Рішення № 35528983, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19386/13 19.11.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр"

про розірвання договору

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Троїцька Т. М. (дов. № 6278/25 від 29.12.2012 р.)

Шевченко В. В. (дов. № 6279/25 від 29.12.2012 р.)

Балда-Денисюк Л. М. (дов. № 6161/25 від 26.12.2012 р.)

Янчак Г. Р. (дов. № 975/25 від 15.02.2013 р.)

Від відповідача Щербах Р. С. (дов. № 865 від 08.10.2013 р.)

Дегтярьов Ю. В. (дов. № 916 від 22.10.2013 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" (далі за текстом - відповідач) про розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/19386/13, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи відкладено на 19.11.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі. Вказаною ухвалою також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи.

18.11.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано заперечення на відзив.

19.11.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, додаткові пояснення по справі, клопотання про колегіальний розгляд справи, про залучення третьої особи.

19.11.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 19.11.2013 року представники сторін з'явились.

Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті клопотання про розгляд справи у колегіальному складі суддів, відповідно до яких просить суд задовольнити клопотання.

Представник позивача також надав усні пояснення по суті клопотання про колегіальний розгляд справи, в яких заперечив проти задоволення клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні подане відповідачем клопотання про колегіальний розгляд справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні враховуючи наступне.

Клопотання про колегіальний розгляд справи в ході розгляду справи заявлено відповідачем втретє. В задоволенні двох попередніх клопотань про колегіальний розгляд справи відповідачу було відмовлено, з мотивів викладених в ухвалі від 12.11.2013 року.

На думку відповідача, справа № 910/19386/13 є особливо складною з огляду на предмет спору, у справі вимагається встановлення обставин та фактів, що можуть не доводитьсь знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, зокрема, справи № 921/1010/13-г/18 про визнання недійсним рішень, прийнятих 25-28.09.2013 року позачерговими зборами акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", що розглядається Господарським судом Тернопільської області. Крім того, на думку відповідача, рішення у дані справі може вплинути на інтереси держави, в особі Фонду державного майна України, якій належить 51 % акцій, в частині унеможливлення управління державною власністю, яке спостерігається останніх 14 років. На підставі зазначеного відповідач просить суд здійснити розгляд справи колегіально.

Згідно ст. 4-6 ГПК України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Як встановлено ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Суд зазначає, що розподіл справи було здійснено автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації позовної заяви з урахуванням спеціалізації судді, затвердженої рішенням загальних зборів суддів. При цьому, визначення колегіального складу розгляду спору є правом та прерогативою суду в залежності від категорії і складності справи. При цьому, відповідачем у справі у клопотанні та усних поясненнях необґрунтовано в чому полягає складність справи, окрім самого зазначення, що справа є особливо складною з огляду на предмет спору.

Предметом спору, по даній справі є розірвання договору, в зв'язку з істотним порушенням його умов, відповідно ні категорія справи, ні її предмет не є складними. Посилання відповідача, при обґрунтуванні складності справи № 910/19386/13 на факт розгляду Господарським судом Тернопільської області справи № 921/1010/13-г/18 про визнання недійсним рішень, прийнятих 25-28.09.2013 року позачерговими зборами акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго" не коректне, оскільки предмети спорів зазначених справ між собою не пов'язані, є принципово різними, і не впливають однин на одного. За таких обставин, клопотання відповідача про визначення колегіального складу розгляду спору відхиляється як недоведене та необґрунтоване.

В судовому засіданні представником відповідача надано усні пояснення по суті клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, в яких просить суд його задовольнити.

Представники позивача заперечили в судовому засіданні проти задоволення клопотання про залучення третьої особи по справі.

Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи обґрунтовано тим, що оскільки у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільобленерго", рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки Центрального депозитарію, який не є стороною у справі, щодо прав та обов'язків відповідача. На підставі зазначеного відповідач просить суд залучити Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Відповідно до а. 4, 5 п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку, що прийняттям рішення по даній справі, як то рішення про задоволення позову чи про відмову в його задоволенні, Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій Україна" не буде наділене новими правами, на нього не буде покладено нові обов'язки, крім покладених на нього чинним законодавством (в тому числі прийняти від відповідача документи системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільобленерго"), не будуть змінені його наявні права та/або обов'язки, і не буде позбавлено його певних прав та/або обов'язків у майбутньому. Отже, у Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій Україна" у даній справі не має юридичного інтересу, відповідно клопотання про залучення до участі у справі третьої особи не підлягає задоволенню.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, оскільки позивачем по справі подано суду копію відповіді Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на звернення позивача (ВАТ "Тернопільобленерго") стосовно процедури скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго", призначених на 25.09.2013 року, яку суд витребував від Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, і відповідно відкладати розгляд справи з метою отримання від Прикарпатського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку зазначеного документу не має необхідності.

