Постанова № 35532721, 26.11.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р.Справа № 916/1852/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: Бойко В.О.

Від відповідача: ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу відділу освіти Березівської районної державної адміністрації Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 16.09.2013р.

по справі № 916/1852/13

за позовом: відділу освіти Березівської районної державної адміністрації Одеської області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 25 894,94 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року відділ освіти Березівської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 25 894,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 24.09.2010 року між відділом освіти Березівської районної державної адміністрації та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 було укладено договори № 6, № 7, № 8 та 06.05.2011 року договори № 62, № 63, за якими в строки та на умовах встановлених цими договорами відповідач зобов'язався надати відділу освіти послуги з підвозу учнів до закладів освіти району за визначеними маршрутами, а останній - прийняти і оплатити такі послуги. Протягом 2010 року відповідно до актів виконаних робіт відповідачем надано послуг по перевезенню учнів на суму 52 691,30 грн., які було оплачено позивачем в сумі 14 599,20 грн., тобто заборгованість позивача перед відповідачем за надані послуги складає 38 092,10 грн. Протягом 2011 року відповідно до актів виконаних робіт відповідачем надано послуг по перевезенню учнів на суму 171 586,48 грн., які було оплачено позивачем в сумі 144 933,17 грн., тобто заборгованість позивача перед відповідачем за надані послуги складає 26 653,31 грн. Отже, фактична кредиторська заборгованість позивача перед відповідачем за 2010 та 2011 роки станом на 31.12.2011р. становить 64 745,41 грн. В ході ревізії фінансово - господарської діяльності відділу освіти Березівської районної державної адміністрації було встановлено, що за вказаними договорами відповідачем зайве включено витрати до калькуляції вартості перевезення школярів за вересень - грудень 2010 року та 2011 рік на загальну суму 25 973,80 грн., в тому числі на заробітну плату на суму 17 517,95 грн. та нарахування на заробітну плату на суму 8 455,90 грн. Також, до вартості калькуляції перевезення учнів відповідачем включено таку складову як накладні витрати, внаслідок чого останнім зайво отримано коштів на загальну суму 37 098,20 грн., в тому числі за вересень - грудень 2010 року - 12 228,50 грн. та 2011 рік - 24 869,70 грн. Таким чином, в порушення п.п. 11, 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, внаслідок включення до калькуляції зайвих та непередбачених витрат, відповідачем безпідставно завищено витрати на перевезення учнів, які включено до актів виконаних робіт, внаслідок чого завищено існуючу кредиторську заборгованість станом на 31.12.2012 року на загальну суму 27 568,30 грн. (витрати на заробітну плату з нарахуваннями - 14 337,40 грн., накладні витрати - 13 230,90 грн.). Посилаючись на вищевикладене, відділ освіти Березівської районної державної адміністрації просив стягнути на свою користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 безпідставно сплачені кошти на суму 25 894,94 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову посилаючись на його безпідставність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.09.2013 року (суддя - Оборотова О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано посиланнями на приписи ст. ст. 175, 179 ГК України, ст. ст. 11, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 32, 33, 43 ГПК України, на підставі яких місцевий суд визнав вимоги позивача безпідставними.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відділ освіти Березівської районної державної адміністрації Одеської області подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його повністю скасувати як незаконне і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована доводами наведеними в позовній заяві.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 902, ст. ст. 903, 905, ч. 1 ст. 906 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2010 року між відділом освіти Березівської районної державної адміністрації (орендар) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договори № 6, № 7, № 8 оренди транспортних засобів, за умовами яких орендодавець зобов'язується за плату передавати у користування орендарю 2 автобуси марки «Мерседес - 609» та 1 автобус марки «КАВЗ» в повністю справному технічному стані, заправленими ПМН, з екіпажами, які їх обслуговують, в робочі дні тижня, а саме: з понеділка по п'ятницю, на час, зазначений у графіку руху, для організації підвезення учнів до ЗНЗ та у зворотному напрямку за визначеними маршрутами.

Умовами п.п. 2.1, 2.2, 2.3 6.1 даних договорів визначено, що орендар провадить оплату за користування переданими йому за цими договорами автобусами на підставі калькуляції та акту виконаних робіт; акт виконаних робіт підписується сторонами до 25 числа місяця, наступного за календарним місяцем, у якому фактично надавалися послуги; оплата здійснюється шляхом перерахування суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 днів з моменту підписання акту; ці договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до 31.12.2010р.

Пунктом 6.3 даних договорів сторони встановили, що зміни до договору можуть бути внесені лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою і укладається у такій самій формі, що і договір.

Протягом вересня - грудня 2010 року відповідно до актів виконаних робіт відповідачем надано послуг по перевезенню учнів на суму 52 691,30 грн., які було оплачено позивачем відповідно до платіжних доручень в сумі 14 599,20 грн., тобто заборгованість позивача перед відповідачем за надані послуги складає 38 092,10 грн.

