Ухвала суду № 35521844, 09.10.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 рокуСправа № 370/1694/13-ц

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якому просила встановити земельний сервітут. Позивач вказала, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул.Жовтнева, 19. Рішенням Макарівського районного суду від 20.11.2003 р. вказаний житловий будинок між нею та відповідачем, якому належить інша 1/2 частини будинку, поділений в натурі.

Житловий будинок повністю знаходиться на земельній ділянці відповідача і вона не може належним чином користуватися своїм житловим будинком, обслуговувати його і входити в свій будинок ніяким іншим чином, як через земельну ділянку відповідача. Крім того, на земельній ділянці відповідача знаходиться її погріб та криниця спільного користування.

Задоволення її потреб щодо користування житловим будинком, погребом та криницею неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, а лише за способом обмеження сервітутом земельної ділянки належній відповідачу.

У добровільному порядку укласти договір про встановлення сервітуту відповідач не бажає, що і змусило її звернутись з даним позовом до суду

Позивач в судове засідання не з"явилась. В своїй письмовій заяві просила слухати справу у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, у звязку з чим судом було ухвалено заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

06.11.1996 в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок позивачці та гр.ОСОБА_3 Копилівською сільською радою Макарівського району Київської області видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташовані в с.Копилів Макарівського району Київської області, згідно яких позивачці передано у власність земельну ділянку площею 0,197 га, а ОСОБА_3 - площею 0,189 га, що підтверджується копіями відповідних державних актів, що містяться в матеріалах справи.

Позивачка є також власником 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева, 19, що підтверджується відповідним Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Макарівського районного суду від 20.11.2003 р. вказаний житловий будинок між позивачкою та ОСОБА_3, якому належить інша 1/2 частини будинку, був поділений в натурі.

Позивач просила суд встановити на її користь, безстроковий, безоплатний або платний земельний сервітут у вигляді права проходу до її земельної ділянки, до житлового будинку, погребу, криниці та господарських споруд, що розташовані за адресою: Київська область, Макарівський район, с.Копилів, вул. Жовтнева, 19 за рахунок земельної ділянки площею 0,189 га, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_3, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, посилаючись на те, що згаданий житловий будинок, а також її погріб та криниця спільного користування повністю знаходиться на земельній ділянці відповідача, що позбавляє її можливості належним чином користуватися житловим будинком, погребом та криницею, і входити в свій житловий будинок ніяким іншим чином, як через земельну ділянку відповідача.

Проте, як вбачається з наведеного, позивачем було подано позов до неналежного відповідача, а саме до ОСОБА_2, а відповідно доданих позивачем до позову додатків та зазначених в позові обставин належним відповідачем має бути ОСОБА_3.

Заяв та клопотань про заміну неналежного відповідача від позивача та її представника до суду не надходило, а відтак позов задоволенню не підлягає, оскільки поданий не до тієї особи.

Окрім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить також з наступного.

Згідно п.2 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.

За приписами статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, сервітут - це право обмеженого користування чужим майном.

Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном -сервітуту.

Статтею 404 ЦК України, зокрема, визначено правові підстави права користування чужою земельною ділянкою, а саме, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладення та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця ) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Спеціальні норми стосовно об'єкта сервітуту, такого як земельна ділянка, викладені у Земельному кодексі України. Згідно із статтею 98 ЗК України право земельного сервітуту полягає в тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Позивач ОСОБА_1 пропонувала гр. ОСОБА_3 в добровільному порядку встановити земельний сервітут, для чого звернулась до Київського інституту землеустрою, де їй підготували проект відповідного договору з планом меж земельного сервітуту, копія якого міститься в матеріалах справи.

Проте, сторонами не було досягнуто згоди про встановлення сервітуту та про його умови, в звязку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду.

Однак, позивачем не надано доказів того, що житловий будинок, який знаходиться по вул.Жовтнева,19 в с. Копилів Макарівського району, погріб та колодязь спільного користування повністю розташовані саме на земельній ділянці відповідача.

В позовній заяві не зазначено який саме платний чи безоплатний сервітут слід встановити, як і не надано обґрунтованих доводів на встановлення одного із зазначених видів земельного сервітуту.

Також позивачем не надано суду обґрунтованих доводів того, що задоволення її потреб неможливо здійснити яким-небудь іншим способом, крім як обтяження сервітутом чужої земельної ділянки.

Наданий позивачем ОСОБА_4 про встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці гр. ОСОБА_3 не доводить тих обставин, на які посилається позивач в своєму позові.

Враховуючи викладене в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 395, 401, 404, 402 Цивільного кодексу України, ст.ст. 98, 99, 100 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 11, 15, 58-60, 79, 209, 212-215, 218, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Заочне рішення суду за заявою осіб, за відсутності яких воно було ухвалено, може бути переглянуте Макарівським районним судом протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.В. Тандир