Ухвала суду № 35526826, 13.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р.Справа № 820/5155/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/5155/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Електромашина"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Електромашина", в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Електромашина" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 832779,78 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Електромашина" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня по червень 2013 року в сумі 127905,65 грн. Позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова до Публічного акціонерного товариства "Електромашина" в частині стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2010 року по грудень 2012 року - залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Публічне акціонерне товариство "Електромашина" знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

З наявних в матеріалах справи розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вбачається, що загальна сума боргу Публічного акціонерного товариства "Електромашина" у розмірі 832779,78 грн. виникла за період з липня 2010 року по червень 2013 року.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2010 року по грудень 2012 року, виходив з того, що на стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не поширюються строки стягнення передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок відшкодування підприємством витрат пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року (далі за текстом - Інструкція №21-1).

Дана Інструкція №21-1 розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі за текстом - Закон №1058-IV) та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №21-1, ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розділ 6 Інструкції № 21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеної вище Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

З системного аналізу наведених вище норм слідує, що моментом виникнення заборгованості та, відповідно, днем, з якого виникає право на звернення до суду, по відшкодуванню підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є 26 число кожного місяця, в якому повинна здійснюватись сплата заборгованості.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

За визначенням статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми права страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина п'ятнадцята статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не підпадає під визначення поняття "недоїмка", тобто на стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не поширюються строки стягнення передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки нормами спеціального законодавства щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не передбачає інших, ніж встановлені нормами КАС України строків, то до даних правовідносин слід застосовувати строк, передбачений ст. 99 КАС України.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що до адміністративного суду Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова з позовом про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з липня 2010 року по грудень 2012 року звернувся лише 26.06.2013 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Колегія суддів вважає за потрібне відмітити також, що аналогічні правові позиції були викладені у судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року по справі № К/800/2513/13 (реєстр. номер 29550313), від 07.03.2013 року по справі № К/800/5066/13 (реєстр. номер 29865255), від 16.05.2013 року по справі № К/9991/78307/12 (реєстр. номер 31284892), від 06.06.2013 року по справі № К/800/5415/13 (реєстр. номер 31894569).

Таким чином, посилання позивача на приписи ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є необґрунтованим, оскільки чинне законодавство не передбачає спеціальних строків щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. За таких обставин, положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з липня 2010 року по грудень 2012 року підлягає залишенню без розгляду.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/5155/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/5155/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.