Вирок № 35529869, 25.11.2013, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Копія.

Справа № 1/679/26/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Савіцького Л.П.,

при секретарі - Сопронюк Л.А.,

за участю прокурорів - Косіка О.В., Тукурєєва В.В.,

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

перекладача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Ашгабат Республіка Туркменістан, росіянина, з освітою середньою-спеціальною, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, проживаючого АДРЕСА_1, не судимого відповідно до ст. 89 КК України, громадянина України,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_5, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Самарканд Республіка Узбекистан, росіянки, з освітою середньою спеціальною, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_1, не судимої, громадянки України,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_6, народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Головлі Славутського району Хмельницької області, українки, з освітою середньою-спеціальною, вдови, пенсіонерки, проживаючої АДРЕСА_2, не судимої, громадянки України,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7, народженої ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Потсдам Німеччина, росіянки, з освітою середньою-спеціальною, одруженої, на утриманні малолітня дитина, проживаючої АДРЕСА_3, не судимої, громадянки України,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

що в серпні - вересні 2006 року та березні - травні 2008 року ОСОБА_4, будучи приватним підприємцем, являючись службовою особою, маючи у підпорядкуванні найманих працівників, на яких мав вплив, використовуючи їх довіру, за безпосередньою своєю та їх участю, їх сприянням, виконанням ними конкретних вказаних ним дій, групою осіб за попередньою змовою з ними, а саме, приватним підприємцем ОСОБА_5, працівниками - ОСОБА_6, ОСОБА_8, які разом з ним шляхом внесення до офіційних документів підприємства завідомо неправдивих відомостей, складали та видавали завідомо неправдиві документи - довідки про заробітну плату, шляхом обману та зловживання їх довірою та інших осіб, під приводом розвитку підприємства, здійснення підприємницької діяльності, заволодів коштами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17, ОСОБА_16, які вони отримали при його безпосередній участі, як кредити, у АКІБ «УкрСиббанку» та «Райффайзен банк Аваль» за наступних обставин.

З метою отримання кредиту, в серпні 2006 року ОСОБА_4, зловживаючи довірою, ввівши в оману - відносно повернення ним кредиту, запропонував ОСОБА_6 оформити кредит на її ім'я в АКІБ «УкрСиббанк» на підставі фіктивної довідки про її доходи, а грошові кошти передати йому.

З метою забезпечення видачі коштів за кредитом ОСОБА_4, реалізовуючи злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами 17.08.2006 року, в денний час, в офісному приміщенні в АДРЕСА_4, склав завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_6 без номеру та дати, в яку вписав завідомо неправдиві відомості про те, що вона працює в ПП ОСОБА_4 на посаді генерального директора з 2005 року та в період з лютого по липень 2006 р. їй нарахована щомісячна заробітна плата в розмірі по 4500 грн., а всього за вказаний період - 27000 грн., з яких фактично виплачено 3758 грн. 40 коп. за кожен місяць, а всього за вказаний період - 22550 грн. 40 коп., в той час, як ОСОБА_6 фактично працювала в ПП ОСОБА_4 з 08.12.2005 року на посаді головного бухгалтера та у вказаному розмірі заробітну плату жодного разу не отримувала, що йому було завідомо відомо. У вказаній довідці ОСОБА_4 поставив свій підпис у графі «керівник» та печатку приватного підприємця, після чого відразу ж передав її ОСОБА_6 для підпису.

В цьому ж офісному приміщенні ОСОБА_4 в м. Славута 17.08.06 року ОСОБА_19, усвідомлюючи, що вона в ПП ОСОБА_4 ніколи на посаді генерального директора не працювала та заробітну плату у вказаному розмірі не отримувала, а довідка потрібна для подачі до банківської установи з метою отримання банківського кредиту, поставила в ній підпис у графі «головний бухгалтер» і повернула її ОСОБА_4

В цей же день ОСОБА_4 подав завідомо неправдиву довідку до Славутського відділення АКІБ «УкрСиббанк» і цього ж числа між АКІБ «УкрСиббанком» та ОСОБА_6 було укладено Договір № 26255001387316 про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки.

28.08.2006 року АКІБ «УкрСиббанком», на підставі завідомо неправдивої довідки про доходи ОСОБА_6, було прийнято рішення про встановлення для неї суми ліміту овердрафту в розмірі 300 % від заробітної плати після оподаткування, а саме, в сумі 10100 грн. та укладено Додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту № 01 до Договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки № 26255001387316 від 17.08.2006 р.

31.08.2006 року у Славутському відділенні № 510 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_6 безпідставно отримала кредитні кошти в сумі 10100 грн., які вона поруч з відділенням вказаного банку в м. Славута передала ОСОБА_4, якими він заволодів.

Переслідуючи вищезазначені цілі, в серпні 2006 року ОСОБА_4 пообіцяв своєму працівнику - водієві ОСОБА_9 отримати в банку кредит в сумі 10000 грн. Пізніше, ОСОБА_4, вводячи ОСОБА_9 в оману щодо самостійного повернення ним, ОСОБА_4, кредиту, зловживаючи його довірою, запропонував останньому оформити на себе кредит в АКІБ «УкрСибБанку» на суму 10000 грн., а отримані кредитні кошти передати йому.

З цією метою, 16.08.2006 року у своєму офісному приміщенні ОСОБА_4 умисне склав завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_9 без номеру та дати, в яку вписав завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 працює в ПП ОСОБА_4 на посаді комерційного директора з 2004 року та в період з 01 лютого по липень 2006 року йому була нарахована середньомісячна заробітна плата в розмірі 4000 грн., а всього за вказаний період - 24000 грн., з яких фактично щомісячно виплачено по 3340 грн. 80 коп., а всього за вказаний період - 20044 грн. 80 коп., в той час, як ОСОБА_9 працював у ПП ОСОБА_4 з 24 березня 2006 року на посаді водія та у вказаному розмірі заробітну плату жодного разу не отримував. Скріпивши вказану довідку своїм підписом та печаткою підприємця, ОСОБА_4 передав її для підпису ОСОБА_6

Остання, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 ніколи на посаді комерційного директора у ПП ОСОБА_4 не працював та заробітну плату у вказаному розмірі не отримував, а довідка потрібна для подачі до банківської установи для отримання банківського кредиту, 16.08.2006 року в офісному приміщенні поставила свій підпис у графі «головний бухгалтер» та передала ОСОБА_4

В цей же день, ОСОБА_4 вказану довідку подав до Славутського відділення № 510 АКІБ «УкрСиббанк», на підставі чого цього ж дня між банком та ОСОБА_9 було укладено договір № 26259001383316 про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки.

