Рішення № 35521540, 19.11.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.11.2013р. Справа № 917/2182/13

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, Полтавська область,36008

до Приватного підприємства "Крона", пр-т Першотравневий, 19, м.Полтава, Полтавська область,36011

про стягнення 4875,73 грн

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники :

від позивача: Данілова Н.Н., дов. № 19-4/990 від 10 04.2013 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається справа за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Приватного підприємства «Крона» про стягнення грошових коштів в сумі 4875,73 грн., в т. ч. 2426,75 грн. за спожиту теплову енергію, 2426,75 грн. - пені, 22,23 грн. - 3% річних.

Про час, дату і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, але в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

У п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

19.11.2013 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих позивачем додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

01.10.2008 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «Крона» (далі - Відповідач) укладено договір № 1523 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення (далі-Договір).

Згідно п.15 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 10.10.2011року, споживач зобов'язується проводити оплату за теплову енергію у строк до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

За період з 01.03.2013 р. по 30.04.2013 р. утворилась заборгованість в сумі 2426,75 грн.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов'язків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі ст. 611 ЦК України, ст. 229, 230 ГК України, п.16 зазначеного договору нарахована пеня на суму заборгованості в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 % боргу згідно із Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення сплати за спожиті комунальні послуги» в сумі 2426,75 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позивачем проведено нарахування 3% річних в розмірі 22,23 грн.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статті 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч.2 статті 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач відповідно до статтей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог, що дає підставу суду позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається по відповідача.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Крона» (пр-т Першотравневий,19, м. Полтава, Полтавська область, 36011, код ЄДРПОУ 30285045) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а, р/р 260007148 в «Полтавабанку», код ЄДРПОУ 03338030) 2426,75 грн. за спожиту теплову енергію, 2426,75 грн. - пені, 22,23 грн. - 3% річних, 1720,50грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 26.11.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.