Позовні вимоги, а саме: постановити рішення про розірвання угоди № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року, укладеної між ВАТ "Тернопільобленерго" та ТОВ "Український енергетичний реєстр", з 04.10.2013 року; зобов'язати ТОВ "Український енергетичний реєстр" передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ "Теронопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 року в паперовій формі, мотивовані істотним порушенням з боку відповідача умов угоди № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року.

Відповідач проти позову заперечує, в своїх діях порушення умов зазначеної угоди не вбачає, стверджує, що діяв у повній відповідності до чинного законодавства та умов укладеної з позивачем угоди № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.1997 р. між позивачем, як емітентом, та відповідачем, як реєстратором, було укладено Угоду № 2 про реєстраційне обслуговування від (далі за текстом - угода), на підставі якої відповідач зобов'язувався надавати послуги по формуванню та веденню реєстру власників іменних цінних паперів позивача згідно з умовами цієї угоди, положеннями Статуту емітента та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 1.2. угоди, обсяг робіт, які виконуються реєстратором, визначається у додатку № 1 від 07.03.1997 р., який є невід'ємною частиною цієї угоди.

Пунктом 2.2.7 угоди сторони погодили, що емітент не має права вимагати від реєстратора дій, які протирічать чинному законодавству, статуту та проспекту емісії цінних паперів. Відмова реєстратора виконувати такі дії не може бути підставою для розірвання угоди.

Згідно п. 4.3. угоди реєстратор зобов'язаний надати будь-яку інформацію з реєстру за письмовим розпорядженням емітента або уповноваженого державного органу. При цьому, відповідно до п. 4.5. угоди інформація з реєстру надається уповноваженій особі емітента в обсязі, визначеному письмовим повідомленням емітента, що містить також прізвище, ім'я, по батькові, посаду та зразок підпису уповноваженої особи.

Також, у відповідності до п. 4.4. угоди сторони взяли на себе зобов'язання всебічно сприяти один одному при захисті своїх інтересів проти недобросовісних дій з боку третьої особи.

У відповідності до п. 6.3. угоди сторони визнали себе зобов'язаними передбаченими у цій угоді зобов'язаннями, а також її повноту, заміну всіх попередніх домовленостей між сторонами в усній та письмовій формі стосовно предмету угоди.

Відповідно до п. 6.5. угоди будь - яка кореспонденція з питань цієї угоди повинна направлятися одним із згаданих способів: рекомендованим листом; доставлена адресату особисто; телефаксом або факсимільним повідомленням з письмовим підтвердженням уповноваженого представника адресату повідомлення.

Ця угода вступає в дію з дня підписання і діє до моменту її розірвання однією з сторін, зокрема, на основі письмового повідомлення емітента реєстратором, яке набуває чинності через 30 днів після отримання (п. 7.1. угоди).

У разі припинення дії угоди реєстратор повинен передати емітенту або його новому реєстратору реєстр власників іменних цінних паперів емітента в повному обсязі, що включає архів на паперових носіях по формі, яка встановлена для обліку у реєстратора (п. 7.2. угоди).

Відповідно до п. 7.3. угоди, зазначена у п. 7.1. передача реєстру власників іменних цінних паперів здійснюється у взаємно узгоджений термін, але не пізніше одного місяця після повідомлення реєстратора згідно п. 7.2. за умови компенсації всіх його витрат по цій угоді та процедурі передачі реєстру.

Відповідно до Додатку № 1 до угоди № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року, який є невід'ємною частиною угоди до діяльності реєстратора відносяться послуги, зокрема, роздрукування списку власників іменних цінних паперів (реєстру), розсилання інформації повідомлень емітента.

22.08.2013 р. на вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 12.08.2013 року (отриману позивачем 13.08.2013 року), акціонерів, які сукупно володіють понад 10% акцій позивача, Спостережна Рада позивача прийняла рішення про скликання 25 вересня 2013 року об 11-00 год. позачергових зборів акціонерів ВАТ "Тернопільобленерго" за адресою місцезнаходження позивача: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, та затвердила порядок денний цих зборів.

Листом від 22.08.2013 р. (вих. № 3580/1) позивач повідомив ініціюючих акціонерів - Компанії "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" про скликання за їх вимогою позачергових зборів 25.09.2013 р. за адресою: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, і розмістив відповідну публікацію в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" (№ 158 від 23.08.2013р.) та газеті "Свобода" (№ 68 від 23.08.2013р.). Доказів направлення ініціюючим збори акціонерам Листа Вих. № 3580/1 від 22.08.2013 року та/або відмітки про отримання матеріали справи не містять.