28 серпня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» на підставі завідомо неправдивої довідки про доходи ОСОБА_9 було прийнято рішення про встановлення ОСОБА_9 суми ліміту овердрафту в розмірі 300 % від заробітної плати після оподаткування, а саме, в сумі 10000 грн. та укладено Додаткову угоду про встановлення ліміту овердрафту № 01 до Договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки № 26259001383316 від 16.08.2006 року.

Вказані кошти ОСОБА_9 безпідставно отримав 01.09.2006 року у Славутському відділенні № 510 АКІБ «УкрСиббанк» і через ОСОБА_6 передав ОСОБА_4, якими останній заволодів.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою, у квітні 2008 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_11 оформити на дружину останнього - ОСОБА_10 кредит в АКІБ «УкрСиббанку» під заставу їхньої квартири, а кредитні кошти передати йому, вводячи останніх в оману відносно повернення ним, ОСОБА_4, кредиту.

23.04.2008 року в офісному приміщенні ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_11 ніколи в ПП ОСОБА_20 не працював та ніяких доходів не отримував, дав вказівку ОСОБА_6 скласти довідку про доходи ОСОБА_11

ОСОБА_6, виконуючи вказівку ОСОБА_4, усвідомлюючи, що така довідка потрібна для подання банку з метою отримання кредиту, завідомо знаючи, що ОСОБА_11 ніколи в ПП ОСОБА_20 не працював та ніяких доходів не отримував, 23.04.2008 року в офісному приміщенні власноруч заповнила довідку № 4 від 23.04.2008 року про доходи ОСОБА_11, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 працював у ПП ОСОБА_20 та в період з жовтня 2007 року по березень 2008 року отримував заробітну плату щомісячно в розмірі по 5100 грн. Склавши довідку, ОСОБА_6 відразу ж передала її ОСОБА_4, який власноруч її підписав та поставив печатку ПП ОСОБА_20

Аналогічним чином, з метою забезпечення надання банком кредиту, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_10 ніколи в ПП ОСОБА_5 не працювала та ніяких доходів не отримувала, 23.04.2008 року в офісному приміщенні дав вказівку ОСОБА_7 заповнити текст довідки № 5 від 23.04.2008 року про доходи ОСОБА_10, вказавши при цьому, що вона працювала в ПП ОСОБА_5 та в період з жовтня 2007 року по березень 2008 року, отримувала заробітну плату щомісячно в розмірі по 3100 грн.

В цей же день, ОСОБА_7 заповнила текст вказаної довідки в офісному приміщенні та підписалася в ній від імені ОСОБА_5, поставила печатку приватного підприємця, після чого передала її ОСОБА_4

ОСОБА_4, не ставлячи до відома ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_20 про складання та видачу вказаних завідомо неправдивих довідок про доходи, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту, наприкінці квітня 2008 року подав їх до Славутського відділення № 510 «УкрСиббанку» в м. Славута.

На підставі вказаних завідомо неправдивих довідок про доходи, АКІБ «УкрСиббанк» 29.04.2008 року уклав Договір № 11341262000 про надання споживчого кредиту з ОСОБА_10 та Договір поруки № 201325 з ОСОБА_11 Після чого АКІБ «УкрСиббанком» безпідставно видано кредит ОСОБА_10 в сумі 30400 доларів США, що еквівалентно 153520 грн.

Отримані кошти ОСОБА_10 29.04.2008 року поруч з відділенням банку передала ОСОБА_4, якими він заволодів.

У березні 2008 року ОСОБА_4, переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом обману у спосіб прийняття на себе зобов'язання сплачувати кредит та зловживаючи довірою, запропонував ОСОБА_12 оформити на себе кредит в банку під заставу квартири та під поручительство його дружини - ОСОБА_13, а отримані кредитні кошти передати йому.

З метою забезпечення надання банком вказаного кредиту, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_12 ніколи в ПП ОСОБА_20 не працював та ніяких доходів не отримував, 17.03.2008 року в офісному приміщенні дав вказівку ОСОБА_6 скласти завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_12, вказавши які саме неправдиві відомості необхідно вписати до даної довідки.

ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_12 в ПП ОСОБА_20 ніколи не працював та ніяких доходів не отримував, а довідка необхідна для подання в банк для отримання кредиту, 17.03.2008 року в офісному приміщенні склала завідомо неправдиву довідку, в яку вписала завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 працював у ПП ОСОБА_20 на посаді менеджера за безстроковим трудовим договором та йому нараховано заробітну плату з вересня 2007 року по лютий 2008 року в розмірі щомісячно по 7700 грн., з яких він отримував по 6314 грн. щомісячно, а всього за вказаний період йому нараховано 46200 грн., з яких він фактично отримав 37884 грн. Вказану довідку ОСОБА_6 підписала від імені ПП ОСОБА_20 та поставила печатку приватного підприємця, після чого передала її ОСОБА_4

ОСОБА_4, не ставлячи до відома ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про складання та видачу вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту, у період з 17 по 20.03.2008 року подав її до Славутського відділення № 510 АКІБ «УкрСиббанку».

На підставі вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, АКІБ «УкрСиббанк» 20.03.2008 року уклав Договір № 11317952000 про надання споживчого кредиту з ОСОБА_12 та Договір майнової поруки № 189459 з ОСОБА_13, після чого у Славутському відділенні № 510 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_12 безпідставно отримав кредит в сумі 207000 грн.

Отримані кошти ОСОБА_12 29.04.2008 року поруч з відділенням банку передав ОСОБА_4, які останній привласнив.

