Ухвала суду № 35515944, 12.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" листопада 2013 р. Справа № 817/2551/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2013 р. у справі за позовом Кооперативного підприємства "Сарненське гуртово-роздрібне підприємство" до Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області:

від 25.03.2013 року №0000112200, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 97,50грн., з яких: 78,00 грн. - за основним платежем, 19,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 25.03.2013 року №0000122200, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" у сумі 12448,25 грн., з яких: 9958,60 грн. - за основним платежем, 2489,65 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

На підтвердження доводів апеляційної скарги Сарненська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області зазначає, що в порушення норм Податкового кодексу України позивачем по взаєморозрахунках з ТОВ "Віконні системи" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на суму 373 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за вказаний період у сумі на 78 грн., та на додану вартість в сумі 9958,60грн., в тому числі за липень 2012 року в сумі 2965,40 грн., за серпень 2012 року в сумі 6993,20грн. Вважає, що правочини позивача з контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Сарненською об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області проведено позапланову виїзну перевірку КП "Сарненське гуртово-роздрібне підприємство" Рівненської області спілки споживчих товариств з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунку з ТОВ Виробничою компанією"Віконні системи" за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року, за результатами якої складено акт № 133/22/30412075 від 15.03.2013 року.

В ході обумовленої перевірки ревізорами податкового органу встановлено, що правочини, що укладені, між позивачем і ТОВ Виробничою компанією "Віконні системи" є нікчемними, здійснені без мети настання реальних наслідків. Такий висновок посадових осіб податкового органу спирається на матеріали ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо сумнівності господарських взаємовідносин ТОВ ВК "Віконні системи" з суб'єктами господарської діяльності - ТОВ "Пасіфік", ТОВ "Олимп", ПП "СВ Гермас", БПП "Сура", ТОВ "Хімагросервіс", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Інфотерм", ПВП "Фрест", які покладені в основу висновків про безтоварність господарських операцій ТОВ ВК "Віконні системи" з позивачем.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.03.2013 року №133/22/30412075. Згідно висновків до даного акту встановлено, що позивачем знижені податок на прибуток на загальну суму 78грн за IV квартал 2012 року та податок на додану вартість, на загальну суму 9958,60грн. внаслідок відображення у податковому обліку безтоварності операції з ТОВ ВК "Віконні системи".

На підставі обумовлених висновків акта перевірки від 15.03.2013 року Сарненською об"єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області винесені податкові повідомлення - рішення:

№0000112200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 97,50 грн., з яких 78,00грн. - за основним платежем, 19,50 грн. - за штрафним (фінансовими) санкціями;

№0000122200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" у сумі 12448,25грн., з яких 9958,60грн. - за основним платежем, 2489,65 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні суми витрат та податкового кредиту позивач сформував на підставі: договорів підряду №2 від 25.07.2012 року та №3 від 07.08.2012 року (предметом яких є виконання робіт по ремонту покрівель,внутрішніх приміщень та опалення магазину в смт.Зарічне); актів приймання - виконаних будівельних робіт за липень та серпень 2012року; платіжних доручень про оплату виконаних підрядних робіт від 02.08.2012 року №565 на суму 17792,40 грн., від 17.08.2012 року №596 на суму 21959,20грн., від 22.08.2012 року №602; податкових накладних №170 від 31.07.2012 року, №171 від 31.07.2012 року, №92 від 17.08.2012 року (а.с. 216-218 т.1).

Окрім названих первинних документів на підтвердження обставин щодо фактичного виконання обумовлених у актах виконаних будівельних робіт за липень та серпень 2012року позивачем надано: акти на списання матеріалів використаних при будівництві названих об'єктів (а.с.68,73-75 т.1), відомості аналітичного обліку по рах. 201, 10 (82-89, 90-94 т.1), видаткові накладні на придбання будівельних матеріалів (а.с. 106-119 т.1) ТТН та подорожні листи на переміщення будівельних матеріалів на об'єкт будівництва (а.с. 94-105 т.1), акти звірки взаєморозрахунків, кошторисні розрахунки будівництва.

Отож, з наведених у справі доказів вбачається, що господарські операції позивача та обумовленого контрагента є фактично виконані, будівельні матеріали транспортувалися та є такими, що списані при виконання підрядних робіт ТОВ ВК "Віконні системи"..

Формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту позивач здійснив відповідно до приписів п. 138.2, 138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.п14.1.181 пункту 14.1 статті 14, п. 198.1, п. 198.3, 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 статті 201 ПК України та на підставі податкових накладних та первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентами є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Всупереч обумовленому, жодних доказів того, що позивач або його контрагент під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду відповідачем не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи його контрагенту, постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отож, можливі порушення з боку контрагентів податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати та на податковий кредит.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки відповідача про нікчемність та безтоварність правочинів, укладених позивачем з переліченими контрагентами є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Кооперативне підприємство "Сарненське гуртово-роздрібне підприємство" вул.17 Вересня,109,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу/відповідачам: Сарненська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500