Ухвала суду № 35513140, 20.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"20" листопада 2013 р.Справа № 922/3319/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

при секретарі судового засідання

розглянувши матеріали справи

за заявою ТОВ "Донконтракт", м. Краматорськ про визнання банкрутом ТОВ "Крусеш", м. Харків за участю :

Розпорядника майна - арбітражного керуючого Нікольського О.М., свідоцтво від 14.05.13р.

Представника ініціюючого кредитора - Шамрай М.М., довіреність від 26.07.13р.

Представника ПАТ "Банк національний кредит" - Матюшенко В.В., довіреінсть від 18.04.13р.

Представника ПАТ "Промінвестбанк" - Могільовкін Р.Ю., довіреінсть від 18.09.13р

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») після публікації оголошення в газеті «Голос України» № 162 (5662) від 03 вересня 2013 року про порушення справи про банкрутство відносно Товариства з обмеженої відповідальності «Крусеш» звернувся до суду із заявою в якій просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника на загальну суму 589 297,62 грн., внести зазначені кредиторські вимоги окремо до реєстру вимог кредиторів боржника як такі, що забезпечені заставою майна боржника, внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно ТОВ «Крусеш», яке є предметом застави згідно з Договором застави транспортного засобу № 3/1-11/1 від 12.04.2011р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2013 року вказана заява прийнята до розгляду; зобов'язано боржника разом з розпорядником майна розглянути заяву кредитора про що письмово повідомити заявника та суд; зобов'язано кредитора надати правове та документальне обґрунтування заявлених вимог до боржника.

В судовому засіданні розпорядник майна зазначив, що вимоги ПАТ «Промінвестбанк» розглянуті та визнані в повному обсязі, у зв'язку з чим розпорядником майна включено ПАТ «Промінвестбанк» окремо в таблицю № 4 «Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою боржника» Реєстру вимог кредиторів боржника, як кредитора вимоги якого забезпечені заставою з кредиторськими вимогами в розмірі 589 297,62 грн. (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн. 62 коп.); також розпорядником майна включено окремо в таблицю 5 «Реєстр майна боржника, яке є предметом застави» Реєстру вимог кредиторів боржника відомості про майно ТОВ «Крусеш», яке є предметом застави згідно з Договором застави транспортного засобу № 3/1-11/1 від 12.04.2011р., про що у встановленому порядку повідомлено заявника.

В судовому засіданні представник кредитора - ПАТ «Промінвестбанк» повністю підтримав свої вимоги до боржника в розмірі 589 297,62 грн. та просив їх внести окремо до реєстру вимог кредиторів боржника, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, представника кредитора - ПАТ «Промінвестбанк», судом встановлено наступне.

12.04.2011р. між ПАТ «Промінвестбанк» (Банк) та ТОВ «Крусеш» (позичальник) укладено Кредитний договір № 3/1-11 від 12.04.2011р. зі змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір № 3/1-11).

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору № 3/1-11, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі, яка не може перевищувати 793 200,00 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі двісті грн. 00 коп.), а Позичальник зобов'язався повернути Банку кредиту та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно п. 2.2. Кредитного договору № 3/1-11 погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення суми кредиту. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитного договору сум кредиту - 28 березня 2013 року або протягом 10 календарних днів з дня отримання направленої банком вимоги згідно з п. 4.3.4. цього Договору.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору № 3/1-11 проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 18,5% річних. Проценти нараховуються Банком кожного 11, 21 числа місяця за попередній період і у останній робочий день місяця за період з 21-го числа місяця по останній календарний день цього місяця та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня місяця з поточного рахунку Позичальника. При остаточному поверненні кредиту проценти за попередній період нараховуються та сплачуються одночасно з погашенням кредиту відповідно до терміну, визначеного п. 2.2. цього Договору.

Згідно з п. 1 ст. 1048 (параграф 1 глава 71) Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На виконання пунктів 2.1., 3.1. Кредитного договору № 3/1-11, Банк перерахував Позичальнику грошові кошти в розмірі 793 200,00 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі грн. 00 коп.), що підтверджується меморіальним ордером № 1005 від 12.04.2011р.

Всупереч умовам Кредитного договору № 3/1-11 Позичальник кредитні кошти відповідно до визначеного п. 2.1. договору графіку не повертав та відсотки за користування ними своєчасно та в повному обсязі не сплачував. У зв'язку з чим Банк звернувся до Позичальника з вимогою № 167опр від 24.09.2012р. та на підставі п. 4.3.4. Кредитного договору № 3/1-11 вимагав достроково повернути отримані кредитні кошти в повному обсязі та сплатити відсотки за користування ними.

