Постанова № 35515013, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 р. о 12 годин 40 хвилин Справа №801/8834/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2341 від 06.07.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Деснянського районного управління юстиції у м. Києві

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел», ОСОБА_4

про визнання наказів протиправними та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Деснянського районного управління юстиції у м. Києві в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд визнати протиправним і скасувати наказ №56/01-03-20 від 01.07.2013 року та правовий висновок до нього від 27.06.2013 року та зобов'язати прийняти заяву про зміну керівника ВТКЦ «Туган тел» з ОСОБА_4 на ОСОБА_2 з додатками до неї для повторного розгляду.

Позов мотивовано протиправністю рішення відповідача про залишення документів без розгляду у зв'язку порушення останнім вимог п.5 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до якої при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документу дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для передньої відмови). Оскільки відповідач раніше вже відмовляв у прийнятті повідомлення про зміну керівних органів Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел», тому він не має право відмовляти у прийнятті відповідного повідомлення з причин, які раніше ним не були зазначені.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення за суттю спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Окрім того, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідач не мав право залишати подані документи без розгляду на підставі п.2 ч.17 ст.12 Закону України «Про громадські об'єднання», оскільки вказана норма не регулює спірних правовідносин.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. У письмових запереченнях на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішення приймались в установленому законодавством порядку та строки.

Представник третьої особи та третя особа у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду про витребування доказів від 08.10.2013р. від відповідача було витребувано, зокрема копію усіх документів, на підставі яких було прийнято оскаржувані накази.

Відповідачем ухвала суду від 08.10.2013р. виконана частково, зокрема документи які були подані відповідачу 25.06.2013року для внесення змін щодо керівних органів ВТКЦ «Туган тел» до суду надано не було.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ухвали суду та вищевказаної норми КАС України, відповідач не надав суду копію заяви та доданих документів, які були йому надані 25.06.2013р. для проведення реєстрації змін до керівних органів ВТКЦ «Туган тел».

Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Частиною 6 цієї статті КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

Відповідно до статуту Всеукраїнський татарський культурний центр «Туган тел» (далі - ВТКЦ «Туган тел») є всеукраїнською громадською організацією (а.с.53).

31.05.2013 року проведена позачергова надзвичайна конференція Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел», якою вирішено звільнити ОСОБА_4 з посади президента ВТКЦ «Туган тел» та призначити на посаду президента ВТКЦ «Туган тел» ОСОБА_2, про що свідчить копія протоколу конференції (а.с.8-12).

Як вбачається із правового висновку від 27.06.2013р., який є невід'ємною частиною оскаржуваного наказу, 25.06.2013 року на адресу Деснянського районного управління юстиції у м. Києві надійшла заява щодо зміни керівника ВТКЦ «Туган Тел» ОСОБА_4 згідно рішення конференції від 31.05.2013 року(а.с.18).

27.06.2013 року Деснянським районним управлінням юстиції у м. Києві підготовлено правовий висновок, яким повідомлення про зміну президента Центру підлягає залишенню без розгляду по суті на підставі п.2 ч.17 ст.12 Закону «Про громадські об'єднання» у зв'язку з неповнотою відомостей у поданих документах(а.с.18).

01.07.2013 року Деснянським районним управлінням юстиції у м. Києві прийнято наказ №56/01-03-20 про залишення поданих документів без розгляду по суті щодо внесення змін у керівному складі Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел». Підставою для прийняття наказу є правовий висновок від 27.06.2013 року(а.с.39).

Не погоджуючись із вищевказаними наказом та висновком відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності адміністративного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Критерієм виділення особи як позивача є наявність у неї юридичної зацікавленості (інтересу) у результаті розгляду справи, яка полягає у тому, що така особа є учасником спірних матеріально-правових відносин.

Матеріально-правова заінтересованість полягає у прагненні домогтися для себе поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, законного інтересу, тобто отримати певне майно, благо, встановити певний стан, обставини, або навпаки, не допустити їх порушення. Постанова суду створює, змінює або припиняє правовідносини за участю такої особи.

Процесуальна заінтересованість полягає у прагненні досягти певного процесуального результату у формі відповідної судової постанови (про задоволення позову або відмову у позові).

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення позачергової надзвичайної конференції ВТКЦ «Туган тел» призначено на посаду президента ВТКЦ «Туган тел», а й отже він має юридичну заінтересованість щодо результатів розгляду заяви про зміну керівника даного громадського об'єднання органом реєстрації, а тому має право звернутися до адміністративного суду із даним позовом.

Слід зазначити, що ані відповідачем ані третіми особами не надано доказів визнання недійсним у судовому порядку або іншим чином скасування рішення позачергової надзвичайної конференції ВТКЦ «Туган тел» від 31.05.2013р., на якому ОСОБА_2 було обрано президентом ВТКЦ «Туган тел».

При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження третьої особи про те, що у даному випадку належним позивачем є лише громадське об'єднання ВТКЦ «Туган тел» з огляду ще й на таке.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань встановлені Законом України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (далі - Закон №4572).

Відповідно до ч. 15 ст.14 Закону України «Про громадські об'єднання» у разі прийняття рішень, передбачених у пунктах 2-5 частини дев'ятої цієї статті, залишаються чинними керівні органи та статут громадського об'єднання у складі та в редакції до внесення відповідних змін. За наявності в поданих громадським об'єднанням документах заяви керівника або члена керівного органу про складення ним повноважень уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об'єднань відповідні відомості незалежно від прийняття рішення, передбаченого в пунктах 2, 5 частини дев'ятої цієї статті.

У свою чергу п.2-5 ч. 9 ст.14 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачають підстави для відмови у прийнятті повідомлення про зміну керівних органів, залишення таких документів без розгляду або направлення висновку за результатами правової експертизи.

Із наведених норм слідує, що у разі якщо відповідний орган реєстрації відмовляє у реєстрації змін до керівних органів громадського об'єднання, чинними залишаються керівні органи в редакції до внесення відповідних змін.

Тобто, оскільки відповідачем були залишені документи про зміну керівних органів ВТКЦ «Туган тел» без розгляду, керівними органами цього громадського об'єднання залишилися раніше діючі органи, тому чинним президентом ВТКЦ «Туган тел» є ОСОБА_4

Оскільки чинним президентом ВТКЦ «Туган тел» залишається ОСОБА_4 тому лише останній відповідно до Статуту має право підписувати позовні заяви від імені відповідної юридичної особи ВТКЦ «Туган тел» без додаткового уповноваження.

Зазначене позбавляє позивача, як знову призначеного президента ВТКЦ «Туган тел», подавати до суду позовні заяви саме від імені юридичної особи - ВТКЦ «Туган тел», оскільки ОСОБА_2 у даному випадку не є належним представником ВТКЦ «Туган тел».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку у разі наявності спору між колишнім керівником та знову призначеним керівником, та відмови колишнього керівника добровільно покинути займану посаду, та відповідно подати документи для державної реєстрації змін у складі керівних органів громадського об'єднання, єдиним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом нового керівника як заінтересованої фізичної особи. Окрім того, оскільки заново призначений керівник громадського об'єднання є повноважним лише з моменту реєстрації органом реєстрації відповідних змін у складі керівних органів громадського об'єднання, тому дії органу реєстрації щодо відмови (залишення без розгляду) документів, поданих для внесення відповідних змін, безпосередньо впливають на права такого заново призначеного керівника.

Щодо правомірності залишення відповідачем документів поданих для реєстрації змін у складі керівних органів ВТКЦ «Туган тел» без розгляду суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1-3 ст.14 Закону №4572 внесення змін до відомостей про громадське об'єднання як юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа громадського об'єднання (далі - реєстраційна справа) або повідомлення про утворення громадського об'єднання, про зміни до статуту громадського об'єднання, зміни у складі керівних органів громадського об'єднання, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміну місцезнаходження громадського об'єднання.

Зареєстроване громадське об'єднання вносить зміни до статуту громадського об'єднання, до складу керівних органів, місцезнаходження громадського об'єднання в порядку, визначеному статутом цього об'єднання, з урахуванням норм цього Закону.

Згідно до ч.4 ст.14 Закону №4572 зареєстроване громадське об'єднання для внесення змін до відомостей про склад керівних органів подає (надсилає) такі документи:

1) заяву довільної форми;

2) заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) засвідчений печаткою громадського об'єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення вищого органу управління громадського об'єднання про зміну зазначених осіб, прийнятого в порядку, визначеному статутом громадського об'єднання, та оформленого з дотриманням пунктів 1, 2, 6, 8 частини другої статті 9 цього Закону, та/або примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення;

4) засвідчений печаткою громадського об'єднання примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) протоколу засідання керівного органу громадського об'єднання, на якому відповідно до статуту було скликано засідання вищого органу управління, якщо зміни прийняті вищим органом управління;

5) відомості про керівні органи.

Документи, зазначені в пунктах 1, 2 і 5 цієї частини, підписує керівник громадського об'єднання.

Відповідно до ч.8 ст.14 Закону №4572 вимога подання інших документів про зміни у складі керівних органів, зміни особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміни місцезнаходження та зміни до статуту не допускається.

Як вбачається із правового висновку від 27.06.2013р. на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ від 01.07.2013р. за №56/01-03-20, підставою для залишення документів без розгляду було те, що подані документи не відповідають п.2 ч.17 ст.12 Закону України «Про громадські об'єднання».

Оскаржувані висновок та наказ не містять посилань на жодні інші норми законодавства або підстави для залишення поданих документів без розгляду.

Згідно п.2 частини 17 ст.12 Закону №4572, на яку відповідач посилається як на підставу прийняття оскаржуваного рішення, уповноважений орган з питань реєстрації приймає рішення про залишення документів без розгляду по суті за наявності однієї або сукупності таких підстав, зокрема у зв'язку із неповнотою відомостей у поданих громадським об'єднанням документах, яку не можна усунути без прийняття рішення про залишення документів без розгляду по суті.

Порядок прийняття рішень про зміну керівних органів або змін до статутних документів громадського об'єднання або відмови у прийнятті відповідних повідомлень встановлений ст.14 Закону №4572.

Відповідно до ч.9. ст.14 Закону №4572 уповноважений орган з питань реєстрації протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частинах четвертій-сьомій цієї статті, приймає одне з таких рішень:

1) про прийняття повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміну особи (осіб), уповноваженої представляти громадське об'єднання, зміну місцезнаходження, зміни до статуту;

2) про відмову у прийнятті повідомлення про зміни у складі керівних органів, зміни до статуту - у разі порушення статуту громадського об'єднання;

3) про відмову у прийнятті повідомлення про зміни до статуту - за наявності підстав, передбачених частиною десятою статті 12 цього Закону (крім порушення вимог статті 7 цього Закону);

4) про направлення висновку за результатами правової експертизи - за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 (крім невідповідності документів вимогам статей 8, 9 цього Закону), 3 частини чотирнадцятої статті 12 цього Закону;

5) про залишення документів без розгляду по суті - за наявності підстав, передбачених у пунктах 3-5 частини сімнадцятої статті 12 цього Закону.

Вказана норма містить вичерпний перелік рішень органу реєстрації та підстав їх прийняття, які можуть бути прийняті за наслідками розгляду заяв про внесення змін до керівних органів громадського об'єднання.

Суд зазначає, що частиною 17 ст.12 Закону №4572 визначено вичерпний перелік підстав для залишення документів без розгляду по суті, але положення даної норми слід застосовувати з урахуванням п.5 частини 9 ст.14 Закону №4572, як спеціальної норми, що регулює порядок розгляду заяви про внесення змін у складі керівних органів громадського об'єднання.

Як зазначалося вище, відповідно до п.5 частини 9 ст.14 Закону №4572, уповноважений орган з питань реєстрації протягом п'яти робочих днів з дня отримання документів, зазначених у частинах четвертій-сьомій цієї статті, приймає рішення про залишення документів без розгляду по суті - за наявності підстав, передбачених у пунктах 3-5 частини сімнадцятої статті 12 цього Закону.

Отже, під час розгляду заяви про зміни у складі керівних органів громадського об'єднання уповноважений орган з питань реєстрації має право залишити її без розгляду лише за наявності підстав, передбачених у пунктах 3-5 частини сімнадцятої статті 12 цього Закону №4572.

В порушення вимог Закону №4572 відповідач залишив без розгляду документи щодо змін у складі керівних органів ВТКЦ «Туган тел» на підставі п.2) ч.17 ст.12 Закону №4572, тобто з підстав, які не передбачені ч.9 ст.14 Закону №4572.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Як було зазначено вище, правовим висновком від 27.06.2013 року встановлено, що документи подані для прийняття повідомлення про зміну керівника Центру не відповідають вимогам п.2 частини 17 ст.12 Закону №4572, тому повідомлення про зміну президента Центру залишити без розгляду у зв'язку з неповнотою відомостей у поданих документах.

Але, невідповідність поданих документів для прийняття повідомлення про зміну керівника Центру вимогам п.2 частини 17 ст.12 Закону №4572 не надає позивачу права залишити їх без розгляду по суті, тому оскаржуваний наказ є протиправними.

Оскільки правовий висновок є додатком до оскаржуваного наказу тому достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 01.07.2013р. за №56/01-03-20.

Слід зазначити, що суд погоджується з запереченнями відповідача та третьої особи в частині необґрунтованості посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарювання», оскільки даний нормативно-правовий акт не регулює спірних відносин.

Проте, зазначена обставина не має правового значення для вирішення справи по суті, оскільки як встановлено судом наказ відповідача прийнятий з порушенням вимог ст.14 Закону України «Про громадські об'єднання», що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до приписів статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В заяві третьої особи в спростування позовних вимог позивача наведено доводи про порушення порядку проведення конференції, під час якої прийнято рішення про обрання ОСОБА_2 президентом ВТКЦ «Туган тел».

З цього приводу суд зазначає, що вказані обставини не були підставою для прийняття оскаржуваного наказу тому встановлення даних фактів виходить за межі предмету доказування у цій справі у зв'язку із чим надані третьою особою документи не стосуються предмету доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування наказу Деснянського районного управління юстиції у м. Києві №56/01-03-20 від 01.07.2013 року «Про залишення документів без розгляду по суті щодо зміни у керівному складі Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено протиправність оскаржуваного наказу відповідача та позовні вимоги в цій частині суд задовольняє, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про зміну керівника ВТКЦ «Туган Тел» також є обґрунтованими та такими, що їх належить задовольнити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.11.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 26.11.2013 року.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Деснянського районного управління юстиції у м. Києві №56/01-03-20 від 01.07.2013 року «Про залишення документів без розгляду по суті щодо зміни у керівному складі Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел».

3. Зобов'язати Деснянське районне управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву від 25.06.2013р. про зміну керівних органів Всеукраїнського татарського культурного центру «Туган тел» з ОСОБА_4 на ОСОБА_2, з урахуванням висновків суду.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.