Керуючись рішенням Спостережної Ради від 22.08.2013р. та у відповідності до угоди позивач листом від 22.08.2013р. (вих. №3570/1) звернувся до відповідача з проханням здійснити розсилку інформаційних повідомлень акціонерам про скликання позачергових зборів акціонерів на 25.09.2013р. за адресою: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, додавши при цьому витяг із протоколу Спостережної Ради від 22.08.2013р. щодо скликання зборів та їх порядку денного.

Лист Вих. № 3570/1 від 22.08.2013 року був направлений відповідачу простим поштовим відправленням, яке відповідач отримав 02.09.2013 року, що підтверджується актом від 02.09.2013 року відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідач не виконав розпорядження позивача та не здійснив розсилку персональних повідомлень акціонерам із затвердженою Спостережною радою інформацією про скликання зазначених зборів. Отримавши лист Вих. № 3570/1 від 22.08.2013 року, відповідач направив позивачу лист Вих. № 742 від 03.09.2013 року, яким повідомив, що у нього відсутня можливість провести таку розсилку у строк, зазначений позивачем, з огляду на його сплив.

В той же, час відповідач за вимогою Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 року здійснив розсилку письмових повідомлень про проведення позачергових загальних зборів ВАТ "Тернопільобленерго" на 25.09.2013 р. об 11-00 год., за адресою: м. Тернопіль, вул. Чумацька буд. 1, готель "Галичина", конференц-зал.

За твердженням позивача, відповідач не повідомив позивача про такі свої дії, доказів іншого матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявна копія листа відповідача позивачу Вих. № 714 від 29.08.2013 року, відповідно до якого відповідач повідомив позивача про розірвання угоди згідно рішення № 729 в односторонньому порядку з дня набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України", про закриття з дня набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України" (тобто з 12.10.2013 року) системи реєстру позивача та про передачу документів системи реєстру позивача до Центрального депозитарію цінних паперів.

16.09.2013 року позивач звернувся до відповідача листом Вих. № 3936/01, яким просив відповідача надати реєстр власників іменних цінних паперів в паперовій формі станом на 24:00 год. 19.09.2013 року. Зазначений лист відповідач отримав 17.09.2013 року.

У відповідь на запит позивача від 16.09.2013 року, відповідач повідомив позивача про неможливість його виконання за наданими документами. Зазначена відповідь була направлена позивачу поштовим відправленням 20.09.2013 року.

Представники позивача, які прибули 23.09.013 року для отримання реєстру, не були допущені до офісу реєстратора, та їм було відмовлено у видачі реєстру, що підтверджується відповідним актом, копія якого наявна в матеріалах справи.

06.09.2013 року Спостережна рада позивача, у складі Голови Спостережної ради О. В. Сагура та члена Спостережної ради К. К. Кривенко, прийняла рішення розірвати угоду № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року з відповідачем, в зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов, яке полягає у відмові здійснити розсилку акціонерам повідомлень про скликання загальних зборів.

10.09.2013 року позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору вих. № 3868/01 з 02.10.2013 року і просив відповідача повідомити його про результати розгляду пропозиції не пізніше 02.10.2013 року факсимільним зв'язком.

У відповідь на пропозицію розірвати угоду, відповідач направив позивачу лист Вих. № 847 від 02.10.2013 року, яким повідомив позивача, що вважає його вимогу про розірвання договору безпідставною та неправомірною.

Телеграмами 01.10.2013 р. і 02.10.2013 р. позивачем було оповіщено відповідача про розірвання з 02.10.2013 р. угоди та про необхідність останньому підготувати на 11-00 год. 03.10.2013 р. документи для передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів Позивачу.

Листом від 01.10.2013 року № 4190/01, отриманим відповідачем, позивач повідомив відповідача про час прибуття до нього уповноважених представників позивача для отримання документів системи реєстру власників іменних цінних паперів, та про перелік документів, які відповідач має підготувати для передачі.

03.10.2013 року уповноваженому представнику позивача, який прибув до відповідача за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 4/6 для отримання документів системи реєстру, відповідачем було надано копію листа № 847 від 02.10.2013 р. щодо незгоди з розірванням угоди та відмовлено у наданні документів системи реєстру власників іменних цінних паперів.

Отже, причиною спору у справі стали підстави розірвання договору , а саме угоди № 2 від 07.03.1997року, яку позивач просить розірвати з підстав істотного порушення умов договору (ч.2 ст. 651 ЦК України), а відповідач зазначає про те, що фактично договір є розірваним в силу вимог спеціального законодавства та відповідач діяв у відповідності до умов договору та закону.

