Постанова № 35528094, 20.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2013 року Справа № 812/8461/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю сторін:

представника позивача Леонової З.Є.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 326 866,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток у загальному розмірі 326 866,44 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований Реєстраційною службою Лисичанського міського управління юстиції Луганської області та взятий на облік у Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Станом на 23.09.2013 року за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 обліковується податковий борг у загальному розмірі 326 866,44 грн., який підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями форми «Р» № 0000181702, № 0000221702, № 0000211702 від 15.02.2013 року які були винесені контролюючим органом на підставі акту перевірки № 5/1702/НОМЕР_1 від 09.01.2013 року «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1 за період з 25.12.2009 року по 25.12.2012 року».

Наявність податкового боргу також підтверджується розрахунками штрафних санкцій з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу №13-11 від 16.07.2013 року.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, прибуткового податку по актам перевірок у загальному розмірі 326 866,44 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі на підставах викладених у письмових запереченнях проти позову, а саме пропущення позивачем строку звернення до суду та тим, що він є платником єдиного податку, а тому відповідно до податкового законодавства звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як податок на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, ст. 44 Господарського кодексу України, ст. 16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відвоповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності Реєстраційною службою Лисичанського управління юстиції 29.07.2009 за (арк. справи 6-7) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області з 29.07.2009 за № 9352 (арк. справи 8).

25 грудня 2012 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на підставі наказу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби № 998 від 25.12.2012 року було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

09 січня 2013 року за результатами позапланової невиїзної перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1 за період з 25.12.2009 року по 25.12.2012 року» № 5/1702/НОМЕР_1 від 09.01.2013 року, яким зафіксовано певні порушення податкового законодавства з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (а.с.45-52) Вказаний акт було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням. (а.с.11)

На підставі акту «Про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, рнокпп НОМЕР_1 за період з 25.12.2009 року по 25.12.2012 року» контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення форми «Р» якими відповідачу донараховані податкові зобов'язання за порушення визначені у акті перевірки № 5/1702/НОМЕР_1 від 09.01.2013 року а саме:

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» з податку на додану вартість № 0000181702 від 15.02.2013 яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 196571,13 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання податкової звітності у сумі 49142,78 грн., (а.с.16)

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» з податку на доходи фізичних осіб № 0000221702 від 15.02.2013 яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 61410,02 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання податкової звітності у сумі 15352,51 грн., (а.с.12)

- податкове повідомлення - рішення форми «Р» з прибуткового податку по актам перевірок № 0000211702 від 15.02.2013 яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 1200,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання податкової звітності у сумі 3190,00 грн. (а.с.14)

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомлення про вручення, на адресу податкового органу повернувся конверт з позначкою за закінченням терміну зберігання.(а.с. 18)

Згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказані податкові повідомлення - рішення форми «Р» вважаються ухгодженими.

Наявність податкового боргу також підтверджується розрахунками штрафних санкцій з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, довідкою про стан розрахунків з бюджетом. (а.с.13,15,17,20)

У відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України 16 липня 2013 року податковим органом винесено податкову вимогу № 13-11, яку отримано відповідачем 22.07.2013, що підтверджується його особистим підписом рекомендованому повідомленні про вручення (арк. справи 19).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Суд критично ставиться до доводів відповідача стосовно строку звернення позивачем до суду щодо погашення податкового боргу платника податків, оскільки позивачем не порушено порядку визначеному у п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до Листа Вищого адміністративного суду від 05.07.2011 N 945/11/13-11 визначаються строки, протягом яких податковий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків. Якщо таке право виникло в період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, строк звернення становить шість місяців. Якщо відповідне право виникло з 1 січня 2011 року, податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів.

Посилання відповідача не те що, податковим органом неправомірно донараховано відповідачу сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, оскільки останній є платником єдиного податку та звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів як податок на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість на думку суду є хибними, оскільки актом перевірки № 5/1702/НОМЕР_1 від 09.01.2013 та висновком спеціаліста головного управління МВС України у Донецькій області науково-дослідницького експертно-технічного центру № 114 від 20.09.2012 року встановлені порушення ст.ст. 1,5 Указу Президента України від 28.06.99 року № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 326 866,44 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 326 866,44 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг у загальному розмірі 326 866,44 грн. (триста двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 44 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов