Ухвала суду № 35531017, 22.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р.Справа № 820/4202/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 820/4202/13-а

за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення: від 29.01.2013 року №0001801532, від 15.04.2013 року №0000931530.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 820/4202/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як юридична особа. Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" перебуває на обліку у Західній МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС та є платником податку на додану вартість.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Західною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна перевірка підприємства "Шляхрембуд" (код ЄДРПОУ 3359182) в частині правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року по взаємовідносинам з контрагентами ПП "РЕСТ-ПРОФІ" (код ЄДРПОУ 35860329), ТОВ "ІНТАКО" (код ЄДРПОУ 36371642).

Результати перевірки були оформлені актом №36/15.3-10/3359132 від 11.01.2013 року.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у частині віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних на загальну суму 497200,00 грн. (за квітень 2012 року у сумі 77200,00 грн., за травень 2012 року у сумі 250000,00 грн., за червень 2012 року у сумі 170000,00 грн.), які виникли від виконання угод з контрагентами ПП "РЕСТ-ПРОФІ" (код ЄДРПОУ 35860329), ТОВ "ІНТАКО" (код ЄДРПОУ 36371642) та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим самим в порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 82866,66 грн., відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності підприємства "Шляхрембуд" по взаємовідносинам з ПП "РЕСТ-ПРОФІ" за період квітень-травень 2012 року, ТОВ "ІНТАКО" за період травень-червень 2012 року, чим порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів (а.с. 10-18).

На підставі висновків акту перевірки №36/15.3-10/3359132 від 11.01.2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001801532 від 29.01.2013 року (а.с. 26), №0000931530 від 15.04.2013 року (а.с. 38).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки надав на них свої заперечення від 18.01.2013 року №39/07 (а.с. 19-22).

Листом від 24.01.2013 року за вих. 670/10/15.3-20, податковий орган повідомив Позивача про залишення висновків акту перевірки від 11.01.2013 року без змін (а.с. 23-24).

Не погодившись з податковим повідомлення - рішенням від 29.01.2013 року №0001801532, Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження та подав скаргу від 08.02.2013 року за вих. 105/07 до ДПС у Харківській області (а.с. 28-32).

Рішенням ДПС у Харківській області від 04.04.2013 року №1828/10/10.2-17, скаргу Позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 29.01.2013 року без змін, та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні санкції), визначену у податковому повідомленні - рішенні від 29.01.2013 року №0001801532 у розмірі 20716,67 грн. (а.с. 33-36).

Підприємство "Шляхрембуд" не погодившись з рішенням ДПС у Харківській області від 04.04.2013 року №1828/10/10.2-17 подало скаргу до ДПС України від 334/07 від 18.04.2013 року та уточнення до скарги від 338/07 від 19.04.2013 року (а.с. 39-46).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 року скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення - рішення без змін (а.с. 48-49).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з контрагентами, котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки ДПІ щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності контрагентами позивача, які відображені в актах податкових органів за місцем їх реєстрації.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (далі за тестом КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД") (Покупець) та ПП "РЕСТ - ПРОФІ" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №16/1 від 16.04.2012 року (а.с. 50-52).

За умовами вищевказаного правочину Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного правочину (а.с. 53-54).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вищевказаного договору КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" надало до суду документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податкові накладні: №93 від 16.04.2012 року на загальну суму 35200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5866,67 грн., №97 від 11.05.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн., №118 від 14.05.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн., №258 від 24.05.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. (а.с. 56-59), видаткові накладні (а.с. 60-64), прибуткові ордери (а.с. 65, 237-240), рахунок №16/4 від 16.04.2012 року (а.с. 66).

Надані позивачем платіжні доручення (а.с. 68-71), виписки з банку (а.с. 129-135, а.с. 224-232), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Крім того, Позивачем було укладено ряд договорів купівлі - продажу з ТОВ "ІНТАКО": №15 від 14.05.2012 року (а.с. 99-101); №16 від 15..05.2012 року (а.с. 103-105); №06 від 06.06.2012 року (а.с. 107-109); №07 від 07.06.2012 року (а.с. 111-113).

За умовами вищевказаних правочинів Продавець (ТОВ "ІНТАКО") зобов'язується передати у власність Покупця (КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД") товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього.

