Ухвала суду № 35510988, 17.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" жовтня 2013 р. Справа № 817/2472/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" липня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі ФОП ОСОБА_5.) звернувся до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі Дубенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень № 0000081702, №0000091702 від 02.07.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.07.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 02.07.2013 №0000081702 та №0000091702.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарські операції позивача та ТОВ "Оптима-Лайт" є нікчемними та безтоварними, не підтверджуються по ланцюгу до "вигодонабувача".

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та оговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 07.06.2013 p. по 11.06.2013 p. Дубенською ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ „Оптима-Лайт" (код ЄДРПОУ 36814845) за вересень 2011 p., жовтень 2011 p., квітень 2012 p., за наслідками якої складено акт № 13/17-39/НОМЕР_2 від 18.06.2013.

За результатами перевірки, Дубенською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: від 02.07.2013 №0000081702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4190,02 грн. основного платежу та 2095,01 грн. штрафних санкцій; від 02.07.2013 №0000091702, яким позивачу визначену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6969,50 грн. основного платежу та 3484,75 грн. штрафних санкцій.

Разом з тим судом першої інстанції встановлено та не заперечується судом апеляційної інстанції, що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Оптима-Лайт» здійснювалися на підставі договорів поставки №040111/15 від 04.01.2011 та №020412/10 від 02.04.2012 (а.с.23-28). На виконання зазначених договорів ТОВ «Оптима-Лайт» було реалізовано товар (світильники) ФОП ОСОБА_5, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 29, 33, 35, 37) та податковими накладними (а.с. 30, 31, 32, 34, 36, 38).

Факт поставки вказаних товарів здійснювалося транспортним засобом позивача, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 22.09.2011, від 10.10.2011, від 20.04.2011 (а.с.45-47).

Оплата придбаних товарів здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки ТОВ «Оптима-Лайт», що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1020 від 16.09.2011 на суму 10 000 грн., №1021 від 16.09.2011 на суму 10 000 грн., №1062 від 07.10.2011 на суму 8 556,50 грн., №1065 від 07.10.2011 на суму 1 028,70 грн., №1108 від 07.04.2012 на суму 4 785,00 грн., №1104 від 20.04.2012 на суму 8 446,80 грн. (а.с.39-44).

Вищенаведені господарські операції з ТОВ «Оптима-Лайт» відображено у виписці з особового рахунку «Розрахунки з постачальниками» по ТОВ «Оптима-Лайт» (а.с.48).

Отож, формування сум валових витрат та податкового кредиту здійснювалась на підставі зазначених первинних бухгалтерських документів.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, платіжні доручення, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Таким чином, дослідженими первинними документами підтверджуються факти надання позивачу товарів, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару у контрагентів ТОВ «Оптима-Лайт», які стали підставою для формування позивачем складу валових витрат.

Судом встановлено, що ТОВ «Оптима-Лайт» у встановленому порядку є зареєстрованим платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мали відповідні свідоцтва платника податку.

Вказані обставини доводять, що ТОВ «Оптима-Лайт» володіло необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, на момент здійснення вказаних операцій.

Таким чином, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, та як наслідок заниження податку додану вартість, є безпідставними.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарська операція позивача з контрагентом мала реальний характер, а податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1,35600

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Грушевського,134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600