Для вирішення спору по суті, суду необхідно встановити факт істотного порушення умов договору стороною, наявність у іншої сторони договору істотної шкоди, в результаті якої сторона договору позбавляється тих результатів, на які вона розраховувала при укладенні договору, для застосування такої оперативно-господарської санкції як розірвання договору, в зв`язку з порушенням умов договору. Друга вимога щодо передачі реєстру є похідною від первісно заявленої вимоги, оскільки реєстр не може знаходитись у особи без достатньої правової підстави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Угода № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

"Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору. Значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об'єктивні обставини.

Таким чином, для вирішення справи по суті суду необхідно визначитися з наявністю або відсутністю оціночного факту - факту порушення договору, наявність якого і є підставою для розірвання договору, визначити "міру позбавлення того, на що розраховувала сторона договору при укладенні договору" та оцінити "істотність порушення".

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно тверджень позивача при виконанні сторонами угоди відповідачем були порушені наступні її положення: п. 1.2. угоди та додатку № 1 від 07.03.1997 року до цієї угоди, п. 4.4. угоди та п.п. 4.3., 4.5 угоди, в той час, як позивач свої зобов'язання за угодою виконував належним чином та в повному обсязі. Згідно тверджень відповідача зазначені пункти угоди ним не порушувалися, а якщо і було допущено порушення, то воно сталося з внаслідок порушення позивача, а саме надсилання позивачем відповідачу незаконних вимог, які не підлягали виконанню згідно з нормами самої угоди (п. 2.2.7).

Як встановлено судом, на вимогу акціонерів, що сукупно володіють 10 і більше відсотків простих акцій Спостережна (наглядова відповідно вимог закону Наглядова) рада позивача прийняла рішення 22.08.2013 року про скликання позачергових загальних зборів на 25.09.2013 року. Зазначене рішення було прийнято в межах компетенції наглядової ради, встановленої ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства".

Судом встановлено, що про прийняте рішення Спостережної (наглядової) ради від 22.08.2013 року позивач повідомив відповідача шляхом направлення йому простого листа (тобто з недотриманням встановленого п. 6.5 угоди порядку надсилання кореспонденції) про вимогу здійснити розсилку повідомлень акціонерам позивача про скликання позачергових загальних зборів на 25.09.2013 року, додавши до нього витяг з протоколу спостережної ради та текст повідомлення.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства ", позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою, зокрема, на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства. Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу за місцезнаходженням акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.

Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання (ч. 2 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства").

У разі якщо протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, такі збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.

Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов'язані протягом п'яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, за запитом наглядової ради товариства.

У разі скликання загальних зборів акціонерами повідомлення про це та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка веде облік прав власності на акції товариства.

Стаття 47 Закону України "Про акціонерні товариства" надає право акціонерам, що сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, скликати самостійно позачергові загальні збори, тільки у випадку не прийняття рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства наглядовою радою, на їх вимогу.

Матеріалами справи встановлено, що спостережна (наглядова) рада позивача прийняла в строк передбачений ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства", на вимогу акціонерів, що сукупно володіють 10 і більше відсотками простих акцій товариства, рішення про скликання позачергових загальних зборів товариства, відповідно зазначені акціонери не набули право самостійно скликати позачергові збори.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як встановлено судом, вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 року про скликання позачергових зборів акціонерів позивача, відповідач отримав 23.08.2013 року, із тексту якої вбачалося, що позивач таку вимогу отримав 13.08.2013 року. Відповідно, відповідач не міг не знати, що акціонери, що у сукупності володіють 10 % акцій товариства, звернулись до нього з самостійною вимогою про скликання позачергових зборів акціонерів в останній день строку передбаченого ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" для прийняття наглядовою радою товариства рішення про скликання зборів, тобто ще до закінчення такого строку, що на думку суду свідчить про недобросовісність таких дій з боку відповідача.

При цьому, про прийняте позивачем рішення про скликання загальних зборів на вимогу Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" було повідомлено невизначену кількість осіб, в тому числі і відповідача, шляхом опублікування відповідних оголошень в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" (№ 158 від 23.08.2013р.) та газеті "Свобода" (№ 68 від 23.08.2013р.). Отже, суд приходить до виснвоку, що відповідач мав та міг знати про прийняття саме позивачем рішення на вимогу його акціонерів про скликання позачергових загальних зборів акціонерів.

