Рішення № 35513823, 20.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/3673/12

пр. № 2/759/249/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Олешко В.В., Кузнець Л.І., Прохоренко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Комерційний банк «Даніель», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Комерційний банк «Даніель» про визнання недійсними: кредитного договору №1180-04-КЗН-Т від 27.11.2007 р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Комерційний банк «Даніель», договору поруки №1108-04 від 27.11.2007 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Комерційний банк «Даніель».

При цьому, посилається на те, що вона з 4.08.1973 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 В лютому місяці 2009 р. вона дізналася, що ТОВ «Комерційний банк «Даніель» звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_2, підставою яких є договір поруки №1108-04 від 27.11.2007 р., згідно якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання ОСОБА_3 перед ТОВ «Комерційний банк «Даніель», що витікають з кредитного договору №1180-04-КЗН-Т від 27.11.2007 р. та який був укладений останніми. На підставі кредитного договору банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5565000 грн. з кінцевим терміном повернення 2.11.2002 р. зі сплатою за користування кредитом 17, 5 % річних та щомісячною сплатою комісії у розмірі 0, 2 % на залишок суми кредиту. На забезпечення зазначеного договору 27.11.2007 р. між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1108-04, згідно якого останній зобов'язався солідарно та повно відповідати перед банком по зобов'язанням ОСОБА_3

ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання по поверненню кредиту, який значно перевищує його доход, оскільки її чоловік є пенсіонером, а тому його доходи не могли виступати фінансовою порукою для банку на таку суму.

Під час укладення договору поруки №1108-04 від 27.11.2007р. не була виконана вимога ч.3 ст. 65 СК України, оскільки не було надано її нотаріально завіреної письмової згоди, як дружини ОСОБА_2, на вчинення дій її чоловіком. Крім того, будь-якої її згоди на укладення договору поруки ОСОБА_2 взагалі не надавалось. Кредитний договір №1180-04-КЗН-Т від 27.11.2007 р. укладено під впливом обману, оскільки ОСОБА_3, достовірно знаючи, що підроблені документи надають йому право отримати кредит, він реалізує свій злочинний умисел, за що потім вироком Печерського райсуду м. Києва від 17.08.2009 р. визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358 КК України, та отримав покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Частиною 2 ст. 548 ЦК України передбачено, що недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Представники відповідача ТОВ «Комерційний банк «Даніель» позов не визнали, пояснивши, що банк діяв у відповідності з вимогами закону, укладаючи кредитний договір з ОСОБА_3 та надаючи йому гроші в кредит, і банк мав право укладати договір поруки з ОСОБА_2, проти чого останній не заперечував, проявивши своє волевиявлення.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову не заперечує і визнала факти, вказані у позовній заяві.

Третя особа ОСОБА_3 неодноразово в судові засідання не з'являвся, судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи йому належним чином направлялись, які повертаються назад до суду без вручення з позначками поштового відділення, що обслуговує останні відомі зареєстроване місце його проживання та перебування, - «за зазначено адресою не проживає», тому суду, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, заслухавши показання свідка, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, виходячи з об'єму заявлених позовних вимог, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2007 р. між ОСОБА_3 і ПАТ КБ «Даніель» був укладений кредитний договір №1180-04-КЗН-Т, згідно якого ОСОБА_3 отримав від банку кредит у розмірі 5565000 грн. з кінцевим терміном повернення 26.11.2022 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17, 5 % відсотків річних та комісією за управління кредитом у розмірі 0, 2 % від заборгованості за кредитом станом на дату нарахування комісії, а також неустойку (пеню, штрафи) у розмірах та у випадках, передбачених договором. На забезпечення зазначеного кредитного договору 27.11.2007 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, згідно якого останній передав в іпотеку банку групу нежитлових приміщень АДРЕСА_1. 27.11.2007 р. для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки №1108-04, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно та повно відповідати перед банком по зобов'язанням ОСОБА_3, включаючи повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків та інших платежів, передбачених кредитним договором (т.1 а.с.6-10, 64-90, 102-125).

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Видача кредиту позивачем по справі кредиту ОСОБА_3 здійснена у відповідності до повноважень банку та вимог закону.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

У відношенні приналежного подружжю спільного майна вони мають рівні права та обов'язки і повинні здійснювати право володіння, користування та розпорядження спільним майном за взаємною згодою.

Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання згідно ст. 553 ЦК України і стосується особисто поручителя, отже договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, включаючи в даному випадку і дружину поручителя, крім сторін по договору поруки.

Відповідно до змісту кредитного договору позичальник ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок погашення кредиту та процентів по ньому, тобто добровільно самостійно волевиявив своє відношення до укладення договору та умов його виконання. Кредитний договір дійсно спрямований на реальне настання правових наслідків, передбачених цим договором, підтвердженням чому є видача банком кредиту ОСОБА_3, звернення ПАТ КБ «Даніель» до суду з позовом до ОСОБА_3, поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого Святошинським райсудом м. Києва 12.01.2011 р. було винесено рішення, а рішенням апеляційного суду м. Києва від 1.02.2012 р. рішення суду першої інстанції змінено та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 4067307 грн. 84 коп., судові витрати по справі (т.1 а.с.61-63, 170-172).

На виконання рішення суду відкрито виконавче провадження Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (т.1.а.с.158).

