Рішення № 35521214, 28.05.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2013 р. Справа № 906/302/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Гринько О.А. довіреність від 30.01.13р.

від відповідача: Грищенко О.М. довіреність від 02.01.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Комунального підприємства "Теплозабезпечення" (м. Коростень)

про стягнення 4527674,90 грн.

В судовому засіданні 23.05.13р. оголошувалась перерва до 28.05.13р. о 11:30. з викликом сторін.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 3276438,55 грн. основного боргу за отриманий природній газ, 63795,04 грн. інфляційних, 246296,14 грн. 3% річних, 941145,17 грн. пені.

19.03.13р. відповідач надав суду відзив на позов в якому зазначив, що основна сума боргу станом на 28.02.13р. зменшена, так як відповідачем був проведений частковий розрахунок, який позивачем не взятий до уваги, а саме 31.01.13р. на суму 966362 грн. та 26.02.13р. на суму 1141408 грн.

Також, відповідач зауважив, що пеня нараховується Газозбутовою організацією протягом 6 (шести місяців), що передує моменту звернення з позовом, що не суперечить положенням ст. 232 ГК України. Позивачем же проведено розрахунок пені з 14.12.2011 року., що суперечить як умовам договору, так і ст. 258 ЦК України, якою встановлена спеціальна позовна давність, тому відповідач заявив клопотання щодо розгляду справи в межах строків позовної давності.

Крім того, просить суд зменшити розмір неустойки, посилаючись на невідповідність тарифів на централізоване теплопостачання економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, несплату споживачами за спожиту теплову енергію. Вказує, що заборгованість населення теплової енергії станом на 01.03.2013 року складає 13378,2 тис, грн. в порівнянні з загальною заборгованістю за спожитий газ за цей період - 39270,7 тис, грн. Така ситуація є наслідком невідповідності тарифів на централізоване теплопостачання економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво.

Таким чином станом на 01.02.2013 року підприємству залишається невідшкодованою різниця в тарифах на тепло, яке виробляється, транспортується та постачається населенню у сумі 4989460 тис.грн. Вважає, що зазначені обставинами є об'єктивно такими, що слугують підставами для зменшення суми всієї неустойки на 60%.

Також відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з метою отримання за цей період державних субвенцій для розрахунків.

02.04.13р. відповідач надав суду додатковий відзив на позов, в якому здійснив перерахунок штрафних санкцій та вважає, що розмір інфляційних становить 63795,04 грн., 3% річних 246296,14 грн. та пені 455852,97 грн.

18.04.13р. представник позивача надав суду заперечення на відзив відповідача, в якому проти зменшення штрафних санкцій та надання відстрочки виконання рішення заперечив, вказав, що останнє суперечить інтересам ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу існування виняткових обставин, що може бути підставою для зменшення розміру нарахованої неустойки. Також представник позивача просив врахувати майновий стан ПАТ "НАК "Нафтогаз України", чистий збиток якого за звітний період склав понад 10 мільярдів гривень та жорстке регулювання державного ринку природного газу в Україні, На підтвердження викладеного, позивачем надано копію звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік та баланс станом на 31.12.2012

18.04.13р. відповідач надав уточнений відзив, в якому навів свої розрахунки позовних вимог, згідно яких визнає позов в частині стягнення 1168668,55 грн. основного боргу, 46897,75 грн. інфляційних, 246296,14 грн. річних.

14.05.13р. відповідачем також наданий додаткових відзив на позов, з якого вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено на користь позивача 1350076,55грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.02.2013р. та 23.04.2013р., тому провадження у справі в частині стягнення 1350076,55грн. основного боргу відповідач просить припинити за відсутністю предмета спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 960 000 грн.і з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.03.2013р., додаткових відзивах від 01.04.2013р., 18.04.2013р. та 14.05.2013р.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2011р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Комунальним підприємством "Теплозабезпечення" (відповідач) укладено договір № 8-2011-ТЕ-21-Н на постачання природного газу (а.с.9-12), за умовами якого газозбутова організація зобов'язалась передати у власність споживача у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ виключно для виробництва теплової енергії (опалення та гарячого водопостачання) для населення та релігійних організацій, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 12.1 договору сторони встановили, що останній набирає чинності з 29 вересня 2011 року і дії в частині постачання газу по 31 грудня 2012 року.

Додатковою угодою до договору на постачання природного газу №8-2011-ТЕ-21-Н від 13.08.2012р. (а.с.18) було внесено зміни щодо строку дії вищевказаного договору. Зокрема, зазначено, що в частині постачання природного газу договір припиняє свою дію з 01.09.2012р.

Відповідно до п.7.1 договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору 8-2011-ТЕ-21-Н від 29.08.2011р. за період з листопада 2011р. по квітень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 20032791 м3 на загальну суму 21762924,55грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) №ОУ-0023840 від 29.11.2011р., №ОУ-0027076 від 30.12.2011р., №ОУ-0002925 від 31.01.2012р., №ОУ-0007235 від 29.02.2012р., №ОУ-0010683 від 30.03.2012р., №ОУ-0014205 від 30.04.2012р., а також актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р. та від 30.04.2012 (а.с.19-30).

Відповідач в порушення умов договору № 8-2011-ТЕ-21-Н від 29.08.2011р., зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 13747643,00грн., внаслідок чого станом на 30.09.2012р. борг за переданий природний газ склав 8015281,55грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2012р. по 30.09.2012р. та актом звірки взаєморозрахунків, підписаним повноважними представниками та скріпленим печатками підприємств (а.с.34-36;38-39).

21 листопада 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) укладено договір №14/7066/12 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора по договору №8-2011-ТЕ-21-Н у сумі 8 015 281,55 грн., а також право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків пов'язаних з неналежним виконанням своїх зобов'язань.

Пунктами 2.1, 2.3 договору про відступлення права вимоги встановлено, що первісний кредитор зобов'язаний в термін до 27.11.2012р. передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують право вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимог письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

Листом від 23.11.2012р. за №7559/19 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" повідомило божника про укладення між ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "НАК" Нафтогаз України" договору про відступлення права вимоги №14/7066/12 (а.с.43).

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється б е з з г о д и боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" отримало право кредитора та право позивача щодо грошових зобов'язань Комунального підприємства "Теплозабезпечення" за надані останньому ПАТ "Житомиргаз" послуги з постачання природного газу згідно договору на постачання природного газу №8-2011-ТЕ-21-Н від 29.09.2011р.

У зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, позивачем 17.12.2012р. було направлено на адресу відповідача вимогу №26/2-395-12 про сплату заборгованості у сумі 8015281,55грн. (а.с.44).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу перед новим кредитором - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" виконав частково, в результаті чого відповідача перед позивачем, як зазначає останній у позовній заяві, виник борг у сумі 3276438,55грн.

Разом з тим, при поданні позову до суду позивачем не прийнято до уваги проплати, здійснені відповідачем до подачі позову до суду, а саме 21.01.2013р. разом на загальну суму 966362,00грн. (а.с.82).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ПАТ "НАК" Нафтогаз України" направлена на адресу господарського суду Житомирської області 22.02.2013р., що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (а.с.74).

Отже, відповідач здійснив погашення заборгованості у розмірі 966362,00грн. до моменту пред'явлення позову, що позивачем не було враховано, тому суд відмовляє в позові в частині стягнення 966362,00грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач також частково сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 1350076,55грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.02.2013р. та 23.04.2013р. (а.с.81,136), тому провадження у справі в частині стягнення 1350076,55грн. суми основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що станом на час розгляду справи несплаченою залишилась сума в розмірі 960000,00грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 7.1 договору на постачання природного газу визначено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив у повному розмірі отриманий природний газ. Наявність заборгованості в сумі 960000,00грн. (станом на 22.05.2013р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін (а.с.141).

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 960000,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 966362,00грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач відповідно до п.9.3 договору №8-2011-ТЕ-21-Н на постачання природного газу та договору №14/7066/12 про відступлення права вимоги за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 941145,17грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Однак, не погоджується з наведеним розрахунком пені, а саме з зазначеними позивачем періодами її нарахування, оскільки ним нараховувалась пеня по день часткових проплат включно.

Згідно розрахунку проведеного судом, загальний розмір пені становить 936463,94 грн., а саме:

- за період з 15.12.11р. по 21.02.12р. за заборгованість за листопад 2011р. пеня становить 38123,95 грн.

- за період з 15.01.12р. по 22.03.12р. за заборгованість за грудень 2011р. пеня становить 77888,73 грн.

- за період з 15.02.12р. по 21.05.12р. за заборгованість за січень 2012р. пеня становить 112382,54 грн.

- за період з 15.03.12р. по 14.09.12р. за заборгованість за лютий 2012р. пеня становить 363641,55 грн.

- за період з 15.04.12р. по 14.10.12р. за заборгованість за березень 2012р. пеня становить 254993,05 грн.

- за період з 15.05.12р. по 14.11.12р. за заборгованість за квітень 2012р. пеня становить 89434,12 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 4681,23грн. пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 246296,14грн. 3% річних та 63795,04грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних (а.с.15-16), прийшов до висновку, інфляційні у розмірі 63795,04грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Згідно розрахунку проведеного судом, розмір 3% річних становить 245107,36грн. грн. В частині стягнення 1188,78грн. 3 % річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване збитковістю підприємства, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів; за порушення грошових зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та річні; а також враховуючи, що кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір обґрунтовано нарахованої пені на 40%, тобто до 561878,36грн.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наявність заборгованості не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 3180857,31грн., з яких: 2310076,55грн. основного боргу, 561878,36грн. пені, 245107,36грн. 3% річних та 63795,04грн. інфляційних.

В частині стягнення 966362,00грн. основного боргу, 379266,81грн. пені та 1188,78грн. 3% річних господарський суд відмовляє в позові.

В частині стягнення 1350076,55грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Що стосується клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення на 6 місяців суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти клопотання представника відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, а також фінансове становище відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення до 28.08.2013р.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85,121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Теплозабезпечення (11500, м.Коростень, вул.Кірова, 8-А, код 31871157)

на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код 20077720):

- 960 000,00грн. основного боргу;

- 561 878,36грн. пені;

- 245 107,36грн. 3% річних;

- 6 795,04грн. інфляційних;

- 43 48,57грн. судового збору.

3. Припинити провадження в справі в частині стягнення 1 350 076,55грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Відстрочити Комунальному підприємству Теплозабезпечення виконання рішення господарського суду про стягнення 960 000,00грн. основного боргу, 561 878,36грн. пені,- 245 107,36грн. 3% річних, 6 795,04грн. інфляційних до 28.08.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Повне рішення складено: 30.05.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати: