Ухвала суду № 35535522, 21.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"21" листопада 2013 р. Справа № 911/3693/13

за позовомПриватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаверна»про стягнення 5 396,85 грн.

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явились;від відповідача:Устименко І.М. (довіреність №216 від 24.10.2013 року).

Обставини справи:

24.09.2013 року Приватне підприємство «Продсервіс Україна 2012» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н та дати (вх. №3615/13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаверна» (далі - відповідач) про стягнення 5 396,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.08.2013 року ним були перераховані кошти на суму 21 511,16 грн., згідно рахунку-фактури №СФ-0000917 на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №354. Також позивач посилається на те, що відповідач поставив товар на загальну суму 16 127,12 грн., згідно з видатковою накладною №82 від 07.08.2013 року. Отже, позивач вважає, що він недоотримав товару на загальну суму 5 384,04 грн. ПП «Продсервіс Україна 2012» просить суд стягнути з відповідача зазначену суму 5 384,04 грн. як заборгованість, 12,81 грн. 3% річних та сплачений судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2013 року порушено провадження по справі №911/3693/13 та призначено її до розгляду на 24.10.2013 року.

23.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення проти позовної заяви б/н (вх. №22191).

У судове засідання 24.10.2013 року представники позивача, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились. Вимоги ухвали суду від 24.09.2013 року не виконали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013 року, у зв'язку із неявкою позивача та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи, на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 21.11.2013 року.

Повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 24.09.2013 року, а саме, надати: оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, свідоцтва про державну реєстрацію; довідку про включення до ЄДРПОУ; довідку про взяття на облік як платника податків; платіжні реквізити відповідача; оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи; а також надати: письмові пояснення щодо укладання з відповідачем договорів, в тому числі щодо Договору №63 від 25.03.2013 року; докази надсилання відповідачу вимоги про поставку товару на суму 5 384,04 грн. в порядку ст. 530 ЦК України; нормативно-правове обґрунтування вимоги про стягнення 5 384,04 грн. із зазначенням правової природи цих коштів.

У судове засідання 21.11.2013 року представники позивача, які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явились. Вимоги ухвал суду від 24.09.2013 року та 24.10.2013 року не виконали.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.

У відповідності з п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В силу ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, господарський суд повинен створювати сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В пункті 2.1. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі (статті 64 та 65 ГПК) або в ухвалі про відкладення розгляду справи (стаття 77 ГПК).

Згідно 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалами господарського суду Київської області було зобов'язано позивача надати оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, свідоцтва про державну реєстрацію; довідку про включення до ЄДРПОУ; довідку про взяття на облік як платника податків; платіжні реквізити відповідача; оригінали (для огляду) доданих до позовної заяви документів; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи; а також надати: письмові пояснення щодо укладання з відповідачем договорів, в тому числі щодо Договору №63 від 25.03.2013 року; докази надсилання відповідачу вимоги про поставку товару на суму 5 384,04 грн. в порядку ст. 530 ЦК України; нормативно-правове обґрунтування вимоги про стягнення 5 384,04 грн. із зазначенням правової природи цих коштів.

Однак, позивач не виконав вимоги ухвал суду та не надав суду вищезазначені документи. Про причини неможливості їх подання або про намір подати їх в наступних засіданнях позивач суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд позбавлений можливості встановити які саме відносини виникли між сторонами та встановити, чи здійснювалась поставка за накладною №82 від 07.01.2013 року в рамках Договору, чи на підставі усної домовленості.

Крім того, без витребуваного судом нормативно-правового обґрунтування, суд позбавлений можливості визначити підставу поданого позову та визначити яка правова природа коштів, що просить стягнути позивач (борг, збитки, тощо), враховуючи, що обов'язком відповідача було поставити товар, а не сплатити кошти.

Без з'ясування вказаних обставин не може бути вирішене, відповідно до законодавства, питання про стягнення з відповідача коштів в розмірі 5 396,85 грн.

Згідно ст. 47 ГПК України, судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 року, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому судом враховується, що строк розгляду спору, встановлений ст. 69 ГПК України закінчується 24.11.2013 року. Клопотань про продовження строку розгляду від сторін не надходило.

Враховуючи те, що представник позивача, двічі не з'явився на виклик суду (за умови визнання явки обов'язковою) та без поважних причин, не надав суду витребувані ухвалами суду документи, які необхідні для об'єктивного та повного з'ясування всіх обставин справи і прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Одночасно, господарський суд звертає увагу, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням). Крім того, відповідно п. 4.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2012 року № 18 вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ухвалив:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012» залишити без розгляду.

2. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати сторонам.

Суддя В.М. Антонова