Постанова № 35528206, 12.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/2054/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Горошко Н.П.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 16.05.13 у справі № 801/2054/13-а,

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Державної виконавчої служби Головного Управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 16, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

Відділ Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції (вул. Кірова, 5, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

треті особи: Управління державної казначейської служби України в м. Керч (вул. Свердлова, 21, Керч, Автономна Республіка Крим, 98320)

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Хорошко Ю.А. при проведенні виконавчих дій примусового виконання рішень Керченського міського суду та Севастопольського апеляційного адміністративного суду за виконавчими листами №2-А-376/08/0108, рішення суду вступило в законну силу 01.06.2009 року, №2-А-994/09/0108, рішення суду вступило в законну силу 12.03.2010 року, №2-А-3933/11/0108, рішення суду вступило в законну силу 22.11.2011 року.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим Пекарської О.В. при проведенні виконавчих дій примусового виконання рішень Керченського міського суду та Севастопольського апеляційного адміністративного суду за виконавчими листами №2-А-376/08/0108, рішення суду вступило в законну силу 01.06. 2009 року, №2-А-994/09/0108, рішення суду вступило в законну силу 12.03.2010 року, №2-А-3933/11/0108, рішення суду вступило в законну силу 22.11.2011 року.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2012 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд; постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2012 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2-А-3933/11/0108, який видав 22.03.2012 року Керченський міський суд; постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2011 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) 2000грн (дві тисячі гривень) відшкодування моральної шкоди солідарно з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим та відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (з кожного по 1000 (одна тисяча) гривень).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 року розгляд справи було відкладено та здійснено заміну відповідачів: головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Пекарської Е.В. на належного - Управління Державної виконавчої служби Головного Управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим; та старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Хорошко Ю.А. на належного - Відділ Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 12.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою від 14.07.2009 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим Хорошко Ю.А. відкрито виконавче провадження на підставі заяви позивача про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення міськради м. Керчі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену разову щорічну грошову допомогу, як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1770,30грн та 2008 рік у розмірі 2095,00грн, а всього у розмірі 3865,30 грн (а.с.114). У наведеній постанові боржнику запропоновано виконати добровільно рішення у строк до семи днів.

02.09.2009 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника не представляється можливим з наступних підстав: боржник не має реальної можливості виконати дане рішення у зв'язку з тим, що законодавством України не визначені додаткові кошти у відношенні порядку виконання рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-29/рп (а.с.120).

Постановою від 25.02.2011 року відновлено виконавче провадження про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд на підставі постанови начальника відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (а.с.125) та на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.122).

Постановою від 31.03.2011 року (а.с.128) та постановою від 08.04.2011 року (а.с.131) за невиконання у встановлені терміни виконавчого листа № 2а-376 який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд, Управління праці та соціального захисту населення Керченської міськради притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.

Постановою від 20.02.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим Пекарською О.В., на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого документу виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд (а.с.98).

Вищевказана постанова мотивована тим, що згідно з інформацією УПСЗН Керченської міської ради від 04.01.2012 року вих. № 26/21-01-2, управління є розпорядником бюджетних коштів, що надходять під відповідні бюджетні призначення в обсязі, передбаченому відповідним бюджетом і на управління покладені функції з обліку зазначених витрат, а не щодо їх фінансування. Управлінням подана заявка для отримання субвенції з державного бюджету України для погашення заборгованості за рішенням суду, проте заявка повернута фінансовим управлінням без задоволення. Таким чином, державою не збільшено додаткові асигнування для погашення заборгованості за рішенням суду (а.с.98).

З матеріалів справи вбачається, що постановою від 07.05.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим Григор`євою І.В відкрито виконавче провадження на підставі заяви позивача про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2-А-3933/11/0108, який видав 22.03.2012 року Керченський міський суд, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення міськради м. Керчі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену щорічну грошову допомогу до 05.05.2011 року, як інваліду війни, із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, в розмірі 5532,00грн (а.с.141). У даній постанові боржнику запропоновано виконати добровільно рішення у строк до семи днів.

Постановою від 22.06.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції МУЮ в АР Крим, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого документу виконавчого листа №2-А-3933/11/0108, який видав 22.03.2012 року Керченський міський суд (а.с.136).

Так, постанову мотивовано тим, що УПСЗН має статус бюджетної організації, яке отримує фінансові кошти від державних органів виконавчої влади для виконання державної програми соціального захисту та не може нести відповідальність за обов'язками держави. УПСЗН діє виключно у межах виділених бюджетних асигнувань місцевого бюджету у вигляді субвенцій з державного бюджету України, які направляються фінансовими органами (а.с.136).

Постановою від 14.10.2010 року відкрито виконавче провадження на підставі заяви позивача про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд, яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення міськради м. Керчі здійснити виплату грошової допомоги, призначеної відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» за 2009 рік ОСОБА_3 як інваліду 2-ї групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (а.с.162).

01.12.2010 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд у зв'язку з тим, що виконати рішення суду без участі боржника не представляється можливим з наступних підстав: законодавством України не визначено додаткових коштів відносно порядку виконання даної категорії рішень (а.с.166).

Постановою від 31.01.2011 року відновлено виконавче провадження про примусове виконання виконавчого документа-виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд на підставі постанови начальника відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (а.с.167) та на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.168).

Постановою від 04.02.2011 року (а.с.169) та постановою від 14.02.2011 року (а.с.170) за невиконання у встановлені терміни виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд Управління праці та соціального захисту населення Керченської міськради притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону, з положень якої державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Частиною 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV встановлено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Підстави для закінчення виконавчого провадження закріплені у ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV.

Відтак, згідно з п. 11 ч. 1 наведеної статті виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Частиною 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, при закінченні виконавчого провадження з підстав, наведених у п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону № 606, державний виконавець спочатку повинен зробити рід заходів, визначених ч. 3 ст. 75 Закону № 606, серед яких накладення на боржника штрафу відповідно до статті 89 цього Закону та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, а вже після цього, як наведено у ч. 3 ст. 75 Закону № 606, державний виконавче виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець виконуючи свої обов'язки, покладені на нього Законом, в межах визначених повноважень, при виконанні рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, зобов'язаний перед прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження як найменш перевірити виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

З представлених суду першої інстанції доказів слідує, що державний виконавець передчасно закінчив виконавче провадження, про що прийняв постанови від 18.02.2011 року, 20.02.2012 року, 22.06.2012 року, що в свою чергу дозволяє зробити судовій колегії висновок про недотримання відповідачем, встановленої Законом України "Про виконавче провадження" процедури вчинення дії стосовно закінчення виконавчого провадження та протиправність прийнятих постанов від 18.02.2011 року, 20.02.2012 року, 22.06.2012 року в зв'язку з чим ці постанови підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим Хорошко Ю.А. при проведенні виконавчих дій примусового виконання рішень Керченського міського суду та Севастопольського апеляційного адміністративного суду за виконавчими листами №2-А-376/08/0108; та визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим Пекарської О.В. при проведенні виконавчих дій примусового виконання рішень Керченського міського суду та Севастопольського апеляційного адміністративного суду за виконавчими листами №2-А-376/08/0108, судова колегія вважає, що право позивача було захищено, постанови скасовані в установленому законом порядку, на посадових осіб накладені штрафи, та в цій частині право позивача не потребує додаткового захисту шляхом визнання протиправними дій при проведенні виконавчих дій примусового виконання рішень Керченського міського суду.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000грн., судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно вимог п.3 Постанови Пленуму №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 зазначеного Пленуму встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що позивач не надав доказів заподіяння відповідачами моральної шкоди, зокрема доказів заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат нематеріального характеру. При цьому суд звертає увагу позивача, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди можуть бути задоволені тільки у тому випадку, якщо судом будуть встановлені протиправні дії (бездіяльність) відповідача, саме які призвели до завдання такої шкоди позивачу. Тобто, між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) відповідача повинен бути причинний зв'язок.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції помилкового вказав, що ОСОБА_3 належить до сплати відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000грн солідарно з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в АР Крим та відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим (з кожного по 1000 (одна тисяча) гривень).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є обґрунтованими.

Судове рішення не є законним і обґрунтованим та може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.05.13 у справі № 801/2054/13-а - скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2012 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2а-376, який видав 10.07.2009 року Керченський міський суд; постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2012 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2-А-3933/11/0108, який видав 22.03.2012 року Керченський міський суд; постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2011 року з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №2-а-994/09/0108, який видав 07.10.2010 року Керченський міський суд.

6. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська