку з сим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офіс Лайн» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 32560054) 14 647 726 (чотирнадцять мільйонів шістсот сорок сім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 11 коп. вартості подвійної орендної плати та 68 819 (шістдесят вісім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 71 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.11.2013 р.

Суддя Спичак О.М.