Ухвала суду № 35532470, 26.11.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/1682/13-ц Провадження № 22-ц/795/2511/2013 Головуючий у I інстанції -Бузунко О.А. Доповідач - Ішутко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІШУТКО В.М.,суддів:ІВАНЕНКО Л.В., ХАРЕЧКО Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:позивача ОСОБА_4, представника відповідача Шпетної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2013 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до військової частини А 4302 про визнання права на щорічну додаткову відпустку та зобов'язання роботодавця надати щорічну додаткову відпустку,

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до військової частини А 4302 про визнання права на щорічну додаткову відпустку та зобов'язання роботодавця надати щорічну додаткову відпустку відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апелянт зазначає що рішення ухвалене з порушенням чинного законодавства України, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції повністю знехтував доводами позовної заяви та документами органів, які уповноважені законами України на надання роз'яснень з питань застосування законодавства України про відпустки.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_4 був зайнятий на роботі з особливим характером праці менше половини тривалості робочого дня, установленого для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих, а додаткова відпустка за період з 25.10.2010 р. по 25.10.2011 р. йому була розрахована та надана відповідно до норм діючого законодавства.

З таким висновком погоджується апеляційний суд з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 25.10.2004 р. по теперішній час перебуває у трудових відносинах із ВЧ А 4302 - з 25.10.2004 р. по 02.09.2009 р. на посаді лікаря - психіатра поліклінічного відділення; з 24.09.2009 р. по теперішній час на посаді завідувача психоневрологічним кабінетом - лікаря - психіатра відділення.

Колективним договором, укладеним між командуванням ВЧ А 4302 та профспілковим комітетом військової частини А 4302 на 2011 - 2013 рр. встановлено, що розмір додаткової щорічної відпустки для завідувача психоневрологічним кабінетом - лікаря психіатра становить від 7 до 25 днів.

Позивач працює в поліклініці і в 2011 році ним проведено психіатричних оглядів 8709 осіб та наркологічних оглядів 736 осіб та встановлено діагноз, пов'язаних з розладом психіки - 36 осіб. Згідно довідки військової частини від 06.01.2012 р. № 56 про фактично відпрацьований робочий час за 2010 - 2011 рр. ОСОБА_4 фактично відпрацював у 2010 р. 211 днів, у 2011 р. 214 днів.

Позивачу було надано за період з 25.10.2010 р. по 24.10.2011 р. щорічну додаткову відпустку тривалістю 8 днів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд обґрунтовано послався на Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16, яким затверджено Порядок застосування списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 веде лише прийом громадян, встановлює попередні діагнози і не займається лікуванням хворих з психічними захворюваннями. Такий вид його діяльності займає менше половини робочого дня, установленого для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих. Законом України „Про психіатричну допомогу" визначені правові підстави та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою, регламентує права та обов'язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги і відповідно до ст. 1 цього закону психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров"я осіб на підставі та в порядку, передбачених цим законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні захворювання.

Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: