Рішення № 35517440, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13795/13 25.11.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 244,50 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Карась В. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 244,50 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2279-а-09к від 17.08.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки ЗАЗ-Деу д/н АА8506НО, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Деу д/н АА8744СО, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому претензію про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13795/13, призначено розгляд справи на 12.08.2013 року.

За розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/13795/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку з знаходженням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. справу прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 25.09.2013 р.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. справу передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю. у зв'язку з виходом з лікарняного.

Ухвалою суду від 30.08.2013 розгляд справи призначено на 25.09.2013.

У зв'язку з обранням судді Шаптали Є. Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва № 04-1/770 від 24.09.2012 по справі № 910/13795/13 призначено повторний автоматичний розподіл та справу № 910/13795/13, відповідно до автоматичного розподілу передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 25.09.2013 розгляд справи призначено на 21.10.2013.

21.10.2013 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що суму матеріального збитку пошкодження транспортного засобу позивач розраховує на підставі рахунку-фактури, тобто розмір шкоди визначався особою, яка не є суб'єктом оціночної діяльності та не наділена для проведення розрахунків відповідними повноваженнями. З постанови Дніпровського районного суду вбачається, що Обременко О. В. (винна особа в ДТП) здійснив зіткнення з іншим автомобілем, не застрахованим за договором добровільного страхування транспортного засобу позивачем, оскільки застрахований позивачем автомобіль - ЗАЗ699Р д/н АА8506НО, а в ДТП потрапив автомобіль - Деу д/н АА8506НО. В матеріалах справи відсутній лист вигодонабувача за договором страхування, а без листа вигодонабувача за договором страхування неможливо зробити висновок про легітимність виплати відшкодування, яке позивач просить стягнути в порядку регресу з відповідача, оскільки згідно платіжного доручення № 3957 від 12.07.2010 отримувачем страхового відшкодування являється СПД ФО Козлов А. Я.

21.10.2013 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта складеного відповідно до вимог законодавства України, яким розраховано вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ЗАЗ д/н АА8506НО, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.06.2010 по пр. Ватутіна в м. Києві. Крім того, відповідач також вказав на необхідність витребувати у позивача лист вигодонабувача про легітимність виплати суми страхового відшкодування на користь ФОП Козлов А. Я.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/13795/13 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою суду від 21.10.2013 розгляд справи призначено на 25.11.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного, справу № 910/13795/13 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

14.11.2013 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив в яких зазначено, що відповідачем не взято до уваги, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу (оціночну), але не кінцеву суму, що необхідна для відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування, є платіжне доручення № 3957 від 12.07.2010 р. Крім того, розрахунок розміру та виплату страхового відшкодування було здійснено відповідно до рахунку-фактури № СВ-0000558 від 24.06.2010 року ФОП Козлов А.Я. Правомірність такого підходу, тобто виплати страхового відшкодування на основі рахунку СТО, випливає з наступного: ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ... визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановленим законом. Однак чинне законодавство не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до суб'єктів оціночної діяльності, визначених в згаданому Законі, для проведення оцінки майна при настанні страхового випадку. На підтвердження відсутності згоди вигодонабувача «Альфа-банк» падаємо наказ № 108 від 07.04.2009р., в якому зазначається, що виплати страхового відшкодування, здійснюються без згоди банку в межах ліміту 5 000 - 10 000грн., при перерахуванні на СТО. Тому твердження відповідача про відсутність згоди вигодонабувача, що є порушенням вимог Договору є безпідставними. Щодо експлуатаційного зносу автомобіля, то згідно п. 7.38 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» коефіцієнт фізичного зносу не застосовується якщо строк експлуатації транспортного засобу не перевищує 5 років (для легкових транспортних засобів виробництва країн СНД) та 7 років (для інших легкових колісних транспортних засобів). Транспортний засіб «Тоуоіа» відноситься до легкових колісних транспортних засобів. На момент ДТП строк його експлуатації складав 2 роки, а отже, експлуатаційний знос не застосовується.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.2013 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2013 не з'явився, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.11.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.08.2009 між ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та Синенко С. І. укладено Договір № 2279-а-09к добровільного страхування наземного транспорту (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль ЗАЗ ТЕ699Р д/н АА8506НО. Вигодонабувач по договору - «Альфа-Банк».

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

16.06.2010 о 16 год. 10 хв. в місті Києві по пр. Ватутіна, 2 сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля Деу, державний реєстраційний номер АА8744СО, яким керував Оберемко О.В., із автомобілем ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер АА8506НО, яким керував Кононученко С.П.

Причиною ДТП стало те, що водій Оберемко О.В., керуючи автомобілем Деу, державний реєстраційний номер АА8744СО, рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер АА8506НО, який рухався по головній дорозі, не виконав при цьому вимоги дорожнього знаку "Дати дорогу", внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер АА8506НО. У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Оберемко О.В. порушив пункт 16.11, 2.1 дод. 1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09.07.2010 (справа № 3-3566/10) Оберемка Олексія Володимировича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер АА8506НО, який належить Кононученко С.П. Даний автомобіль згідно з первинною довідкою Дніпровського ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні механічні пошкодження: ліве переднє крило, дві лівих дверки.

Згідно з рахунком на оплату № СФ-0000558 від 24.06.2010, виставленим ФОП Козлов Андрій Якович, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ЗАЗ-Деу, державний реєстраційний номер АА8506НО склала 5670,00 грн.

Наведені у рахунку роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП. Зворотного відповідачем не доведено.

Згідно з умовами договору, на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість), рахунку-фактури № СФ-0000558 від 24.06.2010 виставленого ФОП Козловим А. Я. та розрахунку суму страхового відшкодування, складеного заступником начальника відділу експертиз центру виплат позивача ПАТ «СК «АХА Страхування» позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 5244,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3957 від 12.07.2010. Платіжним доручення № 3957 від 12.07.2010 були перераховані грошові кошти в розмірі 5244,50 грн. на рахунок СПД ФО Козлов А. Я.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5244,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Деу д/н АА8744СО, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль Деу д/н АА8744СО, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/3277110 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № ВС/3277110) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн., франшиза становить 2% (510,00 грн.), як вбачається з інформації наданої листом Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/3277110 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 456/р від 14.04.2011 про виплату страхового відшкодування в розмірі 5244,50 грн.

У відповідь на претензію відповідач запросив додаткові матеріали, які стосуються страхового випадку (лист № 525/1 від 17.05.2011).

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності, та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт (висновок) про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля ЗАЗ-Деу, д/н АА8506НО, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля ЗАЗ-Деу, д/н АА8506НО (копія якого міститься у матеріалах справи) вбачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля ЗАЗ-Деу, д/н АА8506НО, є рахунок на оплату № СФ-0000558 від 24.06.2010, виставлений ФОП Козловим А.Я. та платіжне доручення №3957 від 12.07.2010, яким підтверджується факт оплати позивачем даного рахунку.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля ЗАЗ-Деу, д/н АА8506НО, склав 5244,50 грн. При цьому, судом враховано, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

На підтвердження легітимності виплати страхового відшкодування позивач надав суду копію наказу ЗАТ «СК «АХА Страхування» № 108 від 07.04.2009 та додатку до нього, з якого вбачається, що виплати страхового відшкодування, здійснюються без згоди банку («Альфа-Банк») в межах ліміту 5000 - 10000 грн., при перерахуванні на СТО.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВС/3277110 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 4734,50 грн. (5244,50 грн. - 510 грн. франшизи).

Наведені у відзиві заперечення відповідача не спростовують вищевказаних обставин та встановленого судом обов'язку відповідача виплатити позивачу в порядку регресу суми страхового відшкодування за полісом № ВС/3277110.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 30726778, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 4734,50 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять чотири гривні 50 коп.) страхового відшкодування, 1553,19 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три гривні 19 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2013

Суддя Грєхова О.А.