Проте вимога банку № 167орп від 24.09.2012р. залишилася позичальником не виконана, у зв'язку з чим в подальшому банком нараховувалися відсотки за неправомірне користування кредитними коштами за процентною ставкою 21,5% на підставі п. 3.3. Кредитного договору № 3/1-11.

У зв'язку з невиконанням Боржником вимоги банку № 167орп від 24.09.2012р., Банк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3/1-11 в сумі 478 030,67 грн., в тому числі 450 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 8 929,51 грн. заборгованості за відсотками, 19 101,16 грн. заборгованості за неустойкою (пеня).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.05.2013р. по справі № 5006/19/110/2012 позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Крусеш» на користь ПАТ «Промінвестбанк» за кредитним договором № 3/1-11 від 12.04.2011р. заборгованість за кредитом в сумі 450 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 8 929,51 грн., пенею в сумі 19 071,61 грн., судовий збір в сум 9 560,02 грн. Зазначене рішення набрало законної сили та на його виконання господарським судом Донецької області видано наказ від 12.06.2013р. № 5006/19/110/2012.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України «факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони».

Таким чином, факт заборгованості за Кредитним договором № 3/1-11 в розмірі 450 000,00 грн. (сума за тілом кредиту), заборгованість за відсотками в сумі 8 929,51 грн., пенею в сумі 19 071,61 грн., судовий збір в сум 9 560,02 грн. - доведено в рамках судової справи № 5006/19/110/2012, що розглядалась господарським судом Донецької області та не потребує доказування при розгляді заяви з грошовими вимогами до боржника в рамках справи про банкрутство боржника.

Станом на дату подання заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство сума заборгованості за тілом кредиту залишилася незмінною - 450 000,00 грн. Але сума відсотків та пені збільшилася, у зв'язку з тим що станом на дату подання заяви у справі про банкрутство ТОВ «Крусеш», останнім не було виконано Рішення Господарського суду Донецької області від 27.05.2013р. по справі № 5006/19/110/2012.

З даної заяви вбачається, що після прийняття рішення Господарським судом Донецької області від 27.05.2013р. по справі № 5006/19/110/2012, банк продовжував нараховувати проценти та пеню, у зв'язку з чим ПАТ «Промінвестбанк» просить визнати кредиторські вимоги в розмірі 589 297,62 грн., втому числі: заборгованість за тілом кредиту у сумі 450 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 61 45,87 грн.; заборгованість за пенею у сумі - 68 241,73 грн.; витрати по сплаті судового збору - 9 560,02 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина 2. ст. 193 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 3.4. Кредитного договору № 3/1-11 передбачено, що «у випадку, якщо Банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 3.2. цього Договору для нарахування та сплати процентів».

Відповідно до п. 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.3.3. Кредитного договору № 3/1-11 «у випадку порушення Позичальником графіку погашення суми кредиту, відповідно до п. 2.1. цього Договору та/або порушення встановленого п. 2.2 цього Договору строку остаточного повернення сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21,5% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п. 3.2. цього Договору». Тобто, Кредитним договором № 3/1-11 передбачено інший розмір процентів, а тому банк нараховував розмір відсотків відповідно до п. 3.3. Кредитного договору № 3/1-11.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

З зазначеного вбачається, що банк (заявник) правомірно пред'явив вимогу до боржника щодо дострокового повернення кредиту, процентів, що підтверджується Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.05.2013р. по справі № 5006/19/110/2012. Проте, в порушення вимог договору, боржником не задоволено вимоги Банку щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені, у зв'язку з чим, боржник визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитними договором № 3/1-11 в частині сплати заборгованості по кредиту, заборгованості по погашенню відсотків.

Враховуючи викладене, банк правомірно нараховував пеню та відсотки за користування кредитними коштами після прийняття рішення Господарського суду Донецької області від 27.05.2013р. по справі № 5006/19/110/2012 і до введення мораторію в рамках процедури банкрутства ТОВ «Крусеш», у зв'язку з чим заборгованість за процентами збільшилася до 61 45,87 грн.; заборгованість за пенею збільшилася до 68 241,73 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 6.1. Кредитного договору № 3/1-11 «цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, за виключенням умов, порядок набрання якими чинності передбачений п. 6.2. цього договору».

Пунктом 6.2. Кредитного договору № 3/1-11 «умови цього договору, які встановлюють зобов'язання Банку щодо надання Позичальнику кредитних коштів, набирають чинності виключно з дати набрання чинності угод (договорів) забезпечення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором».

Згідно з п. 6.3. Кредитного договору № 3/1-11 «Цей Договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно з умовами цього Договору».

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що «виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком».

Згідно зі ст.. 572 Цивільного кодексу України «в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)».

Статтею 573 Цивільного кодексу України передбачено, що «заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому».

Згідно з ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України «застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду».

Керуючись вказаними вище нормами Цивільного кодексу України та умовами п. 6.2. Кредитного договору № 3/1-11, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Крусеш» та ПАТ «Промінвестбанк» укладено наступні договори забезпечення:

- договір застави транспортного засобу № 3/1-11/1 від 12.04.2011р. Предметом даного договору є транспортні засоби у кількості трьох одиниць: вантажний самоскид КРАЗ 6510 АН 5257СІ; вантажний самоскид КРАЗ 6510 АН 5258СІ, екскаватор Hitachi ZX 450LC. Сторони оцінили предмет застави в сумі 1 129 172,00 грн. (один мільйон сто двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят дві грн. 00 коп.).

- договір застави майнових прав № 3/1-11/2 від 12.04.2011р. Відповідно до п. 1.2 цього Договору, Заставодавець (Боржник) передає в заставу Заставодержателю (Банк) право вимоги на грошові кошти та самі грошові кошти на суму 30 000 000,00 грн. (тридцять мільйонів грн. 00 коп.), які будуть належати Заставодавцю за строковими зобов'язаннями за Договором підряду № П-79/12-10 від 20.12.2010р., укладений між Заставодавцем та ЗАТ «Промстроймонтаж» на суму 30 000 000,00 грн. строком дії до 31.12.2013р.

Згідно з п. 1.5. Договору застави майнових прав № 3/1-11/2 від 12.04.2011р. «у разі виконання ЗАТ «Промстроймонтаж» зобов'язань за договорами, майнові права за якими прийняті в заставу, необхідно замінити їх майновими правами на надходження коштів за договорами, які укладені та/або будуть укладені, на суму,не менше заставної, з переоформленням договору застави».

В судовому засіданні 16 жовтня 2013 року керівником Боржника надані пояснення, що умови Договору підряду № П-79/12-10 від 20.12.2010р., укладеного між ТОВ «Крусеш» та ЗАТ «Промстроймонтаж» виконані не були, а тому ЗАТ «Промстроймонтаж не перерахувало Боржнику грошові кошти, що були предметом застави.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України «у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України, передбачено що «звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом».

Згідно з ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України «заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом».

Згідно з ч. 5 ст. 590 Цивільного кодексу України «якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя».

Враховуючи те, що відносно боржника ТОВ «Крусеш» порушено справу про банкрутство, то задоволення грошових вимог кредитора - ПАТ «Промінвестбанк», які забезпечені заставою, здійснюється відповідно до спеціальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які є пріоритетними в порівнянні із загальними нормами права України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» забезпечені кредитори - це кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Частиною 3. ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 4. ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Враховуючи викладені вище норми закону, зважаючи на те, що заява заставного кредитора відповідає ч. 3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визнана керівником Боржника та розпорядником майна Боржника, про що належним чином повідомлено заявника, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги Банку в розмірі 589 297,62 грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані боржником та підтверджені належними доказами, тому підлягають визнанню та внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також внесенню окремо до реєстру відомостей про майно боржника, яке є предметом застави, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись ст. ст. 1, 19, 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПАТ «Промінвестбанк»» (код 00039002) з грошовими вимогами до ТОВ Крусеш» (код 23178143) задовольнити в повному обсязі в сумі 589 297,62 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту в сумі 450 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 61 45,87 грн.; заборгованість за пенею у сумі - 68 241,73 грн.; витрати по сплаті судового збору - 9 560,02 грн.

2. Внести окремо до реєстру вимог кредиторів Боржника грошові вимоги ПАТ «Промінвестбанк» в сумі 589 297,62 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна ТОВ «Крусеш».

3. Внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно ТОВ «Крусеш», яке є предметом застави відповідно до Договору застави транспортного засобу № 3/1-11/1 від 12.04.2011р.

4. Дану ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя Дзюба О.А.