Постанова № 35530741, 21.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 жовтня 2013 року справа № 814/2707/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративними позовами1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", вул. Набережна В.І. Леніна, 29 "А", м. Дніпропетровськ, 49000 в особі представника Сташук Олени Григорівни, АДРЕСА_2 2) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "БРАЗВІК", вул. Декабристів, 23б, офіс 44, м. Миколаїв, 54000 3) ОСОБА_3, АДРЕСА_1

доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

за участюпрокурора м. Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54030 провизнання неправомірними дії, визнання неправомірною та скасування постанови № 85 від 31.05.2013, визнання протиправними та скасування постанови від 31.05.2013 № 83, припису від 17.05.2013 № 102, визнання протиправною та скасування постанови від 31.05.2013 № 209 ВСТАНОВИВ:

Позивачі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "БРАЗВІК", ОСОБА_3, звернулися до суду з позовами до відповідача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" (далі - позивач 1) у позові просить:

- визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо проведення позапланової перевірки на АЗС ТОВ "НСК";

- визнати неправомірною та скасувати постанову № 85 від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 41 292 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бразвік" (далі - позивач 2) у позові просить:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області по призначенню та проведенню 17.05.2013 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва "Установка автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-Б-10» на діючій АЗС" по вул. Червоних Майовщиків, 61, м. Миколаїв, оформлених актом перевірки від 17.05.2013;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 83 від 31.06.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис № 102 від 17.05.2013 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (з врахуванням заяви про виправлення технічної помилки).

ОСОБА_3 (далі - позивач 3) у позові просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 270 від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 17 000 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис № 209 від 17.05.2013 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою від 30.08.2013 суд об'єднав справи № 814/2707/13-а, № 814/2717/13-а, № 24/489/322/13 в одне провадження для спільного розгляду та об'єднаним справам присвоїв № 814/2707/13-а.

Прокурор м. Миколаєва подав 31.07.2013 повідомлення про вступ у справу № 814/2717/13-а з метою захисту інтересів держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на підставі статті 121 Конституції України та статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування позовних вимог Позивач 1 вказує на відсутність підстав для проведення Інспекцією перевірки, на недотримання відповідачем порядку проведення перевірки, на недоведеність висновків відповідача про допущені позивачем 3 порушення.

Позивач 2 позов обґрунтовує тим, що Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2013, Протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2013, Припис № 117 від 21.05.2013 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складені з порушенням норм матеріального та процесуального права, ті обставини, які в них описуються та зроблені висновки не відповідають дійсності.

Представники Товариства, не були присутніми при їх складанні та не мали можливості надати свої пояснення чи заперечення. Винесена на підставі зазначених документів Постанова про адміністративне правопорушення від 04.06.2013 за № 94, є неправомірною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Позивач 3 позов обґрунтовує тим, що відповідач не дотримався норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), зокрема в частині строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідач подав заперечення проти позовів, в яких вказав на те, що факти порушення позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів, норм і правил були доведені належним чином, тому застосування до позивачів заходів впливу (в тому числі накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності) було обґрунтованим і правомірним (т. с. 1, ар. 46-59, т. с. 2, ар. 27-36, т. с. 3, ар. 44-57).

Сторони та прокурор подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

На підставі листа прокуратури Миколаївської області від 04.04.2013 № (15) 07/1/4-129 вих.-13 та направлення для проведення позапланової перевірки від 15.05.2013 № 479 проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За наслідками перевірки складено акт від 17.05.2013, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" статей 32, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (том справи 1, арк. 12-14, том справи 2 арк. 8-9, том справи 3, арк. 8-9).

Позивачу 1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.05.2013 № 102 шляхом приведення проектної документації на об'єкт "Установка автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-К-10» на діючій АЗС" по вул. Червоних Майовщиків, 61, м. Миколаїв до вимог містобудівного законодавства та державних норм з терміном 28.06.2013 (том справи 1, арк. 18-19).

17.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 31.05.2013 (том справи 1, арк. 15-17, том справи 2, арк. 9-10).

На підставі зазначених вище матеріалів начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняв постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2013 № 85, якою визнав позивача 1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклав штраф у сумі 41 292 грн (том справи 1, арк. 20-21).

Позивачу 2 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.05.2013 № 102 шляхом приведення проектної документації на об'єкті "Установка автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-К-10» на діючій АЗС" по вул. Червоних Майовщиків, 61, м. Миколаїв до вимог містобудівного законодавства та державних норм з терміном 28.06.2013 (том справи 1, арк. 157).

17.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення на 31.05.2013 (том справи 2, арк. 10-11).

На підставі зазначених вище матеріалів начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняв постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2013 № 83, якою визнав позивача 2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклав штраф у сумі 103 230 грн (том справи 2, арк. 13).

