Рішення № 35521370, 21.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10937/13 21.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

До Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер»

Про визнання незаконною та скасування постанови

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Гарбуз С.О. представник за довіреністю № 25-7 від 22.01.13.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Селіванова О.Г. представник за довіреністю № 1215 від 02.01.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (далі - позивач) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 156/13 від 13.05.13. суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.13. порушено провадження у справі № 910/10937/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер» (далі - третя особа) та призначено справу до розгляду на 02.07.13.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10937/13 призначено до розгляду на 01.08.13. та 17.09.13.

При цьому, 09.07.13. відповідачем через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

31.07.13. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.13. провадження у справі № 910/10937/13 зупинено до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/8219-а від 12.07.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.13. провадження у справі № 910/10937/13 поновлено та призначено її до розгляду на 24.10.13.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10937/13 призначено до розгляду на 21.11.13.

В судовому засіданні 21.11.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представником третьої особи в судовому засіданні 21.11.13. підтримано позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.13. не з'явився.

При цьому, судом враховане клопотання відповідача подане 31.07.13. та те, що оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/10937/13.

В судовому засіданні 21.11.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.13. заступником начальника Інспекційного відділу № 3 Назаренко Л.М. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та головним державним інспектором Інспекційного відділу № 3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Радченком М.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: будівництво багатоповерхових житлових будинків № 10-А та № 10-Б на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі міста Києва.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було винесено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.04.13.

29.04.13. заступником начальника Інспекційного відділу № 3 Назаренко Л.М. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: будівництво багатоповерхового житлового будинку № 10-Б на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» в Дарницькому районі міста Києва.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було винесено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.04.13. та складено протокол від 29.04.13. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача.

29.04.13. на підставі статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.11. № 553 позивачу видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким висунуто вимогу з 29.04.13. зупинити виконання будівельних робіт.

13.05.13. заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко І.О. було розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідача та на підставі акту перевірки від 29.04.13., припису від 29.04.13. та протоколу від 29.04.13. було визнано Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 1 032 300,00 грн., про що було винесено постанову № 156/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує саме на те, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 156/13 від 13.05.13. суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 12 статті 92 Конституції України виключно законами України визначається організація і діяльність органів виконавчої влади.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.11. № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України. Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання.

Як відзначалось судом, 13.05.13. заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко І.О. було розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідача та на підставі акту перевірки від 29.04.13., припису від 29.04.13. та протоколу від 29.04.13. було визнано Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 1 032 300,00 грн., про що було винесено постанову № 156/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.13. у справі № 826/8219/13-а (залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.13.), то встановлені у ній факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Так, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.13. у справі № 826/8219/13-а встановлено наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон).

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності (п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону, після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11. № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцій та, зокрема щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності, видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.00. № 273 (чинного на момент отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт), дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Згідно п. 8 «Прикінцевих положень» Закону, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є генпідрядником по виконанню будівельно-монтажних робіт на будівництві комплексу багатоповерхових житлових будинків, в тому числі житлових будинків № № 10-А, 10-Б, з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та спорудами культурно-побутового призначення і соціальної інфраструктури, що споруджуються на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі в м. Києві.

Рішенням VIII сесії IV скликання Київської міської ради від 23.12.04. № 906/2316 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 19.07.05. № 873/3448) затверджено проект відведення земельної ділянки третій особі для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2, 3, 4 у Дарницькому районі м. Києва та передано йому під вказані цілі в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 9,04 га за рахунок земель міської забудови.

На підставі зазначеного рішення Київської міської ради, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер» та Київським міським головою Черновецьким Леонідом Михайловичем, укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивач отримав в довгострокову оренду земельну ділянку на території мікрорайонів № № 2, 3, 4 житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі м. Києва загальною площею - 90 195 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення, який набув чинності 26.09.06. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.06. у справі № 2/533.

В 2008 році проект будівництва «Комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» в Дарницькому районі м. Києва» розроблений в 2008 році інститутом «Київжитлопроект» ВАТ «Київпроект», отримав позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» 03.09.09. № 00-00133-09 (176-1-2008).

Наказом позивача від 23.03.09. № 33 затверджена відповідна проектна документація на об'єкт на погоджена Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за 15-2741 від 01.04.09.

Крім того, 06.07.11. ДП «Укрдержекспертиза» видано замовнику (третій особі) позитивний висновок № 00-0222-11/АБ державної експертизи щодо коригування архітектурно-планувальної частини вказаного проекту, а 07.09.12. - доповнення до позитивного висновку державної експертизи щодо виокремлення в окремі пускові комплекси будинків № 0-A та № 10-Б в складі Комплексу, що є невід'ємною частиною позитивного висновку № 00-0222-11/АБ від 06.07.11.

На підставі вищенаведених документів, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Девелопер» 06.04.09. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві надано дозвіл на виконання будівельних робіт № 1293-Др/С, в тому числі на будівництво житлових будинків № № 10-Б та 10-А.

Таким чином, позивач як генпідрядник здійснював будівельно-монтажні роботи на земельній ділянці на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі м. Києва на підставі відповідного дозволу на виконання будівельних робіт № 1293-Др/С від 06.04.09., виданого відповідачем третій особі, відповідно до затвердженої проектної документації, що свідчить про помилковість висновків відповідача про те, що будівництво житлових будинків № № 10-А та 10-Б здійснюється без дозволу на виконання будівельних робіт та, відповідно, про протиправність припису від 29.04.13. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкту будівництва: будівництво багатоповерхового житлового будинку № 10-Б на території мікрорайонів № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» в Дарницькому районі міста Києва.

Таким чином, постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.13. у справі № 826/8219/13-а визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 29.04.13. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, винесеного за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території мкрн. № 2, 3, 4 житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі міста Києва, житловий будинок №10-Б.

Факти, встановлені постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.13. у справі № 826/8219/13-а спростовують доводи відповідача, викладені в письмовому відзиві на позовну заяву.

Оскільки оскаржувану постанову № 156/13 від 13.05.13. про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності винесено на підставі припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 29.04.13., який визнано протиправним та скасовано, вказана постанова є прийнята без достатніх на те правових підстав та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого постанова № 156/13 від 13.05.13. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята без достатніх на те правових підстав є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову № 156/13 від 13.05.13. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ідентифікаційний код 37772089) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 37772089) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул. Тампере, б. 13-Б; ідентифікаційний код 04012721) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.13.

Суддя Т.М. Ващенко