Рішення № 35521467, 25.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.2013 Справа № 920/1662/13

За позовом: Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст», м. Конотоп

про стягнення 550 567,44 грн.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

За участю представників сторін:

від позивача : Головня Є.О., довіреність від 02.01.2013р. № 08-81/31д

від відповідача : Тукман Є.Г., довіреність від 01.03.2011р. № 02-01/03

За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви № 08-81/576 від 20.09.2013р., просить стягнути з відповідача на свою користь 550 567,44 грн. штрафу за поставку неякісної продукції, а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав заяву від 17.10.2013р. № 48/60 про застосування позовної давності, в якій зазначає, що позовна давність до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) встановлена тривалістю в один рік ( ч.2 ст.258 ЦК України), позивач звернувся з вимогою про стягнення штрафних санкцій у вересні 2013р., після спливу строку позовної давності, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав відзив від 21.10.2013р. № 48/63 на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивач жодного разу не викликав його представника для участі у прийманні продукції за якістю, а здійснював перевірку якості в односторонньому порядку , тому вважає, що відсутні докази, які б підтверджували факти поставки неякісної продукції.

В поданих поясненнях від 05.11.2013р. та в уточнюючих поясненнях від 22.11.2013р., відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на чинне законодавство України , зазначає, що дефектні акти , надані позивачем, складені з порушенням пунктів 33, 20 -26, 30, 31, 32 Інструкції « Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затвердженої постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, в односторонньому порядку , без участі осіб передбачених даною Інструкцією; складені особами за відсутності будь-яких вказівок на документи, що надають їм відповідне право, при цьому позивачем не надано посвідчень на право участі останніх у визначенні якості і комплектності продукції, акти не містять висновків щодо причин виникнення недоліків (скритих дефектів). Як зазначає відповідач, докази позивача не є належними і допустимим доказами в обґрунтування його вимог .

Крім того, посилаючись на норми ч.8 ст.269 Господарського кодексу України , які передбачають шестимісячний строк пред'явлення позовів відповідач, зазначає, щодо вимог , які ґрунтуються на відповідних актах складених на загальну суму 547 607,40 грн. , строк позовної давності позивачем пропущено, що є додатковою підставою для відмови в позові.

25.11.2013р. позивач подав письмові пояснення стосовно заперечень відповідача проти позову, в яких зазначає, що ним на адресу відповідача неодноразово направлялися листи-повідомлення з проханням направити компетентного представника для встановлення причин виходу з ладу товару, однак представник відповідача жодного разу на виклик позивача не з'явився , але направляв листи-відповіді, якими ,як вважає позивач, дав згоду на одностороннє приймання товару. До поданих пояснень , позивачем не додано жодних доказів в підтвердження письмових звернень до відповідача та наданих відповідачем відповідей.

В судовому засіданні 25.11.2013р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати додаткові документи в обґрунтування його позиції по справі.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення, так як розгляд справи неодноразово відкладався і позивачу було надано достатньо часу для підготовки додаткових матеріалів по справі , крім того, 2-х місячний строк розгляду справи спливає 27.11.2013р., тому у суду відсутня можливість для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного за результатами конкурсних торгів , проведених між сторонами, договору № 199 від 07.10.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти, відповідач зобов'язувався у 2011 році поставити позивачу товари, зазначені в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору ( додаток № 1) , а позивач - прийняти і оплатити такі товари. Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору становить 4440060,00 грн., у тому числі ПДВ 740010,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться по факту постачання протягом 20-ти днів з моменту постачання за умови зарахування коштів Державного бюджету України на поточний рахунок замовника (позивача) , на підставі рахунку.

Згідно з накладними №403Н від 15.11.2011р. та № 417Н від 23.11.2011р. відповідачем було поставлено позивачу, а останнім прийнято сигналізатори метану, суміщені з головним світильником СМГ 1.1 в кількості 3000 шт. на загальну суму 4440060,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з платіжними дорученнями № 1 від 18.11.21011р. на суму 2220030,00 грн. в тому числі ПДВ та № 3 від 25.11.2011р. на суму 2220030,00 грн. в тому числі ПДВ, позивачем здійснено оплату товару на виконання п.4.1 договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, відповідач повинен передати позивачу товар, якість якого відповідає умовам стандартів та технічним умовам заводу-виробника, ДЕСТам і іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до її якості.

Відповідачем при постачанні товарів були надані сертифікати якості, сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки, дозвіл на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, дозвіл на початок експлуатації об'єкта, а також формуляр сигналізатору метану, суміщеного з головним світильником СМГ 1.1.

Докази наявності претензій у позивача з приводу якості поставленого відповідачем товару на момент його прийняття відсутні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті експлуатації та обстеження технічного стану отриманого позивачем від відповідача товару , комісіями ДП «Макіїввугілля» в особі відокремлених підрозділів «Шахта «Бутівська», «Шахта ім..Кірова», «Шахта «Чайкіно», «Шахта «Холодна балка», «Шахта «Ясинівська-Глибока» , «Ш/у ім.Леніна» було виявлено , що сигналізатори метану СМГ 1.1 мають приховані дефекти, непридатні до подальшої експлуатації і підлягають заміні або гарантійному ремонту, про що комісіями складено відповідні акти. Позивач на адресу відповідача багаторазово направляв листи-повідомлення про неякісний товар з проханням провести його заміну. Відповідач не заперечував проти перевірки технічного стану та гарантійного ремонту товару. Згідно листів відповідача, неякісний товар був неодноразово відправлений перевізником «Ін-Тайм» на адресу ТОВ «НВО «Червоний металіст». Однак, після проведеного гарантійного ремонту, сигналізатори метану СМГ 1.1 мали приховані дефекти. З жовтня 2012р. відповідач припинив ремонтувати та приймати в ремонт неякісний товар.

Відповідно до дефектних актів шахт ДП «Макіїввугілля» за період з грудня 2011р. по квітень 2013р. загальна кількість отриманого від відповідача неякісного товару за договором № 199 від 07.10.2011р. складає 1860 шт.

Відповідно до п.7.3.1 договору, у разі поставки неякісної (некомплектної) продукції , відповідач (учасник) сплачує позивачу (замовнику) штраф у розмірі 20% вартості неякісної продукції.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нараховано штраф в загальній сумі 550567,44 грн. , виходячи з вартості неякісного товару.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частин 1, 5 ст. 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 5.2. Формуляру сигналізатору метану, суміщеного з головним світильником СМГ 1.1., на цей виріб ( т.1 а.с. 34) встановлено гарантійний строк експлуатації 12 місяців, який обчислюється з дня вводу виробу в експлуатацію, але не пізніше 18 місяців з дня його виготовлення.

Частиною першою ст. 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Отже, до правовідносин сторін в даному випадку мають застосовуватись, зокрема, Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888, Інструкція «Про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затверджена постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7 (далі - Інструкція №П-7).

Відповідно до пункту 40 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, виявлені в продукції, під час гарантійного терміну або замінити продукцію. Усунення дефектів або заміна продукції проводиться в 20-деннний термін після одержання повідомлення покупця про виявлені дефекти.

Згідно з пунктом 9 Інструкція №П-7, акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

Відповідно до пункту 18 Інструкції №П-7 повідомлення про виклик представника вантажовідправника (виробника) повинно бути направлено йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а по відношенню до продукції, що швидко псується, негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Пунктом 33 Інструкції №П-7 визначено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому даною Інструкцією, якщо інше не передбачене Основними і Особливими умовами постачання іншими обов'язковими правилами і договором.

Відповідно до вимог Інструкції №П-7 (пункти 20-26, 30-32, 35), при нез'явленні представника виробника (відправника) по виклику одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явлення його на виклик одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації),виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства - одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства,

або

в) в односторонньому порядку підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції (пункт 20 Інструкції №П-7).

Керівники підприємств і організацій або їх заступники на прохання підприємства-одержувача виділяють йому представників для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності (пункт 21 Інструкції №П-7).

Для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи, за освітою, по досвіду трудовій діяльності) в питаннях визначення якості і комплектності належному прийманню продукції. Матеріально відповідальні і підлеглі ним особи, а також особи, що здійснюють облік, зберігання, приймання і відпустку матеріальних цінностей, як представники громадськості підприємств-одержувачів виділятися не повинні. Зокрема, не можуть виділятися як представники громадськості підприємства-одержувача керівники підприємств і їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці пов'язані з обліком, зберіганням, відпусткою і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи. Термін повноважень представників громадськості підприємства-одержувача, виділених фабричним, заводським, місцевим комітетом профспілки для приймання продукції за якістю, може бути встановлений на термін повноважень даного комітету профспілки (пункт 22 Інструкції №П-7).

Пунктом 23 Інструкції №П-7 передбачено, що представникові, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. У посвідченні на право участі в прийманні продукції за якістю і комплектності вказується: дата видачі посвідчення і його номер; прізвище, ім'я і по батькові, місце роботи і посада особи, якій видано посвідчення; найменування підприємства, якому виділяється представник; на участь в прийманні якої саме продукції уповноважений представник. Якщо для участі в прийманні продукції виділяється представник громадськості (п. 20, подп. "б" Інструкції), то в посвідченні вказується також дата і номер вирішення заводського, фабричного або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник. Посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на який-небудь період (декаду, місяць і ін.) не допускається, ля приймання продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видане в останній передвихідний або передсвятковий день на кожен день окремо без вказівки конкретній партії продукції. Посвідчення, видане з порушенням правил справжньої Інструкції, є недійсним.

Особи, які притягуються підприємством-одержувачем для участі в прийманні продукції, мають бути ознайомлені із Інструкцією, з відповідними стандартами, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами), Основними і Особливими умовами постачання і договором, на підставі якого вироблено постачання даній продукції (пункт 24 Інструкції №П-7).

Особи, що здійснюють приймання продукції за якістю і комплектністю, зобов'язані суворо дотримувати правил приймання продукції і засвідчувати своїм підписом лише ті факти, які були встановлені з їх участю. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється. За підписання акту про приймання продукції за якістю і комплектністю, що містить дані, які не відповідають дійсності, особи, що підписали такий акт, несуть встановлену законом відповідальність. Представники інших підприємств і організацій і представники громадськості, виділені для участі в прийманні продукції, не мають права отримувати у підприємства-одержувача винагороду за участь в прийманні продукції (пункт 25 Інструкції №П-7).

Акт має бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, не згодна з змістом акту, зобов'язана підписати його з обмовкою про свою незгоду і викласти свою думку. У акті перед підписом осіб, що брали участь в прийманні, повинно бути вказано, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності. Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншій компетентній організації (пункт 30 Інструкції №П-7).

До акту, складеного в порядку, передбаченому пунктом 29 Інструкції №П-7, мають бути прикладені:

а) документи виробника (відправника), посвідчуючи якість і комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежна якість і некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що посвідчує повноваження представника, направленого для участі в прийманні;

г1) акт, складений у відповідності до п. 16 Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

є) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або її некомплектності (п. 31 Інструкції).

Акт, що встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, вказаних в пункті 20, п.п. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше за триденний термін після складання акту (пункт 32 Інструкції №П-7).

Згідно пункту 32 Інструкції №П-7 акти, складені бюро товарних експертиз або інспекцією за якістю продукції, затверджуються в порядку, встановленому відповідними положеннями про інспекції і бюро товарних експертиз.

Виробник (відправник) або одержувач (покупець) за наявності підстав має право опротестувати висновок інспекції за якістю, бюро товарних експертиз або науково-дослідного інституту (лабораторії) в їх вищестоящу організацію. Копія цієї заяви прямує іншій стороні. Якщо відповідна вищестояща організація визнає аргументи виробника (відправника) або одержувача (покупця) обґрунтованими, то в установленому порядку призначається повторна експертиза.

Повторна експертиза продукції може бути здійснена також за дорученням арбітражу або судово-слідчих органів (пункт 35 Інструкції №П-7).

В обґрунтування позовних вимог позивач надав копії актів комісій своїх відокремлених підрозділів ,а саме: «Шахта «Бутівська», «Шахта ім..Кірова», «Шахта «Чайкіно», «Шахта «Холодна балка», «Шахта «Ясинівська-Глибока» , «Ш/у ім.Леніна», якими встановлено наявність прихованих недоліків поставленого йому товару. Згідно з висновками цих актів поставлений товар підлягає заміні або гарантійному ремонту.

Разом з цим, з огляду на положення Інструкції №П-7, суд дійшов висновку, що дефектні акти, надані позивачем, складені з порушенням пунктів 33, 20-26, 30, 31, 32 Інструкції №П-7, в односторонньому порядку, без участі осіб передбачених Інструкцією; складені особами за відсутності будь-яких вказівок на документи, що надають їм відповідне право, при цьому позивачем не надано посвідчень на право участі останніх у визначенні якості і комплектності продукції; акти не містять висновків щодо причин виникнення недоліків (скритих дефектів).

Крім цього, зі змісту поданих актів неможливо встановити, чи є товари в яких виявлено приховані недоліки товарами, що були передані позивачу саме за договором від 07.10.11 №199 та відповідно до накладних від 15.11.2011 №403Н, від 23.11.2011 №417Н.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому надані позивачем документи не є достатніми в підтвердження факту виявлення і наявності недоліків у поставленому відповідачем товарі відповідно до договору від 07.10. 2011р. №199 та за накладними від 15.11.2011р. №403Н, від 23.11.2011р. №417Н, а тому докази позивача не є належними і допустимими доказами в розумінні ч. 7 ст. 269 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ч.8 ст.269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Даний позов пред'явлено до суду 27.09.2013 року (відмітка суду ), тобто після спливу строку позовної давності, встановленого ч.8 ст.269 Господарського кодексу України стосовно вимог, які ґрунтуються на актах складених до 23.03.2013р.

Клопотання позивача від 20.09.2013р. № 08-81/575 про відновлення строку для звернення з позовом до суду суд залишає без задоволення, так як позивач не подав доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, які викладені у позовній заяві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, тому суд відмовляє в задоволенні позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні його позову .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В позові Державного підприємства «Макіїввугілля» ( 86157, Донецька область, м.Макіївка, пл.Радянська,2, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Червонозаводська,5) 550567,44 грн. штрафу, відмовити.

Повне рішення складено 26.11.2013р.

Суддя В.М. Моїсеєнко