Переслідуючи вищезазначені цілі, ОСОБА_4 в березні-квітні 2008 року запропонував ОСОБА_7 оформити в АКІБ «УкрСиббанку» кредит на її ім'я, а отримані кошти передати йому. При цьому ОСОБА_21 пообіцяв самостійно повертати кредит банку, ввівши її в оману.

На виконання вказаного, задля надання банком кредиту та заволодіння ним, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_7 ніколи в ПП ОСОБА_5 не працювала та ніяких доходів не отримувала, 31.03.2008 року в офісному приміщенні дав вказівку невстановленій слідством особі скласти завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_7, вказавши які саме неправдиві відомості необхідно внести до даної довідки. 31.03.2008 року в офісному приміщенні невстановлена слідством особа склала завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_7, отримані у ПП ОСОБА_5, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 працювала у ПП ОСОБА_5 на посаді менеджера та їй нараховано щомісячну заробітну плату з жовтня 2007 року по березень 2008 року в розмірі 6500 грн., з яких вона фактично отримувала щомісячно по 5297 грн. 50 коп., а всього за вказаний період їй нараховано 39000 грн., з яких вона фактично отримала 31785 грн. Вказану довідку ОСОБА_4 31.03.2008 року надав ОСОБА_5, яка будучи приватним підприємцем, маючи найманих працівників, виконуючи організаційно-розпорядчі функції та являючись відповідно службовою особою, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 у неї ніколи не працювала та ніяких доходів не отримувала, а завідомо неправдива довідка про доходи необхідна для подачі до банківської установи з метою отримання банківського кредиту, ознайомившись із її змістом, в цей же день в офісному приміщенні поставила в ній свій підпис та печатку фізичної особи - підприємця і передала ОСОБА_4

ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту, у період з 31.03.2008 року по 01.04.2008 року подав завідомо неправдиву довідку до Славутського відділення № 510 АКІБ «УкрСиббанк».

На підставі вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, АКІБ «УкрСиббанк» 01.04.2008 року уклав Договір №11326563000 про надання споживчого кредиту з ОСОБА_7, після чого у Славутському відділенні № 510 АКІБ «УкрСиббанк» вона безпідставно отримала кредитні кошти в сумі 37400 доларів США, що складає 188870 грн., які поруч з відділенням банку передала ОСОБА_4, якими останній заволодів.

В подальшому, з метою забезпечення отримання коштів шляхом обману у спосіб прийняття на себе зобов'язання сплачувати кредит та зловживаючи довірою, ОСОБА_4 у травні 2008 року запропонував ОСОБА_7 оформити на її ім'я кредит в «Райффайзен Банк Аваль» під заставу квартири її матері - ОСОБА_22, а отримані кошти передати йому.

З метою забезпечення надання банком кредиту та заволодіння наданими банком коштами, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_7 ніколи в ПП ОСОБА_20 не працювала та ніяких доходів не отримувала, 12.04.2008 року в офісному приміщенні дав вказівку ОСОБА_7 скласти завідомо неправдиву довідку про власні доходи, вказавши, які саме неправдиві відомості необхідно вписати до даної довідки. Виконуючи вказівку ОСОБА_4, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що вона в ПП ОСОБА_20 ніколи не працювала та ніяких доходів не отримувала, а довідка необхідна для подання до банківської установи з метою отримання кредиту, 12.04.2008 року в офісному приміщенні власноручно склала завідомо неправдиву довідку про свої доходи № 29, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що вона працювала у ПП ОСОБА_20 на посаді зам. директора магазину та отримувала заробітну плату в грудні 2007 року - січні 2008 року щомісячно в розмірі по 4500 грн., в листопаді 2007 року, лютому - квітні 2008 року щомісячно в розмірі по 4700 грн., а всього за вказаний період отримала 27800 грн.

Вказану довідку ОСОБА_7 підписала від імені ОСОБА_20, поставила печатку приватного підприємця, а 12.04.2008 року в офісному приміщенні передала її ОСОБА_4, який переслідуючи вищеназвану мету, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту наприкінці квітня 2008 року подав її до Славутського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

На підставі вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, 15.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 укладено кредитний Договір № 014/2325/82/1733, а 16.05.2008 року вона безпідставно отримала кредитні кошти в сумі 30000 доларів США, що складає 151500 грн., які біля відділення вказаного банку передала ОСОБА_4, якими він заволодів.

В подальшому, знову з метою заволодіння коштами у травні 2008 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_14, зловживаючи його довірою, ввівши його в оману - відносно повернення ним, ОСОБА_4, кредиту за нього, оформити на ім'я останнього кредит в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» під поручительство матері - ОСОБА_15, а отримані кредитні кошти передати йому.

З метою виконання цього та заволодіння наданими банком коштів, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_14 ніколи в у ПП ОСОБА_5 не працював та ніяких доходів не отримував, 23.05.2008 року в офісному приміщенні свого приватного підприємства дав вказівку ОСОБА_7 скласти завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_14, вказавши, які саме неправдиві відомості необхідно вписати до даної довідки. Виконуючи вказівку ОСОБА_4, ОСОБА_7, усвідомлюючи, що ОСОБА_14 в ПП ОСОБА_5 ніколи не працював та ніяких доходів не отримував, а довідка необхідна для подання до банківської установи з метою отримання кредиту, 23.05.2008 року в цьому ж офісному приміщенні вона власноручно на комп'ютері склала завідомо неправдиву довідку про доходи № 25, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_14 працював у ПП ОСОБА_5 на посаді головного економіста згідно безстрокового трудового договору та йому нараховано заробітну плату за листопад 2007 року в сумі 4560 грн., з яких він фактично отримав 3693 грн., за грудень 2007 року - 4320 грн., з яких фактично отримав 3500 грн., за січень 2008 року - 4700 грн., з яких фактично отримав 3890 грн., за лютий 2008 року - 4960 грн., з яких фактично отримав - 4020 грн., за березень 2008 року - 4690 грн., з яких фактично отримав 3800 грн., за квітень 2008 року - 4970 грн., з яких фактично отримав - 4026 грн., а всього за листопад 2007 року - квітень 2008 року ОСОБА_14. нараховано 28200 грн., з яких він фактично отримав 22848 грн. Вказану завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_7 надала ОСОБА_5, яка будучи приватним підприємцем, маючи найманих працівників, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки та являючись службовою особою, усвідомлюючи, що ОСОБА_14 у неї ніколи не працював та ніяких доходів не отримував, а завідомо неправдива довідка про доходи необхідна для подання до банківської установи з метою отримання банківського кредиту, ознайомившись з її змістом, 23.05.2008 року у своєму помешканні АДРЕСА_1 підписала її та поставила печатку приватного підприємця і повернула ОСОБА_7

23.05.2008 року в офісному приміщенні ОСОБА_7 передала завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_14 ОСОБА_4, який продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту подав її до Славутського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

На підставі вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, 23.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_14 укладено кредитний Договір № 014/2325/82/1743, а 26.05.2008 року ОСОБА_14 безпідставно отримав кредит в сумі 24200 доларів США, що складає 117370 грн.

Отримані кошти ОСОБА_14 поруч з відділенням банку передав ОСОБА_4, які останній привласнив.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння коштами інших осіб, зловживаючи довірою, ввівши в оману - відносно повернення ним, ОСОБА_4, кредиту, у травні 2008 року ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_23 оформити кредит на ім'я його дружини ОСОБА_16 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» під заставу квартири, а отримані кошти передати йому.

З метою забезпечення надання банком кредиту та заволодіння наданими банком коштами, ОСОБА_4, завідомо знаючи, що ОСОБА_16 ніколи в ПП ОСОБА_20 не працювала та ніяких доходів не отримувала, 26.05.2008 року в офісному приміщенні дав вказівку ОСОБА_7 скласти завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_16, вказавши які саме неправдиві відомості необхідно внести до даної довідки. Виконуючи вказівку ОСОБА_4, ОСОБА_7, усвідомлюючи що ОСОБА_16 в ПП ОСОБА_20 ніколи не працювала та ніяких доходів не отримувала, а довідка необхідна для подання до банківської установи з метою отримання кредиту, 26.05.2008 року в офісному приміщенні власноручно на комп'ютері склала завідомо неправдиву довідку про доходи № 20, в яку внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_16 ОСОБА_17 працювала у ПП ОСОБА_20 на посаді головного економіста згідно безстрокового трудового договору та їй нараховано заробітну плату за листопад 2007 року в сумі 6000 грн., з яких фактично сплачено 4860 грн., за грудень 2007 року - 5500 грн., з яких фактично отримала 4455 грн., за січень 2008 року - 5300 грн., з яких фактично отримала 4293 грн., за лютий 2008 року - 5700 грн., з яких фактично отримала - 4617 грн., за березень 2008 року - 6000 грн., з яких фактично отримала 4860 грн., за квітень 2008 року - 5800грн, з яких фактично отримала - 4698 грн., а всього за листопад 2007 року - квітень 2008 року ОСОБА_16 нараховано 34300 грн., з яких вона фактично отримала 27783 грн. Вказану завідомо неправдиву довідку про доходи ОСОБА_7 підписала від імені ПП ОСОБА_20 та поставила печатку ПП ОСОБА_20

26.05.2008 року в офісному приміщенні ОСОБА_7 передала довідку про доходи ОСОБА_4, який продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння кредитними грошовими коштами, з метою прийняття позитивного рішення про надання кредиту, подав її до Славутського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», не повідомляючи про це ОСОБА_16 та ОСОБА_23.

На підставі вказаної завідомо неправдивої довідки про доходи, 26.05.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_23 ОСОБА_17 укладено кредитний Договір № 014/2325/82/1743, а 26.05.2008 року ОСОБА_16 безпідставно отримала кредит в сумі 26900 доларів США, що складає 130465 грн., які поруч з цим відділенням банку передала ОСОБА_4, якими він заволодів.

Вказаними діями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдано збитку АКІБ «УкрСиббанк» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 968 825 грн., що становить 3 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 завдано збитку ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_17 та ОСОБА_16 на загальну суму 618355 грн., що становить 2420 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підсудний ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованих діянь визнав частково і пояснив, що дійсно в умовах кризисної ситуації в країні, з метою забезпечення роботи підприємства, яке знаходилось в скрутному економічному становищі, за згодою потерпілих, від останніх брав грошові кредитні кошти, які вони отримували в банках з його ініціативи. Операції по отриманню кредитних коштів проводились на підставі фіктивних довідок, які видавались на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за його вказівкою та особистим підписом. Умислу на неповернення кредитів в нього не було, оскільки до кризисної ситуації сплачував кредити, так як і обіцяв потерпілим. Крім того, потерпілим при отриманні від них грошей біля банків, за попередньою домовленістю з ними, давав певну суму коштів. ОСОБА_6, ОСОБА_24 та потерпілих він не примушував брати кредити і дуже жалкує, що так сталось, що не утримав ситуацію, тому просить вибачення перед потерпілими.

На часткове визнання своєї вини вказала підсудна ОСОБА_5, зазначивши про повне визнання вини у підробці документів. Пояснила, що підробку документів вчиняла в інтересах підприємства, про що жалкує і просить її суворо не карати.

Підсудна ОСОБА_6 вину визнала частково, не визнає вину в частині змови і пояснила, що діяла на прохання ОСОБА_4 і дійсно при викладених у справі обставинах оформила кредит на суму 10000 грн., які передала ОСОБА_4 Вину у скоєнні підробки документів визнає.

Підсудна ОСОБА_7 вину визнала частково, повністю в підробці документів. Пояснила, що приймати участь у складанні фіктивних довідок її просив ОСОБА_4 Просить її суворо не карати.

Крім часткового визнання своєї винуватості підсудними у скоєнні вище наведених дій, їх винуватість підтверджується показами потерпілих, свідків та іншими зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_9 вказав на те, що, працюючи в ОСОБА_4 водієм, в 2006 році звернувся до останнього з проханням позичити 10000 грн. Однак, ОСОБА_4 йому відмовив та запропонував оформити на себе кредит с сумі 10100 грн. Документи на оформлення кредиту він в банк не подавав, а лише отримав грошові кошти, які через ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 На даний час кошти за кредитним договором повернуті, тому претензій матеріального характеру він не має.

Потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 пояснили, що, маючи давнє знайомство з ОСОБА_4, звернулися до останнього з проханням дати їм в борг гроші. Однак, ОСОБА_4 запропонував їм вихід у вигляді оформлення на себе кредиту, на що вони дали згоду. Всі операції по оформленню кредиту та його поверненню взяв на себе ОСОБА_4 Отримавши кредит в банку, кредитні кошти були передані ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_4 кредит до цього часу не повернув і вони вважають, що останній їх обманув. Позов прокурора підтримують.

На аналогічні обставини отримання ОСОБА_4 кредитних коштів вказали потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Вони ж пояснили, що ОСОБА_4 попросив його, ОСОБА_12, взяти для нього кредит в «УкрСиббанку», який він пообіцяв сплачувати. Оформлення кредиту проводив ОСОБА_4, після чого отримавши гроші, він, ОСОБА_12, передав останні ОСОБА_4 Кредит ОСОБА_4 сплачував десь три місяці. Вони вважають, що ОСОБА_4 привласнив їхні кошти і обманув їх. В ОСОБА_4 ні він, ні вона не працювали.

Потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що в травні 2008 року ОСОБА_4 запропонував йому взяти на себе кредит, гроші передати йому, які він буде самостійно сплачувати у банк. На вказану пропозицію він погодився, залучивши до цього матір - ОСОБА_15 Договори в банку підписували вони, він отримав гроші і передав ОСОБА_4 Проценти по кредиту в ОСОБА_4 брав товаром. Вказані гроші стягнуті з нього в судовому порядку на користь банку і він підтримує позов прокурора.

Аналогічне пояснила ОСОБА_15, вказавши, що під кредит була заставлена її квартира і вона підтримує позов прокурора. Вона теж вважає, що ОСОБА_4 їх обманув.

Потерпілі ОСОБА_16 ОСОБА_17 та ОСОБА_16 ОСОБА_25 вказали на те, що за проханням ОСОБА_4, його сприянням та добором документів взяли кредит в банку «Аваль» на суму 26900 доларів США на ОСОБА_16, які ОСОБА_4 обіцяв повертати. Гроші були передані йому. ОСОБА_4 сплачував кредит всього пару місяців, а потім припинив. Вважають, що він їх обманув. ОСОБА_16 підтримала позов прокурора.

Про те, що ОСОБА_4 попросив підсудну ОСОБА_6 взяти на себе кредит в «УкрСиббанку» вказала остання. В серпні 2006 року ОСОБА_4 в офісі склав фіктивну довідку про її заробіток на посаді генерального директора і, додавши до цього інші документи, подав їх в банк на кредит. З нею було укладено договір овердрафту, на підставі якого вона отримала 10000 грн. і передала їх ОСОБА_4

На підробку документів для отримання кредиту за проханням ОСОБА_4 на своє ім'я вказала підсудна ОСОБА_7 Вона ж пояснила, що ніколи в ПП ОСОБА_5 не працювала. Однак, це було вказано у фіктивній довідці, яку з іншими документами було подано в «УкрСиббанк» для укладення кредитного договору. На підставі цього вона отримала кредит в сумі 37400 доларів США, які передала ОСОБА_4 В травні 2008 року під заставу квартири матері - ОСОБА_22, за проханням ОСОБА_4 по фіктивній довідці про заробітну плату у ПП ОСОБА_20, вона знову оформила кредит на 30000 доларів, які отримала і знову передала ОСОБА_4 Останній обіцяв погашати кредити.

На отримання потерпілими кредитів у банку «Аваль» вказав свідок ОСОБА_26, який пояснив, що вказані кредити оформляв він особисто. Згодом виявилось, що кредити не погашаються і проти ОСОБА_4 порушена кримінальна справа, оскільки кредити отримувались по фіктивним документам.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що під час роботи у ОСОБА_4 продавцем, у 2006 році за його проханням оформилась приватним підприємцем. Про печатку підприємця дізналась випадково, її не замовляла і не здавала. Під час судів дізналась, що її печатка ставилась на фіктивних довідках і будь-кому довідок зі своїм підписом не видавала.

Свідок ОСОБА_27 зазначила, що, працюючи керуючою Славутського відділення «УкрСиббанку» у 2006 році оформляла кредити на ОСОБА_7 та ОСОБА_12. При цьому, останній розповів, що кредитні кошти передасть ОСОБА_4 Сам же ОСОБА_4 приводив цих потерпілих на оформлення кредитів і останні особисто отримували кредитні кошти.

Про віддання в заставу своєї квартири по кредитному договору дочки - ОСОБА_7, розповіла свідок ОСОБА_22, при цьому пояснивши, що вона у ОСОБА_4 працювала продавцем. По кредитним договорам дочки гроші забирав ОСОБА_4 Як би останній не був керівником, вона б на таке не пішла. Вважає, що він її теж обманув.

Свідок ОСОБА_28 вказала на те, що під час роботи завідуючою Славутським відділенням банку «Аваль» ОСОБА_22, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 брали кредити і гроші віддавали ОСОБА_4 Спочатку проплати по кредитам йшли, а коли припинились, вона особисто була в цих людей з приводу несплати і останні їй пояснювали, що «ОСОБА_4 порядочний і буде платити».

Свідок ОСОБА_29 показала, що бувший чоловік під заставу квартири свекрухи взяв кредит в сумі 24000 доларів, які передав ОСОБА_4 Останній зобов'язався погашати кредит, однак цього не робив. Крім цього, вона пояснила, що чоловік у ОСОБА_4 не працював.

На те, що його син - ОСОБА_12, давши в заставу подаровану ним квартиру, взяв кредит в банку, вказав свідок ОСОБА_30 ОСОБА_4 зобов'язався погашати кредит, так як кредитні гроші сином були передані йому, про що той написав розписку.

Про отримання карток ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розповіла свідок ОСОБА_31, пояснивши при цьому, що на той час і зараз працює касиром «УкрСиббанку». Вказані особи особисто ставили підписи про отримання карток. Особисто отримували кошти ОСОБА_10 та ОСОБА_30.

