Рішення № 35532632, 26.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2013 р. Справа № 918/1648/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Гарант Плюс" (надалі Позивач, Товариство)

до відповідача Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" (надалі Відповідач, Підприємство)

про стягнення 1 218 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача: Янчук В.В. за довіреністю № 1 від 04 листопада 2013 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20,22,91,93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 жовтня 2013 року господарським судом Рівненської області (суддею Кочергіною В.О.) порушено провадження у справі № 918/1648/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Гарант Плюс" до Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" про стягнення в сумі 18 514 грн. 18 коп., з яких 6 279 грн. 74 коп. - основного боргу, 11 477 грн. 67 коп. - пені, 627 грн. 97 коп. - штрафу, 128 грн. 80 коп. - 3% річних, розгляд якої призначено на 13 листопада 2013 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату № 01-07/323/2013 від 08 листопада 2013 року призначено повторний авторозподіл. За результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, справу № 5019/1648/12 передано на розгляд судді Торчинюку В.Г.

Ухвалою суду від 11 листопада 2013 року справу № 918/1648/13 прийнято до провадження суддею Торчинюком В.Г.

13 листопада 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній у зв'язку зі сплатою Підприємством суми основного боргу в сумі 6 279 грн. 74 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1168 від 29 жовтня 2013 року, просить суд стягнути з Відповідача 131 грн. 17 коп. 3% річних, 458 грн. 86 коп. пені, та 627 грн. 97 коп. штрафу.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 13 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 26 листопада 2013 року.

У судовому засіданні 26 листопада 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у призначені судові засідання, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вулиця Соборна, 24.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника Підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гарант-Плюс" (надалі - Продавець) та Кооперативне підприємство "Володимирецький комбінат громадського харчування" (надалі - Покупець) уклали Договір купівлі-продажу № 103 (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов`язується передати Продукцію у власність Покупцю по найменуваннях у кількості та по цінах, зазначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що якість Продукції, що є предметом поставки за цим Договором, повинна відповідати вимогам чинного законодавства України та державним стандартам, передбаченим на даний вид Продукції та підтверджуватися відповідними документами, що додаються до кожної поставки.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено Відповідачу поставку продукції на загальну суму 6 279 грн. 74 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 22133 від 27 грудня 2012 року на суму 1 555 грн. 72 коп.,

- № 22140 від 27 грудня 2012 року на суму 778 грн. 20 коп.,

- № 513 від 12 січня 2013 року на суму 814 грн. 40 коп.,

- № 1882 від 08 лютого 2013 року на суму 738 грн. 00 коп.,

- № 1884 від 08 лютого 2013 року на суму 774 грн. 60 коп.,

- № 2524 від 22 лютого 2013 року на суму 975 грн. 92 коп.,

- № 2525 від 22 лютого 2013 року на суму 199 грн. 20 коп.,

- № 3311 від 08 березня 2013 року на суму 232 грн. 20 коп.,

- № 3312 від 08 березня 2013 року на суму 211 грн. 50 коп.

Дані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками Відповідача на підставі довіреностей на отримання ТМЦ.

Ціни на Продукцію узгоджені Сторонами та вказуються Продавцем у видатковій накладній на день її виписки з урахуванням власних виробничих затрат та коньюктури ринку (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.4. Договору визначено, що розрахунок проводиться у національній валюті України шляхом перерахування суми, вказаної у видатковій накладній, на рахунок Продавця на протязі 14 банківських днів в осінньо - зимовий період, та на протязі 14 банківських днів в літній період, з дня отримання товарів.

Заборгованість Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Гарант Плюс" станом на день порушення провадження по справі становила 6 279 грн. 74 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до Договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, відповідач оплатив суму основного боргу в розмірі 6 279 грн. 74 коп., з порушенням умов Договору в частині оплати за отриману продукцію лише після звернення позивача до суду, що стверджується платіжним дорученням № 1168 від 29 жовтня 2013 року.

Крім того, пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману партію продукції покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від суми протермінованого боргу за кожний день такого протермінування та несе відповідальність у відповідності до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також у пункті 6.3 Договору зазначено, що в разі протермінування платежу більше ніж на 10 банківських днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від суми протермінованого боргу.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано 131 грн. 17 коп. 3% річних, 458 грн. 86 коп. пені, та 627 грн. 97 коп. штрафу.

Частина перша статті 193 ГК України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказаної правової позиції також дотримується Верховний Суд України (постанова від 27 квітня 2012 року № 3-24гс12)

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд визнав його арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 458 грн. 86 коп. пені, та 627 грн. 97 коп. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3 % річних, нарахованих позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 131 грн. 17 коп. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Кооперативного підприємства "Володимирецький комбінат громадського харчування" (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вул. Соборна, 24, ідентифікаційний номер 01764610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Плюс" (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд.20, ідентифікаційний номер 22562218) 131 грн. (сто тридцять одна) 17 коп. 3 % річних, 458 грн. (чотириста п'ятдесят вісім) 86 коп. пені, 627 грн. (шістсот двадцять сім) 97 коп. штрафу та 1720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) 50 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 листопада 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.