Постанова № 35511403, 26.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 903/1055/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Миханюк М.В. ,

суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Копій Д.О., Дубовик А.С. - представники за довіреністю від 10.06.2013р. №5410-10/06/13

від відповідача: Овчаров А.В. - представник за довіреністю від 24.09.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс", м.Рава Мазовецкая, Лодзинського воєводства республіки Польща

на ухвалу господарського суду Волинської області

від 29.10.13 р. у справі № 903/1055/13 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс", м.Рава Мазовецкая, Лодзинського воєводства республіки Польща

до Приватного підприємства "Лутекс", м.Луцьк

про стягнення 980 400, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.10.2013р. провадження у справі №903/1055/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" до Приватного підприємства "Лутекс" про стягнення 392160,28 польських злотих в еквіваленті 980400,70грн. припинено на підставі п.5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Волинської області, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалу місцевого господарського суду вмотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено факт укладення, виконання сторонами умов контракту №03/06/09 від 03.06.2009р., а також те, що даний контракт чинний на момент розгляду спору та судом не визнавався недійсним, тобто між сторонами існує спір, який передбачений згідно п.9.2 контракту вирішенню у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця. При цьому, в судовому засіданні відповідач заперечив проти вирішення справи в господарському суді. З огляду на вищевикладене, господарський суд Волинської області дійшов висновку, що даний спір підлягає розгляду у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- зазначає, що контракт №03/06/09 від 03.06.2009р. укладений між первісним кредитором ТОВ "Фуд Інвест" та ПП "Лутекс", а не між позивачем ТОВ "Фуд Сервіс" та відповідачем ПП "Лутекс";

- місцевий господарський суд не взяв до уваги, що 14.12.2012р. між ТОВ "Фуд Інвест" та ТОВ "Фуд Сервіс" був укладений договір про переуступку права стягнення заборгованості;

- зазначає, що згідно договору про переуступку права стягнення заборгованості від 14.12.2012р. ТОВ "Фуд Інвест" оплатно передає на користь ТОВ "Фуд Сервіс" лише майнове право вимоги, крім того, сторони зазначеного договору не обумовлюють перехід інших процесуальних прав, а узгодили лише перехід майнових прав щодо зобов'язань ПП "Лутекс" від первісного кредитора ТОВ "Фуд Інвест" до нового кредитора ТОВ "Фуд Сервіс", а тому, відповідне арбітражне застереження, передбачене п.9.2. контракту від 03.06.2009р. №03/06/09 про продаж товару (м'ясних продуктів), не може поширюватись на відносини між новим кредитором ТОВ "Фуд Сервіс" та боржником ПП "Лутекс";

- враховуючи те, що між сторонами у даній справі позивачем ТОВ "Фуд Сервіс" та відповідачем ПП "Лутекс" не існує арбітражної угоди, вважає, що відповідний спір про стягнення заборгованості з відповідача повинен розглядатись за територіальною підсудністю відповідно до ст.15 ГПК України та визначатися за місцезнаходженням відповідача ПП "Лутекс".

Відповідно до розпорядження в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. у справі №903/1055/13, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І. Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Сініцина Л.М..

Представники позивача (апелянта) в судовому засіданні 26.11.2013р. апеляційну скаргу підтримали, просять оскаржену ухвалу скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Волинської області.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду. При цьому, в судовому засіданні 26.11.2013р. представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого господарського суду від 29.10.2013р. у даній справі законною та обгрунтованою.

Відповідно до ч.4 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" (продавець) та Приватним підприємством "Лутекс" (покупець) укладено контракт №03/06/09 про продаж товару (м'ясних продуктів) (далі - контракт), згідно п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує м'ясні продукти зі свійських свиней згідно заявки, висланої покупцем. Сторони узгодили, що покупець готує замовлення після підтвердження зі сторони продавця. Виконання договору відбувається після подання цін на покупку та умов поставки продавцем електронною поштою (факсом) і після підтвердження тим самим шляхом покупцем запропонованих цін покупки та умов поставки (а.с.18-22).

В силу п.9.2 контракту, якщо сторони не зможуть вирішити суперечки та розбіжності між собою, то розглядатимуть дані питання у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця, за власним вибором сторони, що звертається до суду із застосуванням законодавства держави в якій розглядається суперечка.