З даних кредитного договору № 26255001387316, додаткової угоди, копії квитанції, копії анкети-заяви, розписки ( т. 11 а.с. 42, 157, 158, 160-162, 169 ) вбачається, що ОСОБА_6 17.08.2006 року уклала договір з АКІБ «УкрСиббанк», додаткову угоду ліміту овердрафту, отримала готівку в сумі 10100 грн. та міжнародну платіжну картку.

З даних договору № 26259001383316, додаткової угоди, копії квитанції, копії анкети-заяви, розписки ( т. 11 а.с. 9- 10, 11-12,16,146,147 ), вбачається що ОСОБА_9 16.08.2006 року уклав з АКІБ «УкрСиббанк» договір, додаткову угоду ліміту овердрафту, отримав готівку в сумі 10000 грн. та міжнародну платіжну картку.

З даних договору № 11341262000, заяви на видачу готівки, договору іпотеки, договорів поруки ( т. 1 а.с. 98 - 117) вбачається, що ОСОБА_10 уклала 29.04.2008 року з АКІБ «УкрСиббанк» договір про надання кредиту та отримала грошові кошти в сумі 30400 доларів США, що еквівалентно 153520 гривень.

З даних договору № 11317952000, заяви, договорів поруки та іпотеки ( т. 3 а.с. 121- 130, 132-134) вбачається, що ОСОБА_12 20.03.2008 року уклав договір з АКІБ «Укрсиббанк», отримав 207000 гривень.

З даних договору № 014/2325/82/1733, заяви, квитанції, договору іпотеки ( т. 4 а.с. 71-75, 77, 78, 79- 81) вбачається, що ОСОБА_7 15.05.2008 року уклала кредитний договір з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», отримала кредит в сумі 30000 доларів США, що еквівалентно 151500 гривень.

З даних договору № 014/2325/82/1743, заяви, квитанції, договору іпотеки ( т. 4 а.с. 87, 88, 98-105 ) вбачається, що ОСОБА_14 23.05.2008 року укладено договір з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», отримано кредит в сумі 24200 доларів США, що еквівалентно 117370 гривень.

З даних договору № 014/2325/82/1746, заяви, квитанції, договору іпотеки ( т. 4 а.с. 121-126, 128, 129-131), вбачається, що 23.05.2008 року ОСОБА_16 ОСОБА_17 уклала договір з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та отримала кредит в сумі 26900 доларів США, що еквівалентно 130465 гривень.

Факти вчинення підсудними вище наведених дій стверджуються також даними фіктивних довідок:

- про доходи ОСОБА_11 № 4 від 23.04.2008 року та ОСОБА_10 № 5 від 23.04.2008 року (т. 1 а.с. 167-168);

- про доходи ОСОБА_16 ОСОБА_17 № 20 від 26.05.2008 року ( т. 8 а.с. 17);

- про доходи ОСОБА_7 № 29 від 12.04.2008 року ( т. 8 а.с. 18);

- про доходи ОСОБА_14 № 25 від 23.05.2008 року ( т. 8 а.с. 19);

- про доходи ОСОБА_12 № 3 від 17.03.2008 року ( т. 8 а.с. 57);

- про доходи ОСОБА_6 без номера та дати ( т. 11 а.с. 168);

- про доходи ОСОБА_9 без номера та дати ( т. 11 а.с. 155).

Згідно даних висновку почеркознавчої експертизи № 113 П від 26.06.2009 року, рукописний текст у довідках про доходи ОСОБА_16 ОСОБА_17 № 20 від 26.05.2008 року, ОСОБА_7 № 29 від 12.04.2008 року, ОСОБА_14 № 25 від 23.05.2008 року виконаний ОСОБА_7 Підпис від імені ОСОБА_5 в довідці № 25 від 23.05.2008 року виконаний ОСОБА_5 Підписи від імені ОСОБА_20 в довідках про доходи № 20 від 26.05.2008 року та № 29 від 12.04.2008 року виконані ОСОБА_7 ( т. 8 а.с. 10-16).

Як вбачається з даних висновку почеркознавчої експертизи № 16 від 17.03.2010 року, рукописний текст (рукописні записи) в довідці про отримання доходів № 5 від 23.04.2008 року, яка видана на ім'я ОСОБА_10, виконані ОСОБА_7, рукописний текст ( рукописні записи) в довідці про отримання доходів № 4 від 23.04.2008 року, яка видана на ім'я ОСОБА_11, виконані ОСОБА_6, підписи в графі «Керівник» та «Головний бухгалтер» в довідці про отримання доходів № 4 від 23.04.2008 року, яка видана на ім'я ОСОБА_11, виконані ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 170-176 ), рукописний текст в довідці про доходи ОСОБА_12 № 3 від 17.03.2008 року виконаний ОСОБА_6 ( т. 1 а.с. 178 ).

За даними висновку почеркознавчої експертизи № 142 П від 18.05.2010 року, підписи в довідці про доходи ОСОБА_12 № 3 від 17.03.2008 року від імені ОСОБА_20 в графах «Керівник» та «Головний бухгалтер» виконані ОСОБА_6 ( т. 8 а.с. 48-55).

Як вбачається з даних листа від 11.12.2009 року № 11-01X1888 Славутського міськрайонного центру зайнятості, у приватних підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_20 були відсутні трудові відносини з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_14 (т. 8 а.с. 99).

Згідно даних листа Славутського міськрайонного центру зайнятості № 11-01X1444 від 23.12.2010 року, копії трудового договору № 140, ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах із ПП ОСОБА_4 і працював водієм ( т. 11 а.с. 28-29).

Відповідно до даних листа Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області від 28.07.2010 року № 5232X05 з додатками, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16 в ПП ОСОБА_20 та ОСОБА_14 в ПП ОСОБА_5 не отримували доходів ( т. 8 а.с. 86-94).

За даними листа Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області від 21.12.2010 року № 10099/05 з додатками, застрахована особа ОСОБА_9, який працював у ПП ОСОБА_4, з березня по грудень 2006 року, у лютому 2006 року зарплатні у ПП ОСОБА_4 не отримував, у березні 2006 року отримав 100 грн., з квітня по червень 2006 року отримав по 350 грн. щомісяця, з липня по листопад 2006 року по 375 грн. щомісяця, у грудні 2006 року - 400 грн. (т. 11 а.с. 24-25).