Розпорядження про забезпечення письмового повідомлення акціонерів, додане до вимоги Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 року, та на підставі якого відповідач здійснив повідомлення акціонерів про скликання позачергових зборів акціонерів позивача, також датовано 23.08.2013 року (останнім днем спливу строку на прийняття на вимогу акціонерів наглядовою радою рішення про скликання позачергових зборів).

Суд зазначає, що отримавши 23.08.2013 року в 16.00 год. вимогу вищевказаних акціонерів про самостійне скликання ними загальних зборів, відповідач вже мав можливість ознайомитись з повідомленням про скликання на 25.09.2013 року позачергових загальних зборів акціонерів, розміщеним позивачем в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" (№ 158 від 23.08.2013 року) та газеті "Свобода" (№ 68 від 23.08.2013р.), а отже не мав правових підстав для задоволення такої вимоги акціонерів позивача у справі.

При цьому, як встановлено судом, відповідач (не зважаючи на недотримання позивачем встановлених угодою способів направлення кореспонденції за нею) отримав лист Вих. № 3570/1 від 22.08.2013 року 02 вересня 2013 року, що самим відповідачем не заперечується, проте відмовився виконувати вимогу позивача, викладену у вказаному листі з посиланням на порушення позивачем встановлених законом строків надсилання письмових повідомлень про проведення загальних зборів.

Строк на надсилання письмових повідомлень про проведення загальних зборів та їх порядку денного (не пізніше 30 днів до дати їх проведення) встановлений ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства" для особи, яка скликає збори (саме за рішенням Спостережної Ради Позивача скликано збори на 25.09.2013р.). І тільки для цієї особи чинне законодавство може передбачати наслідки його недотримання, жодним чином не наділяючи відповідача правом відмовитися від виконання встановлених договірних відносин.

Більш того, чинне законодавство надає в певних випадках можливість, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядовій раді прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.

Суд приймає до уваги, що лист Вих. № 742 від 03.09.2013 року відповідач направив позивачу вже після того, як здійснив розсилку за вимогою акціонерів від 23.08.2013 року, і при цьому жодним чином не повідомив про вказане позивача. При цьому, відповідач не мав право здійснювати розсилку повідомлень акціонерам позивача про скликання позачергових загальних зборів акціонерів на 25.09.2013 року за вимогою ініціюючих акціонерів, адже такі акціонери права на скликання загальних зборів самостійно не набули.

У відповідності до п. 4.4. угоди, сторони зобов'язалися всебічно сприяти один одному при захисті своїх інтересів проти недобросовісних дій з боку третьої особи.

Враховуючи зазначений пункт договору, відповідач мав достеменно перевірити факт набуття ініціюючими акціонерами права на самостійне скликання загальних зборів, проте не зробив цього з причин, які суду не повідомлялися.

Таким чином, дії відповідача по виконанню вимоги Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 року та розпорядження про забезпечення письмового повідомлення акціонерів від 23.08.2013 року та невиконання вимоги позивача, яку відповідачем було отримано 02.09.2013 року, знаходяться поза правовим полем встановленим діючим законодавством та угодою укладеною між сторонами, що є істотним порушенням умов договору.

Крім того, на думку суду позивач безпідставно не виконав аналогічні вимоги позивача, отримані ним 02.09.2013 року.

Суд відхиляє доводи відповідача, що вимога позивача розіслати повідомлення його акціонерам про скликання позачергових загальних зборів за рішенням спостережної ради на 25.09.2013 року, яку він отримав 02.09.2013 року є по суті вимогою позивача здійснення дій від відповідача, які протирічать чинному законодавству, статуту та проспекту емісії цінних паперів, з підстав наведених вище, а саме, строки для розсилки повідомлень акціонерам про скликання зборів встановлені законодавством саме для емітента, і до відповідальності за їх порушення може бути притягнутий тільки емітент.

Доводи відповідача щодо незаконності рішення спостережної ради позивача від 22.08.2013 року також відхиляються судом, оскільки питання оцінки правомірності рішень органів управління позивача не входять в сферу компетентності відповідача, наданою йому чинним законодавством та умовами договору.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

Отже питання законності та незаконності рішень органів управління позивача оцінюються тільки рішенням суду. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним рішення спостережної ради позивача

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем дійсно були порушені п. 1.2. угоди та додатку № 1 від 07.03.1997 року до цієї угоди та п. 4.4. угоди.

Крім того, судом встановлено, що аналогічні порушення з боку Відповідача, які засвідчують односторонню відмову відповідача від виконання зобов'язань за Угодою, були допущені ним щодо зборів, які скликались позивачем на 11 жовтня 2013 року на вимогу акціонерів - Компаній "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" від 23.08.2013 р. (отримано позивачем 27.08.2013 р. за вх. №1527). За вказаною вимогою Спостережна Рада позивача прийняла рішення від 05.09.2013 р. про скликання 11 жовтня 2013 року об 11-00 год. позачергових зборів акціонерів ВАТ «Тернопільобленерго» за вказаною у вимозі адресою: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 (місцезнаходження позивача) та затвердила порядок денний цих зборів.

