Рішення № 35517431, 14.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18772/13 14.11.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/18772/13

за позовом приватного акціонерного товариства «Поліпласт»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»;

про стягнення 93894,75 грн.

Представники сторін:

від позивача: Грицай Ю.М., довіреність № 5-юр від 05.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Поліпласт» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (надалі - відповідач) про стягнення 93894,75 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 30 від 14.08.2009р., у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 93894,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18772/13 та призначено її розгляд на 14.11.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 14.11.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надано витребувані судом докази.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 30.09.2013р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 30.09.2013р. була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримана останнім 03.10.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2009р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір поставки № 30, у відповідності з п. 1.1. якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар згідно з умовами даного договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженими на приймальну платформу торгівельної точки, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються постачальником покупцеві для здійснення оплати та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

Покупець оплачує товари протягом 14 банківських днів з дня реалізації товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, укладений строком до 31 грудня 2009 року включно. Строк дії договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Судом встановлено, що додатковими угодами від 15.12.2010р. та від 30.12.2011р. строк дії договору продовжувався сторонами.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов договору позивачем у період з 26.09.2011р. по 30.10.2012р. за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, поставив відповідачу товару на загальну суму 314810,90 грн.

Відповідач товар частково повернув на суму 37,48 грн., про що свідчать коригуючи накладні № 17224 від 26.04.2012р. та № ПК1063 від 18.06.2012р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, сторони підписали угоду від 17.10.2012р., якою здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5250,00 грн.

Також, позивачем до матеріалів справи надано реєстри платіжних документів за період з 06.03.2012р. по 08.11.2012р., які підтверджують часткову оплату відповідачем товару на суму 215628,67 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 93 894,75 грн. (314810,90 - 215628,67 - 37,48 - 5250,00 = 93894,75).

Крім того, 24.04.2013р. позивач на підставі п. 4.1. договору, яким передбачено, що сторони можуть розірвати договір, повідомивши іншу сторону за 2 місяця до передбачуваного розірвання, надіслав рекомендованим листом з описом вкладення повідомлення про припинення дії договору поставки з 17 червня 2013 року.

Отже, на день вирішення спору Договір поставки № 30 від 14.08.2009р. вважається припиненим, а у відповідача існує обов'язок повністю сплатити заборгованість за отриманий та не повернутий товар.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечений факт існування заборгованості в сумі 93894,75 грн., яка виникла за товар, отриманий на підставі Договору поставки № 30 від 14.08.2009р., та не надано належних доказів її повної сплати, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 93894,75 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; код ЄДРПОУ 36148976) на користь приватного акціонерного товариства «Поліпласт» (юридична адреса: 52064, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Сурсько-Літовське, вул. Польова, 56; код ЄДРПОУ 24424934) 93894 грн. 75 коп. - боргу, 1877 грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.11.2013р.

Суддя А.І. Привалов