Відповідно до даних листа Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області від 21.01.2011 року № 525/05 з додатками, ОСОБА_6, яка працювала у ПП ОСОБА_4, отримала заробітну плату в таких розмірах: у лютому 2006 року - 400 грн., з березня по червень 2006 року - по 350 грн., у липні-серпні 2006 року - по 375 грн. ( т. 11 а.с. 121-123).

Аналізуючи вище наведені зібрані по справі докази в їх сукупності, суд відхиляє твердження підсудного ОСОБА_4 про відсутність в його діях умислу на заволодіння чужим майном у вище наведений спосіб.

Вказані твердження ОСОБА_4 спростовуються тим, що ОСОБА_4 лише на початку отримання кредитних коштів і прийняття на себе зобов'язання їх повернення, погашав їх лише спочатку з метою не привернення уваги до своїх дій та уникнення тиску з боку потерпілих, їх галасу, яким обіцяв таке повернення.

Такі твердження ОСОБА_4 суд відхиляє ще й тому, що початкове погашення кредитних платежів ОСОБА_4 носили завуальований характер, спрямований на уникнення викриття шахрайських дій. На це вказують і випадки винагороди потерпілим при отриманні ним від останніх вказаних коштів.

При цьому, суд піддає сумніву його твердження про намір погашати кредити в подальшому, враховуючи суму отриманих коштів понад 900000 грн., сплатити, які він був неспроможний у зв'язку з складним фінансово-економічним станом свого підприємства. У підтвердження цього, сам ОСОБА_4 вказував на те, що «не утримав ситуацію».

Що стосується тверджень ОСОБА_4 про використання отриманих від потерпілих коштів на розвиток підприємства, так вказане суд до уваги не приймає, оскільки об'єктивні дані про це відсутні.

Тому, виходячи з вище наведеного, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, що на думку суду органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції 2001 року).

Такий висновок суд робить, виходячи з того, що наявність його цілеспрямованого умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою підтверджується тим, що з метою створення уяви у потерпілих про виплату ним взятих коштів в рахунок погашення кредитів, він надавав певні суми та здійснював початкові сплати по кредитам та відсоткам.

Відсутність мети на повернення в подальшому кредитів, свідчить використання ним сторонніх осіб для їх отримання, а також сума отриманих кредитних коштів понад 900000 грн., яка при матеріальному стані ОСОБА_4 була непід'ємною і виключала будь-яку можливість її погашення при наявності у нього особистих кредитних зобов'язань, що він в суді не заперечував.

Крім того, з показів самого підсудного ОСОБА_4 вбачається, що отримані іншими особами кредитні кошти забиралися ним безпосередньо. Його дії по спонуканню та оформленню кредитів, видачі довідок та дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 носили цілеспрямований, систематичний, послідовний характер і ці дії продовжувались тривалий час.

Крім цього, вище наведені і оцінені судом докази, дають підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_4, як службова особа «ПП ОСОБА_4.», вчинив службове підроблення, складав та видавав офіційні документи - довідки про доходи, вносячи до них завідомо неправдиві відомості зі спричиненням тяжких наслідків, що органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року).

Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_4 інкриміноване діяння, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року), а саме привласнення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності по даному обвинуваченню, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 ознак вище вказаного злочину, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 23 Постанови № 10 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

ОСОБА_4 по інкримінованим йому діянням не мав відношення до банків, які видавали кредити не йому, а іншим особам. Останні за домовленістю передавали кошти йому, якими він розпоряджався на власний розсуд тобто привласнював.

Вказані кошти банками йому не передавались, ввірені йому не були і не перебували у його віданні. ОСОБА_4 повинен був мати особливе відношення до них, однак не мав щодо них спеціального доручення, службових повноважень і не здійснював повноважень до коштів банків на законній підставі.

Останні об'єктивні ознаки вказаного злочину є обов'язковими для привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а тому на думку суду відповідно до вимог закону в інкримінованих йому діях вони відсутні, що дає підстави суду ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року) виправдати.

З таких же підстав та при відсутності ознак привласнення, що включає в себе незаконне безоплатне утримання майна, ввіреногого винному або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі, підлягають виправданню підсудні ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України(в редакції 2001 року), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року).

Обмірковуючи питання кваліфікації дій підсудної ОСОБА_5, суд виходить з того, що остання приймала безпосередню участь, як службова особа, у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, що знайшло підтвердження в судовому слідстві.

З цих підстав, суд знаходить необхідним погодитись з органом досудового слідства з кваліфікацією дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), оскільки вона вчинила умисні дії у вигляді внесення як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні і видачі завідомо неправдивих документів зі спричиненням тяжких наслідків.

Аналіз зібраних і досліджених судом доказів дає підстави також вважати доведеною вину ОСОБА_6 у співучасті у вчиненні шахрайських дій та в службовому підробленні.

Як встановлено ОСОБА_6 безпосередньо сприяла ОСОБА_4, складала та підписувала завідомо неправдиві довідки про заробітну плату, на підставі яких останній заволодівав кредитними коштами.

Тому, виходячи з наведеного, суд погоджується з запропонованою досудовим слідством кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), оскільки вона своєю співучастю сприяла у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та вносила до офіційних документів за попередньою домовленістю завідомо неправдиві відомості, складала та видавала завідомо неправдиві документи зі спричиненням тяжких наслідків.

Не викликає у суду сумніву і запропонована досудовим слідством кваліфікація дій підсудної ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), оскільки вона за попередньою домовленістю та співучастю зі службовою особою вносила до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, складала та видавала завідомо неправдиві документи зі спричиненням тяжких наслідків.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу та обставини, що пом'якшують його покарання - наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове визнання вини, принесення вибачень потерпілим, які вважали можливим підсудного суворо не карати і з часу скоєння ним злочинів пройшов тривалий час.

Оцінюючи особу винного, суд враховує, що характеризується він без зауважень та є не судимим відповідно до ст. 89 КК України.

