Постанова № 3551424, 29.04.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року              15:15               Справа № 2а-4828/08/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді      Верба І.О.

при секретарі              Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача           Катков С.В.

відповідача       Циба А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовомкомунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

доДержавної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської радизвернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровськаз позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 20.05.2008 року №0006511502/3/15620.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем незаконно було винесене податкове повідомлення – рішення від 20.05.2008 року №0006511502/3/15620, оскільки у позивача відсутні кошти, всі рахунки арештовані, сплата здійснюється з дозволу державної виконавчої служби, позивач зазначив про необхідність застосування правила прийняття рішення на користь платника податків за наявного конфлікту інтересів. Представник позивача в судовому засіданні, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив що існує два обмеження коли не застосовується штраф, а саме, під час мораторію за наявного порушеного провадження у справі про банкрутство, та у разі, коли самостійно визначені у податкових деклараціях суми податкового зобов’язання взагалі не були сплачені.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні представники сторін не заявили про наявність спору щодо сум розрахунку, зазначивши, що спір точиться навколо того, чи є підставою для звільнене від відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату самостійно визначених зобов’язань фінансова неспроможність за відсутністю порушеного провадження у справі про банкрутство та арештованих рахунках державною виконавчою службою по іншим зобов’язанням, за відсутності вини з боку платника податків. 

На підтвердження фінансової неспроможності позивач надав копії актів звіряння між позивачем та Головним фінансовим управлінням облдержадміністрації згідно яких станом на 01 грудня 2000 року рахується кредиторська заборгованість за різницю у тарифах на теплопостачання  в сумі 8240601,37 грн., а в тарифах на житлові послуги 2676793,26 грн.

Позивач надав копію постанови про арешт коштів боржника від 20 лютого 2006 року, відповідно до якого при виконанні зведеного провадження №81/10 від 15.02.2006 року, до якого входять наказ №35/118, виданий 29.07.2003 року господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОЖКП «Південне» на користь ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» боргу у розмірі 14697214 грн., та наказ №9/22, виданий 15.09.2002 року господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОЖКП «Південне» на користь ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» боргу у розмірі 30 098 544,71 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 25.10.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено невиїзну документальну перевірку в приміщенні Державної податкової інспекції платника податку на додану вартість комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне» Дніпропетровської міської ради з відома та в присутності посадових осіб підприємства з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за період з лютого 2005 по листопад 2006 роки, за результатами якої складено акт від 25.10.2007року №3165/15-232/24994436 про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

Перевірку проведено на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року№509-ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року№2181-ІІІ (далі – Закон № 2181), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII. Перевіркою встановлено порушення пункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0006491502/0/27900 від 02 листопада 2007 року та №0006491502/313931 від 10 грудня 2007 року яким визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 434908, 92 грн.

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області рішенням про результати розгляду повторних скарг від 15.02.2008 року №4155/10/25-008  скасувала вищевказані податкові повідомлення – рішення №0006491502/0/27900 від 02 листопада 2007 року та №0006491502/313931 від 10 грудня 2007 року в частині 158645,97 грн. штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань по податку на додану вартість, в іншій частині залишила рішення без змін.

За результатами вказаної процедури апеляційного узгодження податкового зобов’язання в порядку Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем винесено та направлено на адресу платника податківподаткове повідомлення-рішення від 28 лютого 2008 року №0006511502/2/7100 та оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006511502/3/15620 від 20.05.2008 року, якими за порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання платнику податку визначено до сплати штраф з податку на додану вартість за порушення граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання у розмірі 50% в сумі 276 262, 95 грн. ( = 434908, 92 грн. - 158645,97 грн.).

 Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить із того, що відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 17 Закону 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

При цьому, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.  Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову оскільки, причини неможливості виконати зобов’язання зі сплати податкового боргу в розглянутому випадку не можуть бути підставою для звільнення від відповідного обов’язку платника податків, і як наслідок не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення. При цьому суд зазначає, що правило про вирішення питання на користь платника податків у разі наявності конфлікту інтересів застосовується тільки у межах процедури апеляційного узгодження податкових зобов’язань згідно підпунктом 5.2.2. пункту 5.2. статі 5 Закону №2181 відповідним податковим органом, якій розглядає скарги платника податків. 

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                 (підпис)                                             І.О. Верба

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.04.2009 р.

З оригіналом згідно                                                                               Суддя    І.О.Верба

Постанова не набрала законної сили станом на 30.04.2009 р.          Суддя    І.О.Верба