Крім того, сторони узгодили інші пункти контракту, зокрема: ціну товару та загальну вартість контракту; якість та кількість товару; замовлення та розрахунки за контрактом; умови поставки; пакування та маркування продукції; форс мажорні обставини; відповідальність, рекламації; вирішення суперечок/арбітраж та положення, які зазначені заключних положеннях до контракту.

14.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" укладено договір про переуступку права стягнення заборгованості (далі - договір), згідно, п.1 параграфу 1 якого продавець засвідчує, що має дебіторську заборгованість зі сторони ПП "Лутекс" в сумі 327426,28 злотих (а.с.54-56).

У відповідності до параграфу 3 п.1, 2, 3 зазначеного договору, продавець передає покупцю дебіторську заборгованість, про яку йдеться в параграфі 1, а покупець її купує. Переведення заборгованості наступає з моменту проведення покупцем оплати. Разом з придбанням дебіторської заборгованості покупець отримує всі права, пов'язані з дебіторською заборгованістю.

10.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" звернулося до Приватного підприємства "Лутекс" з позовом про стягнення 980400,70грн. заборгованості, з них: основного боргу - 818566,00грн., пені - 135472,50грн., 3% річних - 22269,47 та інфляційних втрат - 4098,50грн. за контрактом продажу товару (м'ясних продуктів) №03/06/09 від 03.06.2009р. (а.с.2-10).

На обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" посилається на контракт №03/06/09 від 03.06.2009р., транспортні накладні №177943 від 23.03.2012р., №177937 від 30.03.2012р., №057619 від 06.04.2012р., рахунки - фактури №40/12 від 23.03.2012р.,№41/12 від 23.03.2012р., №42/12 від 30.03.2012р., №43/1 від 30.03.2012р., №46/12 від 06.04.2012р., №47/12 від 06.04.2013р., вимоги до Приватного підприємства "Лутекс" про сплату боргу від 22.05.2013р. та від 31.05.2012р., договір про переуступку права стягнення заборгованості від 14.12.2012р., розрахунок заборгованості (а.с.18-80).

Крім того, позивач, на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2013р. подав заяву про те, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з даного спору і між тими ж сторонами; оригінали квитанції, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; опис документів про відправку позовної заяви з додатками відповідачу та оригінал квитанції про сплату судового збору.

28.10.2013р. до господарського суду Волинської області від Приватного підприємства "Лутекс", в порядку ст.80 Господарського процесуального кодексу України, надійшло клопотання від 28.10.2013р. про припинення провадження у даній справі (а.с.92-93).

Обґрунтовуючи зазначене вище клопотання відповідач, зокрема, посилається на те, що п.9.2 контракту про продаж товару (м'ясних продуктів) №03/06/09 від 03.06.2009р. встановлено, що якщо сторони не зможуть вирішити суперечки та розбіжності між собою, то розглядатимуть дані питання у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця, за власним вибором сторони, що звертається до суду із застосуванням законодавства держави в якій розглядається суперечка, а тому просить суд припинити провадження у справі, враховуючи те, що наявність у контракті №03/06/09 продажу товару від 03.06.2009р. арбітражного застереження унеможливлює розгляд даного спору в інших судових органах України, крім Міжнародного комерційного арбітражного суду України чи Польщі.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Волинської області від 29.10.2013р. провадження у справі припинено (а.с.100-101).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.2 ст.12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Частиною 1 ст.7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди (ч.2 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Пунктом 9.2 контракту №03/06/09 від 03.06.2009р. про продаж товару (м'ясних продуктів) встановлено, якщо сторони не зможуть вирішити суперечки та розбіжності між собою, то розглядатимуть дані питання у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця, за власним вибором сторони, що звертається до суду із застосуванням законодавства держави в якій розглядається суперечка.

Із вказаних вище норм законодавства вбачається, що у господарському суді може бути розглянуто спір і при наявності арбітражної угоди, проте з урахуванням приписів ч.1 ст.8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Пунктом 3 ст.2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Отже, якщо клопотання про припинення провадження по справі було зроблено стороною до подання суду своєї першої заяви щодо суті спору, то таке провадження підлягає припиненню.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2013р. Приватним підприємством "Лутекс" до місцевого господарського суду подано клопотання від 28.10.2013р. в порядку ст.80 ГПК України про припинення провадження у даній справі, яке обґрунтоване тим, що наявність арбітражного застереження унеможливлює вирішення даного спору у господарському суді, оскільки сторони домовилися про вирішення спору іншим органом - Міжнародним Комерційним арбітражним судом. Крім того, жодних заяв, крім зазначеної вище, в тому числі і щодо суті спору, відповідачем до суду першої інстанції не подавалось.

Згідно з п.5 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Відповідно до Закону України "Про дію міжнародних договорів на території України", укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1 договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу і правові відносини у цивільних та кримінальних справах, підписаного 24.05.1993р., ратифікованого 04.02.1994р., що набув чинності 14.08.1994р. (далі - договір між Україною і Республікою Польща), громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони у відношенні своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, як і громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни однієї Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися до органів іншої Договірної Сторони, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови, а також здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни цієї Договірної Сторони.

Положення цього Договору щодо громадян Договірних Сторін поширюється також на юридичних осіб, які утворені відповідно до законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони знаходяться (ч.4. ст.1 договору між Україною і Республікою Польща).

У відповідності до ст.33 договору між Україною і Республікою Польща, зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству. У справах, зазначених в пункті 1, компетентним є суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу відповідач. Компетентним є також суд тієї Договірної Сторони, на території якої має місце проживання або юридичну адресу позивач, якщо на цій території знаходиться предмет спору або майно відповідача. Компетенція, про яку йде мова в пункті 2, може бути змінена за згодою учасників договірних відносин.

У п.2 ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21 квітня 1961 року - ратифікована Україною 18.03.1963р.) вказано, що сторони арбітражного застереження можуть на свій розсуд установлювати місцезнаходження арбітражного суду.

Враховуючи вище вказане, колегія суддів зазначає, що контракт №03/06/09 від 03.06.2009р. про продаж товару (м'ясних продуктів) (п.9.2) містить арбітражне застереження, в силу якого, якщо сторони не зможуть вирішити суперечки та розбіжності між собою, то розглядатимуть дані питання у Міжнародному Комерційному арбітражі при Торгово-Промисловій палаті у державі продавця чи покупця, за власним вибором сторони, що звертається до суду із застосуванням законодавства держави в якій розглядається суперечка.

Разом з тим, посилання місцевого господарського суду на арбітражне застереження, передбачене в контракті в п.9.2 №03/06/09 від 03.06.2009р. про продаж товару (м'ясних продуктів), є не вірним, оскільки вказаний контракт укладено між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Інвест" та Приватним підприємством "Лутекс" і не може бути поширений на спір, що виник між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" та Приватним підприємством "Лутекс", оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" не є стороною укладеного контракту №03/06/09 від 03.06.2009р. про продаж товару (м'ясних продуктів).

Крім того, ст.124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про безпідставність застосування судом до спірних відносин між позивачем та відповідачем законодавства про арбітражне застереження.

Таким чином, припинивши провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" до Приватного підприємства "Лутекс" про стягнення 392160,28 польських злотих в еквіваленті 980400,70грн., суд першої інстанції ухилився від здійснення правосуддя, що суперечить статтям 55, 124, 129 Конституції України та п.5 ч.1 ст.80, ст.ст.123, 124 ГПК України, позбавивши позивача його права на судовий захист.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2004р. у справі №09/4011.

Враховуючи вищевикладене, в силу п.1 ч.1ст.104 ГПК України ухвала господарського суду Волинської області від 29.10.2013р. у даній справі підлягає скасуванню.

Згідно ч.7 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Волинської області від 29.10.2013р. - скасуванню, з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. N 7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Сервіс", м.Рава Мазовецкая, Лодзинського воєводства республіки Польща задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 29.10.2013р. у справі №903/1055/13 скасувати.

3. Справу №903/1055/13 передати на розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (04071, м.Київ, вул.Воздвиженська, 10А),

3 - відповідачу (43000, м.Луцьк, вул.Гордюк, 10, кв.79),

4 - в наряд.