Рішення № 35525523, 25.11.2013, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа 2-193/11

№/п 2/317/17/2013

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді - Гончаренко П.П.

при секретарі - Зеленській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» про захист прав споживача про припинення дії договору, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги Позивач мотивував наступним, ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 21.03.2008 року уклали кредитний договір № DN81AR100030227 згідно договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязався надати Відповідачу кредит у розмірі 79939,60 грн. на термін до 20.03.2015 року, а Відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобовязань за кредитним договором Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач вказує, що ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 79939,60 грн.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобовязання виконав частково. У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 22.03.2010 року має заборгованість 8882,17 грн., яка складається з наступного: 4217,32 грн. заборгованість за кредитом; 660,77 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2734,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 608,46 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; а також штрафи відповідно до Договору: 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 411,06 грн. штраф (процентна складова).

У звязку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 8882,17 грн. за кредитним договором № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, та стягнути з відповідачки судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 88,82 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 120,00 грн.

Відповідачкою ОСОБА_2 14.03.2011 року подано зустрічну позовну заяву до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, в якому просить суд визнати незаконним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» розміру процентної ставки за користування кредитом по кредитно-заставному договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» та визнати недійсною умову п.п. 6.3.1 п. 6.3 розділу 6 кредитно-заставному договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згодом 20.01.2012 року представником позивачки за зустрічним позовом подано клопотання про розєднання позовів. Ухвалою суду від 24.01.2012 року клопотання представника позивачки за зустрічним позовом про розєднання позовів задоволено.

21.02.2012 року в судовому засіданні та 12.03.2012 року від представника позивачки за зустрічним позовом подано клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, в якому просить суд визнати незаконним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» розміру процентної ставки за користування кредитом по кредитно-заставному договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» та визнати недійсною умову п.п. 6.3.1 п. 6.3 розділу 6 кредитно-заставному договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою суду від 12.03.2012 року провадження по справі зупинено за клопотанням представника позивачки за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 30.01.2013 року провадження по справі поновлено та призначено справу до розгляду, у звязку з розглядом справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача.

14.01.2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача про припинення дії договору. В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 зазначила, що 21 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № DN81AR100030227 відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязується надати Позичальникові кредит у розмірі 60768,70 грн. на умовах, встановлених у цьому договорі, а Позичальник зобовязується прийняти належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов Договору. Відповідні грошові кошти були направлені на придбання транспортного засобу DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № кузову SUPTF69YD8W399477.

Відповідно до статті 17.1.5. розділу Договору «Особливі умови» дата погашення кредиту визначена 20 березня 2015 року.

Згідно до ст. 15.4 розділу 15 Договору «Строк дії договору й порядок зміни умов договору» припинення дії Договору здійснюється відповідно до положень Договору та діючого законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вимог ЦК України, а якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14.12.2009 року за № Р 10.00.09-2836 16.06.2009 року транспортний засіб DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № кузову SUPTF69YD8W399477, який належав ОСОБА_2 був реалізований за 58184,00 грн.

Також ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до розрахунку, заборгованість за Договором на 16.06.2009 року складалась із: сальдо поточне 51991,19 грн., відсотки 370,24 грн., пеня 370,87 грн., а разом 52732,30 грн.

Таким чином ОСОБА_2 вважає, що зобовязання були виконані шляхом продажу предмету застави за більшу вартість, ніж сума заборгованості. У звязку з вищевикладеним ОСОБА_2 зазначає, що кредитно-заставний договір № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року вважається припиненим з дати реалізації заставного майна з 16 червня 2009 року.

На думку ОСОБА_2 всупереч нормам діючого ПАТ КБ «ПриватБанк» не припинив дію Договору, нараховує пеню, комісію, відсотки, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 12 вересня 2012 року.

Отже на підставі вищевикладеного ОСОБА_2 просить суд припинити дію кредитно-заставного договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, з моменту реалізації предмета застави, а саме з 16 червня 2009 року.

