Постанова № 35532931, 26.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 листопада 2013 р. № 820/10212/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії начальника Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння Міндоходів у Харківській області Тимофієвої Галини Миколаївни щодо несвоєчасного та неповного надання інформації на його заяву від 24 липня 2013 року;

- зобов'язати Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управляння Міндоходів у Харківській області надати йому інформацію, зазначену в заяві від 24 липня 2013 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що вищезазначені дії відповідача є неправомірними, оскільки на його заяву від 24 липня 2013 року була надана неповна інформацію та з порушенням встановлених строків, чим було порушено його право, встановлене в статті 40 Конституції України та статтях 18, 19 та 20 Закону України "Про звернення громадян", на отримання обгрунтованої відповіді у встановлений законом строк, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача за довіреністю Хаустова О.О., Христофоров О.В. проти позову заперечували посилаючись на те, що вони діяли в межах чинного законодавства, а позовні вимоги є недоведеними, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 24 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управляння Міндоходів у Харківській області з письмовою заявою, в якій просив надати розрахунок розміру середньоденної заробітної плати, на підставі якого йому виплачена компенсація за невикористані відпустки, із зазначенням структури заробітної плати щомісячно, а також надати розрахунковий лист на кошти в сумі 394,45 грн. та повідомити, коли ці кошти були перераховані йому.

Дана заява відповідачем була отримана 26 липня 2013 року, про що свідчить поштове повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неотриманням відповіді на вказану вище заяву позивач письмово звернувся до Ізюмського міжрайонного прокурора із скаргою, в якій прохав вжити заходів до поновлення його порушеного права, визначеного в статті 18 Закону України "Про звернення громадян" на одержання письмової відповіді про результати розгляду заяви, а також права, встановленого в статті 30 Закону України "Про оплату праці" на отримання розрахункового листа при виплаті заробітної плати.

Після чого, 11 жовтня 2013 позивач отримав лист від відповідача, датований 08 жовтня 2013 року, в якому останній надав позивачу розрахунок розміру середньоденної заробітної плати на підставі якого йому виплачена компенсація за невикористані відпустки із зазначенням всієї суми заробітної плати за період з 01 листопада 2012 року по 30 квітня 2013 року та загальну кількість календарних днів за цей час, які враховуються при визначенні розміру середньоденної заробітної плати.

З наведеного вище вбачається, що в даному випадку відповідачем було порушено законодавчо-встановлені терміни розгляду звернення позивача.

Так, у ст. 7 ч. 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;)

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Згідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, вказані терміни розгляду звернення позивача відповідачем не були дотримані, у зв'язку з чим дії податкового органу щодо останнього були протиправними.

Недоведеними є твердження відповідної сторони, що звернення позивача було вирішено своєчасно, про що свідчить відповідь від 06.08.2013 року направлена на його адресу простою кореспонденцією, а тому дана обставина не може бути врахована судом, як належний доказ в розумінні ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАСУ при вирішенні справи.

Щодо посилань позивача стосовно надання відповідачем неповної інформації на його звернення від 24.06.2913 року, суд не погоджується, оскільки це спростовується вищезазначеним.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані дії щодо зазначеного вище є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправними дій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо порушення строків, передбачених Законом України "Про звернення громадян" при вирішенні звернення позивача.

Щодо решти позовних вимог, а саме: про визнання неправомірними дій відповідача стосовно неповного надання інформації на його заяву від 24 липня 2013 року та зобов'язання Ізюмську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управляння Міндоходів у Харківській області надати йому інформацію, зазначену в заяві від 24 липня 2013 року, то на думку суду вони не доведені в частині порушення прав, свобод та інтересів фізичної особи у сфері публічно-правових відносин, що потребує судового захисту в розумінні ст. 2 КАСУ, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають частково відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо порушення строків, передбачених Законом України "Про звернення громадян", при вирішенні звернення ОСОБА_1 від 24.07.2013 року.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 в порядку часткового відшкодування понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27.11.2013 року.

Суддя Самойлова В.В.