При відсутності обтяжуючих обставин, суд враховує, що ОСОБА_4 був ініціатором заволодіння великими коштами, особисто ними заволодів, останніх не відшкодував, а тому враховуючи підвищену суспільну небезпечність його дій, суд приходить до висновку, що йому слід обрати покарання лише у виді позбавлення волі, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_6, суд враховує характер вчиненого нею злочину, обставини, що пом'якшують її відповідальність та особу винної.

Враховуючи відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, суд бере до уваги, що вину вона визнала частково, розкаялась у скоєному і злочин скоїла під впливом керівника підприємства, де працювала, що є обставинами, що пом'якшують її покарання.

Оцінюючи особу винної, суд приймає до уваги, що вона раніш не судима, характеризується позитивно, є пенсіонеркою, однак з врахуванням тяжкості вчинених нею дій та наслідків, приходить до висновку, що покарання їй слід призначити у виді позбавлення волі.

Разом з тим, вище наведені пом'якшуючі обставини дають підстави суду дійти висновку, що виправлення та перевиховання її можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України без відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, що вона є матір'ю двох неповнолітніх дітей, вину визнала, що є обставинами, які пом'якшують її відповідальність.

Оцінюючи особу винної, суд враховує її позитивну характеристику, відсутність судимості, однак з врахуванням тяжкості вчинених нею дій та наслідків, приходить до висновку, що покарання їй слід призначити у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 та враховуючи відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, що вона є матір'ю малолітньої дитини, вину визнала, що є обставинами, які пом'якшують її відповідальність.

Оцінюючи особу винної, суд враховує її позитивну характеристику, відсутність судимості, однак з врахуванням тяжкості вчинених нею дій та наслідків, приходить до висновку, що покарання їй слід призначити у виді позбавлення волі.

Як убачається з досліджених судом доказів ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, скоїли в травні 2008 року. Цей злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Враховуючи, що на час розгляду справи строки, визначені ст. 49 КК України, сплинули, суд на підставі п. 5 ст. 74 КК України вважає, що ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підлягають звільненню від покарання за ч. 2 ст. 366 КК України (у редакції 2001 року), а справа в цій частині закриттю.

Що стосується цивільних позовів, заявлених прокурором в інтересах потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_10 на суму 153520 грн., ОСОБА_9 на суму 10000 грн., ОСОБА_32, ОСОБА_33 на суму 117370 грн., ОСОБА_16 на суму 130465 грн. до ОСОБА_4 та ОСОБА_6, так суд вважає, що вказані позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_16 було заподіяно матеріальної шкоди і винуватість з цього приводу підсудного ОСОБА_4 в заволодінні їх коштами доведена вище наведеними по справі доказами, що останній цього в суді не оспорював.

При покладенні матеріальної відповідальності на ОСОБА_4, суд враховує, що банками - АКІБ «УкрСиббанк» та «Райффайзен Банк Аваль» з потерпілих в судовому порядку стягнуті отримані ними кредитні кошти, що останнім дає підстави ставити вимоги про стягнення вказаних сум.

Тому, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_16 зазначені вище суми.

Що стосується вимог прокурора, заявлених в інтересах ОСОБА_9, так суд вважає необхідним в позові до ОСОБА_4 про стягнення 10000 грн. відмовити, оскільки вказана сума відшкодована, що в судовому засіданні підтвердив ОСОБА_9

Не підлягають задоволенню вимоги прокурора щодо стягнення заподіяних збитків злочином з ОСОБА_6, оскільки остання будь-якими коштами внаслідок шахрайських дій не заволодівала.

Підлягають стягненню з підсудних в дольових частках судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, зокрема:

- з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по 588,63 грн. за проведення експертизи № 16 від 17.03.2010 року;

- з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по 706,06 грн. за проведення експертизи № 113 П від 26.06.2009 року;

- з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по 608,96 грн. за проведення експертизи № 142 П від 18.05.2010 року;

- з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 по 278,64 грн. за проведення експертизи № 41 Т від 24.06.2010 року;

- з ОСОБА_4 1415,04 грн. за проведення експертизи № 5е від 05.03.2012 року.

Керуючись ст. ст. 12, 49, 74 КК України, ст. ст. 323-324, 11-1 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) і призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції 2001 року) - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією майна, крім житла;

- за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах строком на 2 (два) роки.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від покарання за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і справу в цій частині закрити.

ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року) - виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

ОСОБА_6 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) і призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції 2001 року) - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки і на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину;

- за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнити від покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і справу в цій частині закрити.

ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року) - виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

ОСОБА_5 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнити від покарання за ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і справу в цій частині закрити.

ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року) - виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

ОСОБА_7 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах строком на 1 (один) рік.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_7 звільнити від покарання за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і справу в цій частині закрити.

ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції 2001 року) - виправдати.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

Позови Славутського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_16 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь:

- ОСОБА_11 та ОСОБА_10 -153520 грн.;

- ОСОБА_32 та ОСОБА_33 - 117370 грн.;

- ОСОБА_16 - 130465 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за проведення експертизи № 16 від 17.03.2010 року на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області ( р/р 31258272210321 МФО 815013 код 25575309 «за дослідження 3») по 588 грн.63 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 за проведення експертизи № 113 П від 26.06.2009 року на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області ( р/р 35228001000040 МФО 815013 код 25575309 на рахунок № 100105022034 - 23 із приміткою «за дослідження 3») по 706 грн.06 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_6 за проведення експертизи № 142 П від 18.05.2010 року на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області ( р/р 31258272210321 МФО 815013 код 25575309 «за дослідження 3») по 608 грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за проведення експертизи № 41 Т від 24.06.2010 року на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області (31258272210321 МФО 815013 код 25575309 «за дослідження 4») по 278 грн.64 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 за проведення експертизи № 5е від 05.03.2012 року на користь НДЕКЦ при УМВС України у Хмельницькій області (р/р31258272210321 МФО 815013 код 25575309 «за дослідження 11») 1415,04 грн.

Речові докази - зразки підписів залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Нетішинський міський суд.

Головуючий