06.05.2011 року між відділом освіти Березівської районної державної адміністрації (покупець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) було укладено договори № 62, № 63, за якими продавець в строки та на умовах, встановлених цими договорами, зобов'язується протягом 2011 навчального року надати покупцю послуги з підвезення учнів до закладів освіти району за визначеними маршрутами, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Умовами п.п. 4.1, 4.2, 10.1 даних договорів визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України за фактом надання послуг при наявності у покупця відповідного бюджетного призначення в строки у відповідності до пропозиції виконавця. Розрахунки здійснюються протягом семи банківських днів з моменту отримання покупцем бюджетного фінансування і на підставі підписаних актів виконаних робіт; до рахунку додаються акти виконаних робіт; ці договори набирають чинності з дня їх підписання і діють до 31.12.2011 року.

Пунктом 11.2 даних договорів сторони встановили, що усі зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Протягом 2011 року відповідно до актів виконаних робіт відповідачем надано послуг по перевезенню учнів на суму 171 586,48 грн., які було оплачено позивачем відповідно до платіжних доручень в сумі 144 933,17 грн., тобто заборгованість позивача перед відповідачем за надані послуги складає 26 653,31 грн.

Отже, фактична заборгованість позивача перед відповідачем за 2010 та 2011 роки станом на 31.12.2011р. становить 64 745,41 грн.

Вказані обставини випливають з матеріалів справи та сторонами не заперечуються.

У березні 2013 року Березівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності відділу освіти Березівської районної державної адміністрації за 2010, 2011, 2012 роки та звітний період 2013 року, за результатами якої складено акт № 750-36/15 від 22.03.2013р. про те, що за вказаними договорами відповідачем зайве включено витрати до калькуляції вартості перевезення школярів за вересень - грудень 2010 року та 2011 рік на загальну суму 25 973,80 грн., в тому числі на заробітну плату на суму 17 517,95 грн. та нарахування на заробітну плату на суму 8 455,90 грн. Також, до вартості калькуляції перевезення учнів відповідачем включено таку складову як накладні витрати, внаслідок чого останнім зайво отримано коштів на загальну суму 37 098,20 грн., в тому числі за вересень - грудень 2010 року - 12 228,50 грн. та 2011 рік - 24 869,70 грн. Таким чином, в порушення п.п. 11, 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, внаслідок включення до калькуляції зайвих та непередбачених витрат, відповідачем безпідставно завищено витрати на перевезення учнів, які включено до актів виконаних робіт, внаслідок чого завищено існуючу кредиторську заборгованість станом на 31.12.2012 року на загальну суму 27 568,30 грн. (витрати на заробітну плату з нарахуваннями - 14 337,40 грн., накладні витрати - 13 230,90 грн.).

У зв'язку з цим відділ освіти Березівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з даним позовом.

Згідно з приписами п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України щодо форми і змісту позовної заяви, остання повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та законодавство, на підставі якого подається позов.

В порушення зазначеної норми процесуального права позивачем не вказано у позовній заяві законодавство, на підставі якого ним подано позов. Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, письмових заперечень на відзив відповідача, а також із усних пояснень представника позивача в засіданні суду апеляційної інстанції, позивач фактично просить стягнути на свою користь з відповідача безпідставно сплачені кошти на суму 25894,94 грн. А тому, при вирішенні даного господарського спору підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України, що регулює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Як вже було зазначено вище, п. 6.3 договорів № 6, № 7, № 8 від 24.09.2010р. та п. 11.2 договорів № 62, № 63 від 06.05.2011р. відділ освіти Березівської районної державної адміністрації та фізична особа - підприємець ОСОБА_4 передбачили, що зміни до договору можуть бути внесені лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою і укладається у такій самій формі, що і договір; усі зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договори про оплатне надання послуг з підвезення учнів до закладів освіти району, а кошти, які відділ освіти Березівської районної державної адміністрації просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, отримано останнім як оплату наданих за цими договорами послуг, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Виявлені проведеною Березівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією ревізією фінансово - господарської діяльності відділу освіти Березівської районної державної адміністрації порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

За таких обставин позовні вимоги відділу освіти Березівської районної державної адміністрації про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 безпідставно сплачених коштів на суму 25 894,94 грн. задоволенню не підлягають.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013р. у справі № 5006/18/13/2012, прийнятій за результатами перегляду судових рішень господарських судів з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому Розділом ХІІ2 ГПК України, яка відповідно до ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Слід зазначити, що місцевий господарський суд фактично ухилився від встановлення та правової оцінки вказаних обставин, які мають істотне значення для справи. Разом з тим колегія суддів вважає, що допущені місцевим господарським судом помилки у застосуванні норм матеріального права при вирішенні даного спору не призвели до неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим не є підставами для скасування прийнятого у даній справі судового рішення, а обумовлюють лише відмову у задоволенні позову з підстав, викладених у даній постанові.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2013 року у справі № 916/1852/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу відділу освіти Березівської районної державної адміністрації Одеської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.