Асортимент, кількість, ціна одиниці товару вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною правочину (а.с. 102, 106, 110, 114).

Факт виконання позивачем зобов'язань по вище вказаному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: податкові накладні: від 14.05.2012 року №94 на загальну суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн., від 15.05.2012 року №98 на загальну суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн., від 06.06.2012 року №40 на загальну суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ 15000,00 грн., від 07.06.2012 року №48 на загальну суму 80000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн. (а.с. 115-118), видаткові накладні (а.с. 119-123), прибуткові ордери (а.с. 233-236).

Оплата по вищевказаним правочинам здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 124-128), виписками з банку (а.с. 129-135, а.с. 224-232).

Отримані товари за укладеним договорами були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства позивача шляхом укладання відповідних договорів з контрагентом (покупцем) на їх поставку. На підтвердження реалізації придбаних товарів і реальності виконання укладених позивачем послідуючих договорів, КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" надані копії договорів субпідряду укладених Позивачем з ТОВ "ВОСТОКПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (а.с. 241-242), акти прийому виконаних будівельних робіт (а.с. 72-75, 81-83, 91-93, 136-138 ), відомості ресурсів (а.с. 76-77, 88-89, 96, 139-140), акти передачі будівельних матеріалів (а.с. 78, 90, 98, 145), розрахунки №1-2 (а.с. 79-80, 87, 97, 141-142), локальні кошториси (а.с. 84-86, 94-95, 143-144).

На час складення податкових накладних контрагенти Позивача ПП "РЕСТ - ПРОФІ", ТОВ "ІНТАКО" рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були платниками податку на додану вартість, знаходились за адресою, вказаною на виданих податкових накладних (а.с. 148-152).

Доводи контролюючого органу про відсутністю у контрагентів Позивача на час складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість колегія суддів вважає безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу укладений між КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" та "ПП РЕСТ - ПРОФІ" 16.04.2012 року та виконано 24.05.2012 року, а свідоцтво платника ПДВ було анульовано 25.05.2012 року.

Що стосується договорів укладених між Позивачем та ТОВ "ІНТАКО", то суд зазначає, що правочини були укладені в травні - червні 2012 року, тоді як свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ІНТАКО" було анульовано 19.09.2012 року.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах, викладених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТАКО" та ПП "РЕСТ-ПРОФІ" від 10.08.2012 року №788/22-41/36371642 (а.с. 179-186) та від 12.06.2012 року №517/2204/35860329 (а.с. 187-192) факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами Позивача.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо винесення податкового повідомлення - рішення від 15.04.2013 року №0000931530, колегія суддів зазначає наступне.

Західною МДПІ м. Харкова при розгляді скарги Позивача від 08.02.2013 року на податкове повідомлення - рішення від 29.01.2013 року №0001801532, було взято до уваги акт планової виїзної перевірки від 12.12.2011 року №2793/23-03-05/03359182, за результатами якого прийняте повідомлення - рішення від 28.12.2011 року №0001622303, яким КП "Шляхрембуд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік.

На підставі повідомлення - рішення від 28.12.2011 року податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15.04.2013 року, яким Позивачу нарахував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 20716,67 грн. за повторне вчинення порушення вимог ст. 198 ПКУ.

При збільшені суми штрафної (фінансової) санкції (штрафу) Відповідач керувався приписами п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками Відповідача, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року (а.с. 214-221) було задоволено позовні вимоги комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень. Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №0000101501 від 20 січня 2012 року, №0001681501 від 22 листопада 2011 року, №0001632303 від 28.12.2011 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року (а.с. 210-213) постанову ХОАС від 30.03.2012 року залишено без змін.

Ухвалою ВАСУ від 05.02.2013 року було прийнято відмову Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від касаційної скарги (а.с. 208-209).

За правилами п.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

А отже, на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення від 15.04.2013 року №0000931530 про збільшення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), податкове повідомлення - рішення №0001632303 від 28.12.2011 року було скасовано та судовими рішеннями встановлено відсутність порушень з боку Позивача.

З урахуванням викладеного, висновки податкового органу щодо повторного порушення ст. 198 ПКУ, які слугували підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 15.04.2013 року, безпідставними та незаконними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень №0001801532 від 29.01.2013 року (а.с. 26), №0000931530 від 15.09.2013 року, не виконано, тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 820/4202/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.