Рішення № 35526327, 27.11.2013, Оболонський районний суд міста Києва

27.11.2013 Справа № 2605/20959/12

Унікальний № 2605/20959/12

Справа № 2/756//1160/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Шевчик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання свідоцтва на спадщину недійсним та витребування майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання свідоцтва на спадщину недійсним та витребування майна. Свої вимоги позивач обґрунтує наступним. 11.05.2005 р. позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір довічного утримання. Згідно умов цього договору ОСОБА_5 передає у власність позивачу належну йому на праві приватної власності АДРЕСА_1 а позивач ОСОБА_1 зобов'язалась його довічно утримувати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, і його донька ОСОБА_3 - відповідач № 2 з метою успадкування батьківської квартири, звернулась до Оболонського р/с м. Києва із позовом до позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання. 17.10.2005 р. Оболонський р/с м. Києва позов відповідача № 2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 було задоволено та визнано недійсним договір довічного утримання.

21.03.2012 р. колегія суддів Судової Палати у цивільних справа Верховного суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання, за скаргою представника ОСОБА_1 про перегляд в'язку із винятковими обставинами, рішення Оболонського р/с м. Києва від 17.10.2005 р. встановила неправильність рішень суддів, які визнали недійсним договір довічного утримання та постановила ухвалу, якою скасувала ці рішення, як не законні, і справу направила на новий розгляд до Оболонського р/с м. Києва. 26.09.2012 р. ухвалою Оболонського р/с м. .Києва позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання було залишено без розгляду.

При цьому позивач вказала, що відповідач достовірно знаючи, що ВСУ не було прийнято остаточне рішення за її позовом, продала спірну квартиру відповідачу № 1 - ОСОБА_2

За таких обставин позивач ОСОБА_1 вважає себе власником АДРЕСА_1 та просить суд витребувати із незаконного володіння у відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 спірну квартиру.

Позивач у судове засідання з'явилась та підтримала свій позов.

Представник відповідача у судове засідання з'явився та вказав, що позивач дійсно мешкає за вказаною адресою з 2001 р. та сплачує комунальні послуги, але не є працівником відповідача, а тому у суду не має підстав задовольняти даний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.05.2005 р. позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір довічного утримання. Згідно умов цього договору ОСОБА_5 повинен був передати у власність позивачу належну йому на праві приватної власності АДРЕСА_1 а позивач ОСОБА_1 зобов'язалась його довічно утримувати.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатись своєю власністю.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо ї прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як з'ясовано судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, і його донька ОСОБА_3 - відповідач № 2 з метою успадкування батьківської квартири, звернулась до Оболонського р/с м. Києва із позовом до позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання. 17.10.2005 р. Оболонський р/с м. Києва позов відповідача № 2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_1 було задоволено та визнано недійсним договір довічного утримання (.а.с. 8,9)

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2012 р. колегія суддів Судової Палати у цивільних справа Верховного суду України (а.с. 14-16), розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання, за скаргою представника ОСОБА_1 про перегляд в'язку із винятковими обставинами, рішення Оболонського р/с м. Києва від 17.10.2005 р. встановила неправильність рішень суддів, які визнали недійсним договір довічного утримання та постановила ухвалу, якою скасувала ці рішення, як не законні, і справу направила на новий розгляд до Оболонського р/с м. Києва.

Як з'ясовано судом, відповідач достовірно знаючи, що Верховним Судом України не було прийнято остаточне рішення за її позовом, продала спірну квартиру відповідачу № 1 - ОСОБА_2

26.09.2012 р. ухвалою Оболонського р/с м. Києва позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору довічного утримання було залишено без розгляду (а.с. 17).

Згідно до п. 10 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від .2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується тільки в разі наявності між сторонами укладеного договору, реституція не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі. У цьому разі, майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема у добросовісного набувача, згідно ст. 388 ЦК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 388 ЦК України ОСОБА_1, як власник спірної квартири вправі витребувати цю квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_2, так як її власне майно, АДРЕСА_1, вибуло з її володіння не по її волі.

Тому, оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 127, 128 ЖК Української PCP, ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3.

Витребувати у ОСОБА_2 із користування АДРЕСА_1 та передати у власність ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя К.А. Васалатій