При цьому листом від 05.09.2013 р. (вих. № 3809/01) позивач повідомив ініціюючих акціонерів - Компанії "BIKONTIA ENTERPRISES LIMITED" і "LARVA INVESTMENTS LIMITED" про скликання за їх вимогою позачергових зборів 25.09.2013 р. за адресою: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, і розмістив відповідну публікацію в бюлетені «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» (№ 169 від 10.09.2013р.) та газеті «Свобода» (№ 72 від 06.09.2013р.).

На виконання рішення Спостережної Ради від 05.09.2013р. та у відповідності до Угоди № 2 Позивач листом від 05.09.2013р. (вих. №3570/1) звернувся до відповідача з проханням здійснити розсилку інформаційних повідомлень акціонерам про скликання позачергових зборів акціонерів, скликаних на 11.10.2013р. за адресою: м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, додавши витяг із протоколу Спостережної Ради від 05.09.2013р. щодо скликання зборів та їх порядку денного. Однак, відповідач повторно не виконав розпорядження позивача та не здійснив розсилку персональних повідомлень акціонерам із затвердженою Спостережною радою інформацією про скликання зазначених зборів, здійснивши натомість розсилку акціонерам ВАТ «Тернопільобленерго» інших письмових повідомлень про скликання позачергових загальних зборів за вимогою акціонерів позивача за іншою адресою, ніж та, що зазначив позивач у своїй вимозі про скликання загальних зборів акціонерів.

За таких обставин, судом встановлено систематичне (більше одного разу) порушення відповідачем вимог п. 4.4. угоди.

Позивачем також зазначалось у позовній заяві про порушення відповідачем пунктів 4.3 та 4.5 угоди.

Згідно п. 4.3. угоди, реєстратор зобов'язаний надати будь-яку інформацію з реєстру за письмовим розпорядженням емітента або уповноваженого державного органу. При цьому, відповідно до п. 4.5. угоди інформація з реєстру надається уповноваженій особі емітента в обсязі, визначеному письмовим повідомленням емітента, що містить також прізвище, ім'я, по батькові, посаду та зразок підпису уповноваженої особи.

16.09.2013 року позивач звернувся до відповідача листом Вих. № 3936/01, яким просив відповідача надати реєстр власників іменних цінних паперів в паперовій формі станом на 24:00 год. 19.09.2013 року. Зазначений лист відповідач отримав 17.09.2013 року.

У відповідь на запит позивача від 16.09.2013 року, відповідач повідомив позивача про неможливість його виконання за наданими документами. Зазначена відповідь була направлена позивачу поштовим відправленням 20.09.2013 року.

Представники позивача, які прибули 23.09.013 року для отримання реєстру, не були допущені до офісу реєстратора, та їм було відмовлено у видачі реєстру, що підтверджується відповідним актом, копія якого наявна в матеріалах справи.

При цьому, відповідач вважає, що відмова у наданні позивачу реєстру власників цінних паперів в паперовій формі, є законною, оскільки позивачем не було надано документів, що засвідчують наявність підстав для складання реєстру. При цьому в листі № 801 від 19.09.2013 р. на адресу Позивача та у Відзиві на позов Відповідач зазначив, що ним було виявлено відсутність копій документів (або витягів з них), які підтверджують наявність підстав для складання реєстру власників іменних цінних паперів. Посилаючись на частину 1 статті 613 Цивільного кодексу України, відповідач стверджує, що він не міг виконати вимогу позивача про надання реєстру через порушення позивачем пункту 2 розділів IV та VII Положення № 1000 від 17.10.2006 року.

Проте, дане твердження відповідача спростовується наявними матеріалами справи, оскільки відповідне рішення Спостережної Ради позивача від 22.08.2013 року про скликання позачергових загальних зборів товариства було отримано відповідачем разом з листом позивача від 23.08.2013 року, отриманим відповідачем 02.09.13 року.

Отже, витяг протоколу Спостережної Ради відповідача від 22.08.2013 року був в наявності у відповідача на момент отримання вимоги позивача, викладеної у листі вих. № 3936/01 від 16.09.2013 року. При цьому, підстава для надання позивачу реєстру акціонерів у паперовій формі, а саме прийняття рішення про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів позивача на 25.09.2013 року могла та мала бути відома відповідачеві як з вимоги позивача, отриманої відповідачем 02.09.2013 року, так і з засобів масової інформації.

Згідно з статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, Відповідач не довів законність та обґрунтованість своєї відмови у видачі Позивачу реєстру власників іменних цінних паперів станом на 24-00 год. 19.09.2013 р. для здійснення реєстрації акціонерів на загальних зборах 25.09.2013 р. за місцезнаходженням Позивача, що також свідчить про порушення умов договору відповідачем.

Станом на момент винесення рішення по справі та виникнення спірних правовідносин, діяльність акціонерних товариств регламентується Законом України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства", статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про акціонерні товариства" набрав чинності 30 квітня 2009 року. І відповідно до його прикінцевих положень всі акціонерні товариства повинні були до 30.04.2011 року привести свою діяльність та статутні документи у відповідність до зазначеного закону.

Відповідно до п. 7.1.1. Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у вирішенні питання про застосування Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" для визначення закону, що підлягає застосуванню до відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" втрачають чинність через два роки з дня набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства".

За вимогами частини п'ятої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Дія статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" протягом двох років відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" надає цим нормам статусу складової положень Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства.

Як встановлено судом, позивач в строк до 30.04.2011 року свій статут не привів у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства", і станом на момент винесення рішення по справі діє статут позивача в редакції від 19.02.1999 року.

Відповідно до Роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.05.2011 року № 7 "Щодо порядку застосування окремих положень Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з втратою чинності статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств" всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Закону України "Про акціонерні товариства", та які в термін до 30.04.2011 р. не привели свою діяльність у відповідність з Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у своїй діяльності з 01.05.2011 року керуватись положеннями Закону України "Про акціонерні товариства", а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону.

З огляду на зазначене та той факт, що позивачем його статут на момент винесення рішення та дату подачі позову по справі приведено у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" не було, судом при вирішенні справи застосовуються положення статуту, що не суперечать Закону України "Про акціонерні товариства".

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається наглядовою радою акціонерного товариства.

Як встановлено судом, всі рішення Спостережної ради позивача, які не були виконані відповідачем, та поставлені ним під сумнів, оформлені відповідними протоколами (копії яких наявні в матеріалах справа та витяги з яких були надано позивачем відповідачеві разом з вимогами), а отже відповідач безпідставно не виконував рішення позивача, прийняті в особі його керівних органів.

Враховуючи, що Законом України "Про акціонерні товариства" питання щодо прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг віднесене до виключної компетенції наглядової (спостережної) ради товариства, що Законом України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів віднесене до компетенції наглядової ради товариства, рішення прийняте 06.09.2013 року спостережною радою позивача, прийнято в межах її компетенції.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо незаконності рішень спостережної ради, як прийнятих 06.09.2013 року, так і прийнятих 22.08.2013 року, оскільки відповідач не мав права та неправомірно самостійно оцінював рішення вищих органів управління позивача як незаконні, не маючи на це обґрунтованих правових підстав (зокрема, рішення суду про незаконність таких актів індивідуальної дії вищих органів управління товариством).

Отже, судом встановлено систематичне порушення (неналежне виконання) відповідачем умов угоди № 2. При цьому, істотність такого порушення полягає в тому, що позивач не отримав належної послуги від відповідача, наслідком чого стало неможливість проведення саме позивачем в особі його керівних органів загальних зборів товариства, що є вищим органом управління товариством, з визначеним місцем проведення та порядком денним. За таких обставин, суд приходить до висновку, що наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по наданню послуг у відповідності до умов угоди № 2 та вимог закону, стало позбавлення позивача можливості здійснення своєї діяльності по управлінню товариством, зокрема можливості скликати загальні збори товариства, в тому числі і на вимоги акціонерів позивача.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони направляли один одному повідомлення про розірвання угоди в односторонньому порядку відповідно до умов угоди та чинного законодавства. Проте, посилання сторін у справі на розірвання угоди № 2 з інших підстав, ніж зазначено в позові (ч. 2 ст. 651 ЦК України), в тому числі в зв`язку з односторонньою відмовою позивача або внаслідок виконання відповідачем законодавчої вимоги про розірвання договору, суд не оцінює в рамках розгляду даної справи, оскільки дані обставини не входять до предмету доказування у справі про розірвання договору, в зв`язку з істотним порушенням умов договору.