Кредитний договір є цивільним договором, що не створює обов'язків для інших осіб, крім сторін за договором. Кредитний договір є видом зобов'язання, а не розпорядження майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Нормами цивільного законодавства не встановлено обов'язкової письмової чи нотаріально-посвідченої форм вираження згоди іншої особи чи другого подружжя цієї особи на укладення такого договору. Предметом кредитного договору є грошові кошти у вигляді кредиту і стосується він виключно прав і обов'язків учасників цього правочину та не створює обов'язків для інших осіб.

В даному випадку укладення ОСОБА_3 з банком кредитного договору є його правом на вчинення такого правочину, незалежно від позиції ОСОБА_2 чи його дружини ОСОБА_1, яка є позивачем по даній справі.

Не створює будь-яких обов'язків для позивача по справі в силу вимог закону й договір поруки, укладений з банком ОСОБА_2, бо предметом такого договору є забезпечення належного виконання зобов'язання, тому даний договір не може визнаватись недійсним.

Посилання позивача у позові та її представника у судовому засіданні на те, що під час укладення договору поруки №1108-04 від 27.11.2007р. не була виконана вимога ч.3 ст. 65 СК України, оскільки не було надано нотаріально завіреної письмової згоди ОСОБА_1, як дружини ОСОБА_2, на вчинення дій її чоловіком, суд оцінює критично, бо ніякий законодавчий акт не передбачає при укладенні договору поруки в забезпечення кредитного договору отримання нотаріально посвідченої згоди дружини поручителя.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 надавала свою письмову згоду на надання поруки її чоловіком ОСОБА_2 на утримання кредиту ОСОБА_3, про що свідчить її заява на ім'я голови правління ТОВ «Комерційний банк «Даніель» ОСОБА_5 від 27.11.2007 р., копія якої міститься в матеріалах справи (т.1а.с.167).

Як пояснив представник відповідача ТОВ «Комерційний банк «Даніель», оригіналу вказаної заяви у банку не має, бо вона разом з іншими документами, що стосуються кредитної справи ОСОБА_3, була вилучена органом слідства та банку не повернута.

По клопотанню представника позивача по справі судом 3.10.2012 р. призначалась судово-почеркознавча експертиза, однак згідно висновку експертів Київського НДІ судових експертиз №10331/10332/12-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 25.01.2013 р., вирішити питання про належність підпису, виконаної від імені ОСОБА_1 в електрофотографічному зображенні заяви на ім'я голови правління ТОВ «Комерційний банк «Даніель» ОСОБА_5 від 27.11.2007 р., не виявилось можливим через непридатність вказаного зображення для почеркознавчого дослідження (т.1.а.с.219-222).

Вказаний висновок експертизи експерти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили в судовому засіданні.

По клопотанню представника позивача по справі судом 4.06.2013 р. призначалась додаткова судово-почеркознавча експертиза, однак згідно повідомлення експертів Київського НДІ судових експертиз №7379/7380/13-32 про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи від 21.10.2013 р., надати висновок неможливо по причині відсутності оригіналу досліджуваного документа (т.2.а.с.27-28).

Посилання ОСОБА_1 на обман її чоловіка з боку сторони кредитного договору ОСОБА_3 не узгоджується з вимогами закону та не стосується особисто ОСОБА_1, такого факту не встановлено, а наявність вироку Печерського райсуду м. Києва від 17.08.2009 р. відносно ОСОБА_3 не звільняє ОСОБА_2 від виконання зобов'язань по договору поруки, оскільки даним вироком встановлено, що ОСОБА_3 шляхом шахрайських дій навмисно ввів в оману працівників ТОВ «КБ «Даніель» для отримання кредиту, надавши підроблені документи, та заволодів кредитними коштами банку, і потерпілим по даній кримінальній справі ОСОБА_2 не являється, а лише свідком (т.1 а.с.11-16).

Згідно ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справі, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішення Святошинського райсуду м. Києва від 12.01.2011 р. та рішення апеляційного суду м. Києва від 1.02.2012 р., яким змінено рішення районного суду, які ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.05.2012 р. залишені без змін, набули законної сили і є обов'язковими при вирішенні спору по даній цивільній справі. Вказаним судовим рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 12.01.2011 р. було відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, кредитного договору та договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Апеляційною та касаційною інстанціями рішення районного суду було в цій частині було залишено без змін. ОСОБА_2, подаючи зустрічний позов по вищевказаній справі, також посилався як на підставу визнання недійсними кредитного договору, договору поруки, на ст. 65 ч.3 СК України-укладення договору поруки без нотаріально завіреної письмової згоди його дружини, на наявність вироку Печерського райсуду м. Києва відносно ОСОБА_3-підписання ним кредитного договору із злочинним умислом. Судовими інстанціями в судових рішеннях цим обставинам дана належна оцінка.

Показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 позовні вимоги ОСОБА_1 не підтверджуються, оскільки вказаній особі не було відомо про мотиви та деталі укладення кредитного договору банку з ОСОБА_3, а також укладення договору поруки ОСОБА_2 з банком, які б слугували підставами для визнання таких договорів недійсними.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів не підлягають стягненню судові витрати по справі, понесені за сплату судового збору при подачі позову до суду, бо не підлягає задоволенню позов в частині основних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 203, 215, 229, 230, 525, 526, 530, 553, 548, 626, 629, 629, 1054 ЦК України, ст. 65 СК України, ст.ст. 10, 14, 60, 61, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Даніель», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя