Постанова № 35526393, 04.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року о/об 11 год. 41 хв. Справа № 808/4499/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представника позивача Пермінова С.О., представника відповідача Крючек К.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач або ПАТ «Дніпроспецсталь») з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - відповідач або СДПІ) в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 614005 грн. 00 коп. податку на додану вартість; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 614005 грн. 00 коп., пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Позивач у позові (т.2, а.с.5-8), зокрема, зазначив, що 21.02.2012 по справі №2а-0870/11169/11 Запорізьким окружним адміністративним судом відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень: №0001000801 від 22.11.2011 про зменшення від'ємного значення за серпень 2011 року у сумі 217417 грн. 00 коп. (прийнятого на підставі Акту перевірки №430/08-01/00186536 від 04.11.2011); №0001010801 від 22.11.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2011 року на суму 217417 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 108708 грн. 50 коп. (прийнятого на підставі Акту перевірки №431/08-01/00186536 від 04.11.2011). 06.11.2012 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом по справі №2а-0870/11169/11 прийнято постанову, якою скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2012, позовні вимоги ПАТ Дніпроспецсталь» задоволено, податкові повідомлення-рішення №0001000801 та №0001010801 від 22.11.2011 скасовано. Окрім цього, 26.01.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №2а-0870/12290/11 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень: №0001070801 від 15.12.2011 про зменшення від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року у сумі 396588 грн. 00 коп. (прийнятого на підставі Акту перевірки №442/08-01/00186536 від 07.12.2011); №0001080801 від 15.12.2011, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 396588 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 198294 грн. 00 коп. (прийнятого на підставі Акту перевірки №443/08-01/00186536 від 07.12.2011). 01.11.2012 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі №2а-0870/12290/11, якою скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2012, позовні вимоги ПАТ «Дніпроспецсталь» задоволено, податкові повідомлення-рішення №0001070801 та №0001080801 від 15.12.2011 скасовано. Позивач з посиланням на ч.2 ст.255 КАС України вважає, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно податкових декларацій за вересень, жовтень 2011 року підтверджена судовими рішеннями, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 614005 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача. З урахуванням приписів п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України позивачем разом з податковими деклараціями за вересень та жовтень 2011 року подавались заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4). На момент звернення позивача з даним адміністративним позовом спірна сума підприємству - не відшкодована. Позивач вважає безпідставне не виконання СДПІ передбаченого нормами Податкового кодексу України імперативного обов'язку щодо надання висновку на відшкодування 614005 грн. 00 коп. незаконним та такими, що порушує право позивача на своєчасне повернення з бюджету сплачених сум ПДВ. Крім того, відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення в яких зазначено, що з системного аналізу ст.ст.20, 254 КАС України, ст.129 Конституції України випливає, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. Отже, з боку позивача відбулось передчасне звернення до суду з вимогою про стягнення суми бюджетної заборгованості. 20.11.2012 СДПІ була подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі №2а-0870/12290/11. У свою чергу ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 по справі К/9991/74549/12 (2а-0870/11169/11) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012. Тобто, ключовим аспектом у даному випадку є обізнаність позивача про те що провадження по пов'язаній справі триває і є не закінченим, оскільки ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось з позовом про стягнення бюджетної заборгованості вже після відкриття касаційного провадження по пов'язаній справі, тому посилання позивача на ніби то закінчену процедуру судового оскарження є хибним. За змістом абз.1 пп.200.15 ст.200 Податкового кодексу України орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Орган державної податкової служби вчиняє дії по встановленому законодавцем алгоритму лише після закінчення процедури судового оскарження. Ця обставина закріплена абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, жодних порушень з боку СДПІ не вчинено. На підставі ст.ст.211, 212, 223 КАС України СДПІ здійснюється касаційне оскарження. Відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок позивача буде проведено після винесення остаточного судового рішення. У спірних правовідносинах ознак бездіяльності СДПІ не вбачається, оскільки п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України на податковий орган не покладається обов'язок після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати органу Державного Казначейства України відповідний висновок. Згідно з п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України нарахування пені знаходиться у компетенції податкового органу та не відноситься до повноваження суду. Способом захисту порушеного, на думку платника, права у даному випадку може бути визнання протиправними дій по неправомірному нарахуванню пені або бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні пені. При цьому суду не надано повноважень самостійно нараховувати пеню. Обов'язок податкового органу з нарахування пені виникає у момент погашення заборгованості і розраховувати таку пеню необхідно за період з моменту виникнення пені протягом строку її дії до моменту погашення заборгованості. Водночас, зазначене погашення не відбулось у зв'язку із тим, що сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості. Виходячи з приписів пп.200.15 ст.200 Податкового кодексу України перебіг строку для відшкодування позивачу податку на додану вартість не розпочався, оскільки у податкового органу на момент подачі позову позивачем, ще не виникло обов'язку подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Отже, заявлена позивачем у позові сума не набула статусу бюджетної заборгованості, тому пеня на цю суму не може нараховуватись.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подано письмові пояснення (вих.№03-12/177-1733 від 03.07.2013), в яких зазначено, що відповідно до п.200.12, п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, п.7, п.9 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого 17.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №39, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державної казначейської служби України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Пунктом 200.17 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України, які по своїй економічно-правовій природі не належать на будь-яких правах органам Державної казначейської служби України. Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, визначено органи державної податкової служби. Вищезазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для повернення ПАТ «Дніпроспецсталь» податку на додану вартість у розмірі 614005 грн. 00 коп. немає.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у вказаних письмових поясненнях просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивачем надано до суду:

- Акт перевірки №430/08-01/00186536 від 04.11.2011 на підставі якого СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення: №0001000801 від 22.11.2011 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року у сумі 217417 грн. 00 коп.

- Акт перевірки №431/08-01/00186536 від 04.11.2011 на підставі якого СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення: №0001010801 від 22.11.2011, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за вересень 2011 року на суму 217417 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в розмірі 108708 грн. 50 коп.

- Акт перевірки №442/08-01/00186536 від 07.12.2011 на підставі якого СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення: №0001070801 від 15.12.2011 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року у сумі 396588 грн. 00 коп.

- Акт перевірки №443/08-01/00186536 від 07.12.2011 на підставі якого СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення: №0001080801 від 15.12.2011, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року на суму 396588 грн. 00 коп. та застосовано штрафні санкції в розмірі 198294 грн. 00 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 по справі №2а-0870/11169/11 скасовано податкові повідомлення-рішення: №0001000801 та №0001010801 від 22.11.2011.

Також, Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 по справі №2а-0870/12290/11 скасовано податкові повідомлення-рішення: №0001070801 та №0001080801 від 15.12.2011.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, право позивача на отримання частини бюджетного відшкодування заявленого у вересні, жовтні 2011 року на суму 614005 грн. 00 коп. (614005 грн. 00 коп. = 217417 грн. 00 коп. + 396588 грн. 00 коп.), підтверджено судовими рішеннями у справах №2а-0870/11169/11, №2а-0870/12290/11, які набрали законної сили.

Як з'ясовано судом, на день судового засідання (04.11.2013) позивачем не отримано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, заявлене у вересні, жовтні 2011 року, на суму 614005 грн. 00 коп.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню через наступне.

1. Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України).

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно з п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як зазначено у п.6 «Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», затвердженого 17.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України №1396 від 07.11.2011 «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1334/20072, затверджено форму Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, СДПІ ознайомлено із Постановами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 по справі №2а-0870/11169/11 та від 01.11.2012 по справі №2а-0870/12290/11.

Відповідачем не надано до суду доказів подання ним до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми 614005 грн. 00 коп., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 614005 грн. 00 коп. податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 614005 грн. 00 коп.

2. У п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки у судовому засіданні неможливо встановити день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, то позовна вимога про стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України не є обґрунтованою і не може бути задоволена судом.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 94, 158-163 КАС України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування 614005 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 614005 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М.Кузьміна» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2328 грн. 41 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07.11.2013.

Суддя О.О. Прасов