Суд вказує, що правові наслідки розірвання договору, в зв`язку з одностороннім розірвання договору (якщо таке право надано договором чи законом), розірвання договору за згодою сторін та розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, є різними для сторін договору, а отже навіть у випадку розірвання договору з інших підстав, ніж зазначено у позові, спірні правовідносини щодо розірвання договору з інших підстав, між сторонами договору залишаються неврегульованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частина 5 ст. 188 ГК України встановлює, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, враховуючи, зазначене за загальним правилом, датою розірвання договору за рішенням суду є дата набрання таким рішенням законної сили, в той же час, якщо в рішенні суду вказана дата з якої договір розривається, датою розірвання договору є дата зазначена в рішенні.

Враховуючи все вищевикладене та те, що з боку відповідача мало місце істотне порушення умов угоди, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України з 04.10.2013 року (дати, зазначеної в позовній заяві), то похідні вимог про зобов`язання відповідача передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 року в паперовій форм також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Друга позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 року в паперовій формі, є похідною вимогою від першої позовної вимоги про розірвання угоди № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року з 04.10.2013 року.

Оскільки, суд при розгляді позовної вимоги про визнання угоди розірваною з 04.10.2013 року дійшов висновку про її задоволення, у відповідача з 04.10.2013 року не має законних правових підстав (укладеної між ним та емітентом угоди) для зберігання/ведення реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго". У матеріалах справи відсутні докази укладення позивачем договору з новим реєстроутримувачем станом на дату винесення рішення та/або на 04.10.2013 року.

Умовами угоди також передбачений обов'язок реєстратора передати у разі розірвання угоди реєстр власників іменних цінних паперів новому реєстратору (емітенту або реєстратору, визначеному емітентом), при цьому така передача здійснюється у взаємно узгоджений термін, але не пізніше одного місяця після повідомлення реєстратора згідно з п. 7.2. угоди (п. 7.3 угоди).

Спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, є Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 р. за N 49/13316 (надалі - Положення).

Згідно абз. 2 п. 4 розділу VIII Положення про наміри зміни або розірвання договору в односторонньому порядку сторона повідомляє іншу сторону відповідно до договору між ними. Відповідно до абз. 2 п. 9 розділу VIII Положення датою закриття реєстру є дата припинення дії договору на ведення реєстру.

У відповідності до п. 2 розділу VIII цього Положення у випадку припинення дії договору на ведення реєстру між реєстроутримувачем та емітентом здійснюється передача реєстру.

За приписом п. 3 розділу VIII Положення передача реєстру здійснюється новому реєстроутримувачу, з яким емітент уклав договір про ведення реєстру, або емітенту, якщо на дату закриття реєстру кількість власників у реєстрі не перевищує встановленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку максимальної кількості власників цінних паперів.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 2 розділу VIII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 р. за N 49/13316 у випадку припинення дії договору на ведення реєстру між реєстроутримувачем та емітентом здійснюється передача реєстру.

Також, відповідно до п. 6 Розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про депозитарну систему України" ліцензії на провадження діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, видані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до дня опублікування цього закону, діють до набрання чинності цим законом. Тобто, з 12.10.2013 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку анульовані всі ліцензії на здійснення реєстраційної діяльності, відповідно на момент прийняття рішення по справі передати реєстр іншому реєстроутримувачу не можливо в силу закону.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про депозитарну систему України" Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів.

Центральний депозитарій веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде Національний банк України відповідно до компетенції, визначеної цим Законом.

Враховуючи, що у відповідача з 04.10.2013 року не має правових підстав для зберігання/ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача, що в матеріалах справи відсутні докази укладення позивачем договору з новим реєстроутримувачем, суд дійшов висновку про задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний реєстр" передати Центральному депозитарію документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", складений станом на 02.10.2013 року в паперовій формі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується з кожної з таких вимог.

При поданні позову позивачем було заявлено дві немайнові вимоги, а оплачено судовим збором тільки одну, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду, але було виявлено господарським судом після порушення провадження по справі.

У відповідності до а. 10 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5, і 6 частини першої статті 63 ГПК України підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

За викладених обставин, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає 2294, 00 грн. судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати угоду № 2 про реєстраційне обслуговування від 07.03.1997 року, укладену між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго» (46010, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Енергетична, буд. 2; код ЄДРПОУ 00130725) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний реєстр» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 21656006) з 04.10.2013 року.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний реєстр» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 21656006) передати Центральному депозитарію - Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 3; код ЄДРПОУ 30370711) документи системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» в електронному вигляді на змінному машинному носії даних (магнітному, оптичному чи флеш), реєстр власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства «Теронопільобленерго», складений станом на 02.10.2013 року, в паперовій формі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний реєстр» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 21656006; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» (46010, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Енергетична, буд. 2; код ЄДРПОУ 00130725) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний реєстр» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6; код ЄДРПОУ 21656006; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) до Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко