Рішення № 35517480, 12.11.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.11.2013р. Справа № 18/2435/12

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1 м. Київ, 04116

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022

про стягнення 422371,74 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Мандригеля Р.С. дов. №272/10 від 14.12.2012р.

від відповідача: Остроушко О.Л. дов. №01-11/9610 від 22.08.2013р.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 422 371,74 грн., за договором постачання природного газу №2201-06/09-930 ТЕ-24 від 23.09.2009 року, із яких інфляційні збитки- 234391,64 грн., 3% річних - 187 980,10 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2013р. було зупинено провадження по справі до вирішення по суті справи №5011-69/17898-2012, яка знаходиться на розгляді в господарському суді м.Києва.

07 лютого 2013 року за вх. канцелярії суду №1963д від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті предмету спору. Суд подані пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

24 жовтня 2013 року господарським судом Полтавської області провадження по справі поновлено в зв"язку з тим що обставини, які зумовили зупинення провадження по справі №18/2435/12 усунені.

Після поновлення провадження по справі представниками сторін додаткових пояснень по суті предмету спору не надано.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

23 вересня 2009 року між Дочірньою кампанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" ( далі- ПАТ "Полтаваобленерго", Покупець) був укладений договір на постачання природного газу №2201-06/09-930 ТЕ-24 (далі Договір).

За умовами Договору, Постачальник зобов"язується передати у власність Покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов"язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ. Обсяги постачання природного газу визначені п. 2.1 Договору - за IV кв. 38200 куб.м., за період з 01 жовтня 2009р. по 31 грудня 2009р. Газ використовується Покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

17.12.2009р., 21.12.2009р., 09.04.2010р., 30.04.2010р., 06.08.2010р. між сторонами були укладені додаткові угоди.

ДК "Газ України" свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши Відповідачу протягом жовтня - грудня 2009 року та січня - вересня 2010 року природний газ. на загальну суму 99 971 435,13 грн., що підтверджується Актами прийому - передачі природного газу (Том І а.с.35-46).

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати поставленого природного газу не виконав, остаточно розрахувався лише 06 січня 2011 року.

Статтею 6 Договору визначено порядок проведення розрахунків, так за пунктом 6.1 остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі до 10 числа місяця, наступного за місяцем постаки газу. У платіжних дорученнях Покупець повинен обов"язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу (п.6.3 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань ( відповідно до п. 7.1. Договору) сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлений договором. При цьому, згідно вищевказаної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В обгрунтування заявлених вимог Позивачем надано суду детальний розрахунок нарахованих 3% річних в розмірі 187 980,10 грн. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів що становить 234 391,64 грн.

Судом досліджено матеріали справи та встановлено що, відповідно до п.6.1 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

За поставлений природний газ по договору №2201-06/09-930 ТЕ-24 від 23.09.2009 року в жовтні та листопаді 2009 року Покупець мав сплатити суму 19 718 808,91 грн., його сплата мала бути здійснена до 11.12.2009 року. Відповідно до умов договору оплата за поставлений природний газ має здійснюватися до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В стовпчику "Фактично сплачено" зазначено суму 15 605 764,00 грн., це вказує на те, що ПАТ "Полтаваобленерго" до 15 12.2009 року не здійснило жодної оплати.

В подальшому, в грудні 2009 року відбувається поставка природного газу загальною вартістю 15 138 438,48 грн., оскільки Відповідач вже має заборгованість за жовтень та листопад 2009 року у сумі 4 113 044,91 грн., то відповідно ці суми заборгованості додаються.

Судом встановлено що, Позивачем здійснено нарахування в порядку що передбачений листом Верховного суду України від 03.04.97 №62-97 "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку нарахованої суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за грудень 2009 - січень 2011року в сумі 234 391,64 грн., суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").

В таблиці розрахунку 3% річних, 11.12.2009 року ДК "Газ України" вказує суму 19 718 808,91 грн. Дана сума, це поставленого природного газу за жовтень та листопад 2009 року по договору №2201-06/09-930 ТЕ-24 від 23.09.2009" року. В стовпчику "Фактично сплачено" зазначено суму 15 605 764,00 грн., вказана сума це результат сумування всіх оплат здійснених ПАТ "Полтаваобленерго" до 11.12.2009 року. Далі 3% річних Позивачем розраховано відповідно щодо кожної оплати окремо, що в сумі за період прострочення з 11.12.2009 року по 06.01.2011 року становить 187 980 грн. 10 коп.

У відзиві на позовну заяву (вх. канцелярії суду №136д від 04.01.2013р. та доповненні до відзиву (вх. канцелярії суду №1396д від 29.01.2013 року ) Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на зарахування зустрічних однорідних вимог по нарахованих ПАТ "Плтаваобленерго" штрафна та фінансові санкції в розмірі 3 894 456,85 грн., за неналежне виконання ДК "Газ України" грошового зобов'язання по договору № 06/10-2588/3607.

Дослідивши надані Відповідачем докази, судом встановлено, що посилання ПАТ "Полтаваобленерго" на момент винесення рішення по суті, не підтверджені жодним судовим рішенням.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частина 2 статті 601 Цивільного кодексу зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

В листі Вищого господарського суду від 12.03.2009р., № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено про те, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо Позивач заперечує існування своєї заборгованості перед Відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.

Зарахуванням може бути погашене дійсне зобов'язання, яке забезпечене судовим захистом.

Отже дана сума є спірною та такою, що унеможливлює проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м.Полтава, вул.Старий Поділ,5, п/р 26009173285071 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Дочірньої кампанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р.№26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 3131827) суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 234 391,64 грн., 3% річних в розмірі 187 981, 10 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 8 448,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.11.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.