Постанова № 35524851, 14.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 909/693/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" м.Калуш Івано-Франківської області

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2013 р.

у справі № 909/693/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" смт.Розділ Львівської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" м.Калуш Івано-Франківської області

про стягнення 202 163,95 грн. заборгованості за договором підряду

за участю представників сторін від:

позивача: Рубель Б.Я. - за довіреністю від 07.12.2012 р., Давидович М.І. - директор;

відповідача: Марчак М.П. - за довіреністю №92/0-110 від 26.04.2012 р., Кохан М.В. - за довіреністю №92/0-110 від 16.07.2013 р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2013 р. (суддя Ткаченко І.В.) позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", м.Калуш на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" 202 163,95 грн. заборгованості за договором підряду та

4 044,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час виконання підрядних робіт, передбачених укладеним між сторонами даного спору договором № А201101926 від 19.05.2011 р., замовник виявив необхідність проведення комплексу додаткових робіт, що підтверджується даними досліджених судом і наявних в матеріалах справи дефектних актів. Для виконання зазначеного комплексу додаткових робіт замовник надав підряднику відповідні кошториси.

Зазначене загалом відповідало умовам пунктів 5.1, 5.2, 5.5 і підпункту 8.2.1 укладеного між сторонами договору підряду, зокрема, про те, що підрядник виконує роботи відповідно до завдання, проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, технічних умов, схем та іншої нормативної документації, замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт, замовник вправі вносити зміни і доповнення до проектної документації щодо складу, обсягу і вартості робіт, а також про те, що замовник бере на себе зобов'язання передати підряднику на час виконання робіт необхідну проектно-кошторисну документацію.

Судом першої інстанції критично оцінено твердження відповідача про те, що спірних кошторисів ним позивачу не надано, оскільки в ході розгляду справи, суду не було надано відповідних доказів про те, що відповідач звертався до правоохоронних органів щодо зникнення цих документів чи вчинення будь-яких інших неправомірних дій щодо нього з боку позивача.

Крім того, судом враховано, що протягом тривалого часу після направлення позивачем відповідачу актів КБ-2В і довідок КБ-3, останній жодним чином не відреагував, а акт від 10.07.2013 р., складений працівниками відповідача про те, що додаткових робіт позивач не виконував, не врахував як належний доказ, оскільки такий акт складений зацікавленими щодо відповідача його ж посадовими особами, а також, такі особи приймали участь у складенні дефектних актів та кошторисів, згідно з якими виконувались додаткові роботи. При цьому, вказаний акт був складений без участі представників позивача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач необґрунтовано та в порушення своїх договірних зобов'язань ухилився від оплати виконаних позивачем додаткових робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди, а тому прийняв рішення про його задоволення.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга та додаткове пояснення до апеляційної скарги, яке подано у канцелярію апеляційного суду 28.10.2013 р. в цілому мотивовані тим, що додаткові роботи на суму 202 163,95 грн. ніби-то виконані на підставі дефектних актів та розроблених кошторисів № 11-5828-р, № 11-5686-р та №11-5830-р, насправді не виконувалися, такі кошториси у встановленому внутрішньому розпорядку відповідача ним не погоджувалися, а рішення суду першої інстанції прийняте про стягнення заборгованості лише на підставі односторонніх актів виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які також відповідачем не підписані.

Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що згідно п.п.3.1, 3.2 договору на виконання підрядних робіт від 19.05.2011 р., вартість робіт може бути збільшена або зменшена шляхом укладення додатку до договору, який відсутній. Такі ж вимоги узгодження умов виконання додаткових робіт, які конкретно не передбачені основним договором, врегульовано, на думку апелянта, ст.ст. 651, 654, 877 ЦК України та ст. 321 ГК України.

Також, скаржником звертається увага на те, що вказані вище кошториси не погоджені ним у встановленому, згідно внутрішнього розпорядку, порядку, а позивач використав їх копії. При цьому, будь-яких доказів у матеріалах справи про передавання саме позивачу, а не будь-якому іншому підряднику вказаних копій кошторисів для виконання додаткового об'єму робіт, немає.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Представники апелянта у неодноразових судових засіданнях підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі, просили апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники позивача проти апеляційної скарги висловили усні заперечення та надали відповідні пояснення.

Крім цього, представники сторін у судовому засіданні висловили спільну думку, що зважаючи на характер та послідовність виконаних додаткових робіт, а саме: виконання чи невиконання яких, є підставою даного спору, неможливо провести відповідну судову експертизу та вияснити питання про їх проведення чи встановити факт їх відсутності.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги , заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін, з огляду на наступне.

Між ТОВ"Промонтаж СУ-27" (підрядник або позивач) і ТОВ "Карпатнафтохім" (замовник або відповідач) 19.05.2011 р. був укладений договір № А201101926 на виконання підрядних робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди (а. с. 16).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 2.3, 3.1, 3.2, 4.3, 5.5 цього договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до умов Договору комплекс робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди як матеріалами замовника так і власними матеріалами згідно з специфікацією, що є додатком № 1 до Договору.

Замовник зобов'язується прийняти й оплатити дану роботу в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Підрядник зобов'язаний виконувати всі вказівки замовника з приводу виконання роботи.

Вартість робіт за цим договором становить 273 350,40 грн. Вартість робіт може бути збільшена або зменшена відповідно до фактично виконаних робіт. У випадку виникнення додаткових об'ємів робіт оформляється додаток до цього Договору.

Зміна вартості робіт підлягає обов'язковому письмовому погодженню двох сторін.

Термін виконання робіт травень-грудень 2011 р.

Замовник вправі вносити зміни і доповнення до проектної документації щодо складу, обсягу і вартості робіт та погоджувати свої рішення з підрядником з їх письмовим оформленням.

Здача-приймання виконаних робіт, відповідно до умов розділу 6 договору, здійснюється не пізніше третього числа місяця наступного за звітним з оформленням акту типової форми КБ-2В, довідки про вартість типової форми КБ-3, податкової накладної.

Згідно п. 7.2 договору, оплату за виконані роботи замовник проводить щомісячно протягом 10 днів після підписання актів форми КБ-2В та довідок форми КБ-3.

За змістом п.п. 8.1.2, 8.2.1, 8.2.3 договору, підрядник взяв на себе зобов'язання виконати всі визначені договором роботи та за взаємною згодою сторін й всі додаткові роботи, що виникнуть у ході виконання основних робіт.

Замовник, в свою чергу, зобов'язався передати підряднику на час виконання робіт ремонтний майданчик (обладнання) та необхідну проектно-кошторисну документацію.

Забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, визначеному договором.

Відповідно сторони погодили й додатки № 1, № 2 та № 3 до цього договору - специфікацію на роботи, графік виконання робіт, договірну ціну.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, після виконання підрядником визначених умовами договору основних робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди представниками замовника було складено дефектні акти (а. с. 83, 101, 120), згідно з даними яких, визначили необхідність виконання відповідних додаткових робіт по ремонту технологічних трубопроводів, металоконструкцій та устаткування цеху з виробництва хлорвінілу, вінілхлориду і каустичної соди.

На підставі вказаних дефектних актів, замовником, тобто відповідачем, виготовлено локальні кошториси №2-1-1/11-5830-р, №2-1-1/11-5828-р і №2-1-1/11-5686-р (Т.1,а.с. 77, 94, 114), у яких містяться посилання на вказані дефектні. Такі кошториси підписані двома представниками замовника та затверджені заступником генерального директора Кунєвим Г.П.

Згідно письмових та усних пояснень представників відповідача, виготовлені кошториси на підставі дефектних актів, для виконання позивачу не передавалися, а представники позивача практично обманним способом заволоділи їх копіями і використали як доказ для пред'явлення позову.

Проте, три підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту), тобто до кожного із трьох локальних кошторисів, підписані від замовника його працівниками Вихненком В.І., Кохан М.В. та Парцей П.Т., які згідно письмових пояснень позивача (Т.1 а.с. 227) є посадовими особами, відповідно представник кошторисної служби, старший механік та інженер. (Т.1, а.с. 74-76, 90-92, 109-112).

Підрядником були складені відповідні акти форми КБ-2В і довідки форми КБ-3 на загальну суму 202 163,95 грн., яка відповідає підсумковій сумі усіх трьох кошторисів №2-1-1/11-5830-р, №2-1-1/11-5828-р і №2-1-1/11-5686-р, які направлені замовнику для прийняття, підписання та оплати. (Т.1 а.с. 71-73, 86-89, 106-108).

Оскільки, замовник вказаних документів не підписав і не повернув підряднику, оплати не провів, 25.05.2012 р. і 09.08.2012 р., підрядник звертався з листами до замовника щодо врегулювання питання погашення заборгованості (Т.1, а.с. 56, 58).

28.08.2012 р., замовник надіслав підряднику листа, із змісту якого вбачається, що замовник вважає укладений між сторонами договір виконаним в повному обсязі і передбачені ним роботи - оплаченими, а підстав для оплати додаткових робіт на суму 202 163,95 коп. замовник не вбачає (Т.1, а.с. 57).

Під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції, відповідачем складено 10.07.2013 р. односторонній акт про те, що додаткових робіт позивач не виконував. Такий акт підписано членами комісії із шести працівників відповідача.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані додаткові роботи згідно з укладеним між сторонами договору підряду.

Приймаючи постанову у даній справі, апеляційним господарським судом також враховується, що відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт або закінчені роботи і оплатити їх.

За змістом ч.3 ст. 877 ЦК України, підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, хоча і сторонами були допущені порушення вимог умов договору підряду щодо письмового складання додатку до договору для проведення додаткових підрядних робіт згідно дефектних актів та окремі норми чинного законодавства щодо порядку складання додаткових двосторонніх документів з цього приводу, проте, враховуючи наявність складених відповідачем дефектних актів, наявність локальних кошторисів, виготовлених відповідачем на підставі вказаних дефектних актів, що не оспорюється відповідачем, наявність неоскаржених відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України актів виконаних робіт та наявність підсумкових відомостей ресурсів (витрати по факту), підписаних працівниками відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі та у сукупності наведених вище доказів прийшов до правильного висновку, про підтвердження факту проведення підрядником додаткових підрядних робіт на суму 202 163,95 грн., які були погоджені із замовником.

При цьому, наявність певних порушень умов договору та норм чинного законодавства не спростовують факту виконання робіт, їх об'єму та ціни і не можуть бути достатньою підставою для звільнення від оплати.

З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що зазначені вище спірні обставини загалом відповідали умовам пунктів 5.1, 5.2, 5.5 і підпунктів 8.1.2, 8.2.1 укладеного договору підряду, зокрема, про те, що підрядник виконує роботи відповідно до завдання, проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, технічних умов, схем та іншої нормативної документації, замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт, замовник вправі вносити зміни і доповнення до проектної документації щодо складу, обсягу і вартості робіт, виконати всі додаткові роботи, що виникнуть у ході виконання основних робіт, а також про те, що замовник бере на себе зобов'язання передати підряднику на час виконання робіт необхідну проектно-кошторисну документацію.

Оскільки акт від 10.07.2013 р. складений зацікавленими щодо відповідача його ж посадовими особами, окремі з них приймали участь у складенні згаданих вище дефектних актів та кошторисів, фактично є одностороннім, тому він як доказ відсутності факту проведення додаткових робіт оцінюється критично і під час прийняття постанови, апеляційним судом не враховується.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що прийняте судом першої інстанції та оскаржуване відповідачем рішення, прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів,не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області 24.07.2013 р. у справі № 909/693/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2013 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.