Позивачу 3 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.05.2013 № 209 шляхом вжиття заходів щодо приведення проектної документації на об'єкт "Установка автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-К-10» на діючій АЗС" по вул. Червоних Майовщиків, 61, м. Миколаїв до вимог містобудівного законодавства та державних норм з терміном 28.06.2013 (том справи 3, арк. 12).

17.05.2013 повноважною особою складено протокол про адміністративне правопорушення (том справи 3, арк. 10-11).

Начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2013 № 270, якою визнав позивача 3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення та наклав штраф у розмірі 17 000 грн (том справи 3, арк. 13).

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначені Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 (надалі - Положення про інспекцію).

Так, згідно пункту 1 Положення про інспекцію, Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Держархбудінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України (пункт 2 Положення про інспекцію) і здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні територіальні органи (пункт 6 Положення про інспекцію). Предметом державного контролю є дотримання юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт (підпункт 8 пункту 4 Положення про інспекцію). Держархбудінспекція проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням, дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (підпункт 10 пункту 4 Положення про інспекцію) і складає акти перевірок у сфері містобудівної діяльності (підпункт 7 пункту 5 Положення про інспекцію).

У частині 2 статті 41 Закону про регулювання вказано, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначений перелік підстав для проведення позапланової перевірки, до яких зокрема віднесені звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства і вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

10.04.2013 до Інспекції надійшов лист за підписом першого заступника прокурора Миколаївської області (від 04.04.2013 № (15)07/1/4-129вих-13, надалі - лист Прокуратури, т. с. 1, ар. 63). У листі Прокуратури вказано, що "… необхідно здійснити в межах … повноважень державний контроль за дотриманням вказаними вище суб'єктами господарювання вимог державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. В разі виявлення порушень вимог законодавства вирішити питання про заборону експлуатації об'єктів". Необхідність здійснення державного контролю у листі обґрунтована пунктом 8 Положення про інспекцію. Відповідно до цієї норми, Держархбудінспекція України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців. Органи прокуратури до вказаних осіб не відносяться.

Як зазначено у письмових запереченнях проти адміністративного позову Товариства (т. с. 1, ар. 46-59), лист Прокуратури Інспекція визначила як звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

У частині 2 статті 19 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (надалі - Закон про прокуратуру) вказано, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону про прокуратуру передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз. При цьому, відповідно до частини 2 статті 20 Закону про прокуратуру, дії, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону про прокуратуру, законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Таким чином, у тому випадку, якщо в процесі здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів виникає необхідність у проведенні відповідним контролюючим органом перевірки, єдина визначена законом форма, за якою цей контролюючий орган повідомляється про необхідність проведення перевірки, - це вимога прокурора. Закон про прокуратуру не передбачає можливості звернення органу прокуратури (як юридичної особи) до контролюючого органу з приводу порушення субєктами господарювання вимог законодавства.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність обставин, які Інспекцією могли бути визначені в якості підстав для проведення перевірки.

11.04.2013 Інспекція направила Товариству лист № 7/14-1666-13 (т. с. 1, ар. 11), яким повідомила про проведення з 17.04.2013 до 23.04.2013 позапланової перевірки на Об'єкті. У зазначений в повідомленні час перевірку здійснено не було. В судовому засіданні представник позивача 1 пояснив, перелічені у листі Інспекції документи він передав посадовій особі Інспекції (у приміщенні Інспекції) у квітні 2013 року.

В судовому засіданні представник Інспекції пояснила, що причиною непроведення перевірки у квітні 2013 року став факт ненадання Товариством документів.

Представник Товариства заперечував той факт, що перевірку було здійснено в його присутності.

З цього приводу суд зазначає таке.

У частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, а пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством (пункт 12 Порядку № 553).

Пунктом 13 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

Цим правам суб'єкта містобудування кореспондують обов'язки Інспекції, зокрема право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки може бути реалізовано шляхом відповідного повідомлення про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Про проведення перевірки у травні 2013 року Інспекція не повідомила позивачів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Інспекція не забезпечила можливість реалізації позивачами наданих їм прав і не дотрималась пункту 9 Порядку № 553.

В Акті, Протоколі № 1 і Протоколі № 2 наявна інформація про декларацію про початок виконання будівельних робіт, про проектну документацію, що, на думку суду, спростовує доводи відповідача про ненадання позивачем 1 документів.

15.05.2013 перший заступник начальника Інспекції видав посадовій особі Інспекції - головному державному інспектору Південного інспекційного відділу Шоломону О.О. направлення на проведення перевірки № 479 (т. с. 1, ар. 61). Відповідно до направлення, строк його дії: 15.05.2013 - 21.05.2013.

У декларації про початок виконання будівельних робіт (т. с. 1, ар. 22-25) Товариство зазначило вид будівництва - "нове будівництво", категорію складності - ІІ.