27.03.2013 року від представника ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло клопотання про обєднання позовів в одне провадження, у звязку з тим, що справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача про припинення дії договору, взаємоповязані, зокрема, спірні правовідносини, що утворилися між сторонами по справі, стосуються одного і того ж кредитного договору № DN81AR100030227 від 21.03.2008 року.

Ухвалою суду від 28.03.2013 року клопотання представника ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло клопотання про обєднання позовів в одне провадження задоволено та обєднано в одне провадження справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача про припинення дії договору.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом зявився, надав свої пояснення по справі. підтримав уточнені позовні вимоги від 25.10.2013 року, відповідно до яких просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість станом на 09.10.2013 року в розмірі 39721,95 грн. Та надав свої заперечення проти зустрічного позову, в яких зазначив, що відповідно до умов кредитно-заставного договору № DN81AR100030227, який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 21.03.2008 року, ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 60768,70 грн. з кінцевим терміном повернення 20.03.2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% річних (п. 17.1.6. кредитно-заставного договору), винагороди за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в період сплати у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту (п. 17.1.8. кредитно-заставного договору).

Відповідно до п. 4.7. кредитно-заставного договору, кошти, отримані Банком від Позичальника для погашення заборгованості, направляються для її погашення в такій черговості: А) для відшкодування витрат/збитків, яких зазнав ОСОБА_1 за кредитно-заставним договором (зокрема, згідно зі статтями 3.4.1., 3.4.2., 6.2.7. цього договору); Б) для оплати неустойки згідно із статтею 14 цього договору; В) для оплати простроченої заборгованості за винагороди; Г) для оплати простроченої заборгованості за процентами; Д) для оплати простроченої заборгованості за наданим кредитом; Е) сума, що залишилася, направляється на погашення заборгованості в такій послідовності: 1) за винагородами, 2) за процентами, 3) за наданим кредитом.

У звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань, згідно розрахунку заборгованості за кредитно-заставним договором від 12.08.2012 року у ОСОБА_2 з 22.04.2009 року виникла заборгованість.

16.06.2009 року, відповідно до розрахунку заборгованості,було сплачено прострочену заборгованість по кредиту в сумі 2931,54 грн., заборгованість за відсотками у сумі 1308,71 грн., заборгованість по пені в сумі 370,87 грн., заборгованість по комісії у сумі 911,52 грн.

22.06.2009 року, відповідно до розрахунку заборгованості, було сплачено заборгованість по кредиту у сумі 51916,22 грн., заборгованість за відсотками 441,30 грн., заборгованість по комісії у сумі 303,84 грн.

А всього за період з 16.06.2009 року по 22.06.2009 року зараховано на кредитний рахунок позивача 58184,00 грн.

Станом на 22.06.2009 року залишок заборгованості за кредитом становив 1374,98 грн.

Представник відповідачки по первісному позову в судове засідання зявився, позовні вимоги по зустрічному позову підтримав у повному обсязі, заперечував проти задоволення первісного позову. В своїх заперечення представник ОСОБА_2 зазначив, що керуючись ст. 128 ЦПК України із заявою про уточнення позовних вимог від 25.10.2013 року не згодні з наступних підстав: порушуючи норми процесуального права ОСОБА_1 своєю заявою уточнює позовні вимоги

Відповідно до ст. 192 Цивільного процесуального кодексу України суд закінчив зясування обставин та перевірки їх доказами. Та у відповідності до ст. 193 ЦПК України суд розпочав та закінчив процедуру судових дебатів та вийшов до нарадчої кімнати. Під час закінчення зясування обставин справи від Банку не надходило клопотань, заяв та інших процесуальних документів.

Відповідно до ч. 8 ст. 193 ЦПК України під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Згідно до ч. 2, ч. 3 ст. 195 ЦПК України якщо під час ухвалення рішення виникає потреба зясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах зясування обставин, що потребують додатковій перевірки.

Таким чином представник відповідачки по первісному позову вважає, що своєю заявою про уточнення позовних вимог від 25.10.2013 року ОСОБА_1 нахабно, не дивлячись на норми діючого законодавства України надає відповідні документи до суду.

Крім того, представник відповідачки по первісному позову зазначає, що відповідний кредитно-заставний договір, на підставі якого здійснюється стягнення заборгованості передбачає особливості позасудового звернення стягнення шляхом продажу Предмета застави третій особі або набуття банком права власності на нього.(п. 13.3., стор. 12 Договору). « 13.3.1 ОСОБА_3 обрав такий спосіб позасудового звернення стягнення на предмет Застави як його продаж третій особі, то Позичальник зобовязаний в 30-деннимй строк з моменту отримання Позичальником Повідомлення про Дефолт (або з моменту реєстрації у Державному Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави) знайти покупця на предмет Застави та, у випадку згоди Банку, сприяти в укладанні договору купівлі-продажу за вартістю не нижчою усієї суми грошових зобовязань позичальника за Договором(у т.ч. за наданим Кредитом, процентами, неустойкою та іншими платежами) Позичальник надає банку письмове повідомлення з вказівкою усіх необхідних реквізитів покупця. У разі неможливості продажу Предмету Застави за такою вартістю Позичальник повинен негайно надати інше ліквідне майно, яке не обтяжене правами третіх осіб, за згодою Банку в заставу/заклад до повного виконання зобовязань за Договором.

Зобовязання позичальника за даною статтею 13.3.1 вважається виконаним в момент підписання з покупцем договору купівлі-продажу предмета застави та у разі необхідності оформлення додаткової застави/закладу на користь Банку».

Відповідно до ст.ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, напідставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вислухавши представника позивача за первісним позовом, представника відповідачки за первісним позовом, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір № DN81AR100030227 відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязується надати Позичальникові кредит у розмірі 60768,70 грн. на умовах, встановлених у цьому договорі, а Позичальник зобовязується прийняти належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов Договору. Відповідні грошові кошти були направлені на придбання транспортного засобу DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, № кузову SUPTF69YD8W399477.

Відповідно до статті 17.1.5. розділу Договору «Особливі умови» дата погашення кредиту визначена 20 березня 2015 року.

Згідно до ст. 15.4 розділу 15 Договору «Строк дії договору й порядок зміни умов договору» припинення дії Договору здійснюється відповідно до положень Договору та діючого законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вимог ЦК України, а якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно листа від ПАТ КБ «ПриватБанк» на імя ОСОБА_2 від 14.12.2009 року № 10.00.09-2836, позивач за первісним позовом повідомив ОСОБА_2, що 16.06.2009 року був реалізований автомобіль, який належав ОСОБА_2, та грошові кошти в розмірі 58184,00 грн. отримані від реалізації автомобіля були зараховані на її рахунок для погашення заборгованості по кредитному договору № DN81AR100030227.

Судом встановлено, що позивачем по первісному позову не повідомлено ОСОБА_2 про залишок заборгованості по кредитно-заставному договору від 21.03.2008 року в розмірі 1374,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 15495,84 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в сумі 18842,34 грн., а також штрафи в розмірі 250,00 грн. та 1879,64 грн. не підлягають стягненню.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічною позовною заявою суд вважає такими, що не підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання за вказаним кредитним договором припиняться у випадку виконання їх належним чином (в строк та в обсязі передбаченому договором) стороною, а у разі їх невиконаними у строк вказаний у договорі - продовжують діяти до їх повного виконання стороною.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 386, 509, 526, 527, 530, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 11, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СА № 983841, виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області, від 21.04.1999 року, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість в сумі 4047,56 (чотири тисячі сорок сім гривень 56 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія СА № 983841, виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області, від 21.04.1999 року, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО 305299) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 405,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» про захист прав споживача про припинення дії договору відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя: П.П. Гончаренко