Як вказано вище, на думку Інспекції, Товариство навело недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт щодо виду будівництва та категорійності об'єкта будівництва. За результатами аналізу проектної документації Інспекція дійшла висновку про те, що установка газозаправного пункту на діючій АЗС є реконструкцією АЗС, а цей об'єкт належить до V категорії складності.

У статті 32 Закону про регулювання зазначено, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорії складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, стаття 32 Закону про регулювання не надає відповідачу права визначати категорію складності об'єкта будівництва.

Посилання відповідача на те, що таке право йому надано Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV i V категорії складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557, суд відхиляє.

По-перше, цей Порядок був затверджений відповідно до статті 32 Закону про регулювання, яка не уповноважує Інспекцію визначати категорію складності, по-друге, у пункті 7 Порядку вказано, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Самочинним будівництвом, відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наслідки виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва встановлені частиною 1 статті 38 і частиною 2 статті 391 Закону про регулювання: у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (стаття 38); у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (стаття 391).

Посилання Інспекції на Настанову щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорії складності для подальшого проектування і експертизи, схвалену рішенням Науково-технічної ради Мінрегіонбуду України № 59 від 16.06.2011 (як на підставу для визначення Інспекцією категорії складності об'єкта будівництва), суд до уваги не приймає, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом.

Враховуючи це, факт наведення Товариством недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт і факт того, що Об'єкт відноситься до об'єктів будівництва V категорії складності, не доведені належним чином.

За таких обставин суд визнає неправомірними вимоги Інспекції, що викладені у Приписі № 102.

За наведення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті ІІ категорії складності Інспекція, з посиланням на абзац 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування" (надалі - Закон про відповідальність), застосувала до Товариства штраф у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат (Постанова № 85).

Оскільки факти правопорушень Товариством вимог містобудівного законодавства не доведені належним чином, суд визнає безпідставним притягнення його до відповідальності.

Крім того, суд зауважує, що необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, є окремою підставою для проведення позапланової перевірки (пункт 7 Порядку № 553), при цьому строк для проведення такої перевірки обмежений 3 місяцями з дня подання такої декларації. Товариство подало декларацію у листопаді 2012 року, тому у лютому 2013 року Інспекція втратила право перевірити дані, наведені у декларації, відповідно, право встановити порушення і право притягнути позивача 1 до відповідальності за абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону про відповідальність.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписом № 101 Інспекція зобов'язала Фірму привести проектну документацію на Об'єкт "… відповідно до вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм".

Постановою № 83 Інспекція, з посиланням на абзац 2 частини 1 статті 2 Закону про відповідальність, наклала на Фірму штраф в сумі 103 230 грн. Відповідно до цієї норми, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження складності об'єкта будівництва, - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З підстав, що викладені вище, суд вважає, що позовні вимоги Фірми підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає таке. Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 4 статті 41 Закону про регулювання, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним нормам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. У підпункті 8 пункту 4 Положення про інспекцію вказано, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своїх повноважень зокрема контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Ані Законом про регулювання, ані Положенням про інспекцію не передбачено право перевірки проектної документації.

Відповідно до Порядку № 553, складенню протоколу про вчинення Фірмою правопорушень, накладенню на Фірму штрафу, видачі Фірмі припису мало передувати здійснення щодо цього суб'єкта містобудування державного архітектурно-будівельного контролю. На думку суду, оскільки відповідач не провів перевірку щодо Фірми, складення припису і постанови є незаконним.

Приписом № 209 Інспекція зобов'язала ОСОБА_3 вжити заходів щодо приведення проектної документації на Об'єкт "… відповідно до вимог містобудівного законодавства та державних будівельних норм".

Постановою № 270 Інспекція, на підставі частини 1 статті 961 КУпАП, наклала на ОСОБА_3 штраф в сумі 17 000 грн. Відповідно до цієї норми, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З підстав, що викладені вище (недоведеність відповідачем факту невідповідності проектної документації вимогам законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил), суд вважає неправомірною видачу Інспекцією цього припису і накладення штрафу.

Додатковою підставою для визнання Постанови № 274 протиправною і її скасування є те, що, відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяця з дня вчинення правопорушення. Проектну документацію Товариство отримало від Фірми у травні 2012 року (т. с. 1, ар. 144), в зв'язку з чим притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у червні 2013 року є незаконним.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 137, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" на об'єкті будівництва "Установка автомобільного газозаправного пункту «СЗГ-Б-10» на діючій АЗС" по вул. Червоних Майовщиків, 61, м. Миколаїв, оформлених актом перевірки від 17.05.2013.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 85 від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 41 292 грн.

4. Визнати неправомірною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 83 від 31.06.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 102 від 17.05.2013 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

6. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 270 від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 17 000 грн.

7. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 209 від 17.05.2013 про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

8. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова будівельна компанія" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 562,03 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.

9. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бразвік" судові витрати із Державного бюджету України в сумі 1066,71 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області.

10. Постанова в частині визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2013 № 270 є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич