Ухвала суду № 35510912, 10.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Г.В. Чернова

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"10" жовтня 2013 р. Справа № 806/3496/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" липня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.07.2013року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 28.12.2010 р. №0014382320/0. Зобов'язано Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області державної податкової служби зарахувати суму передплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00грн. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що в порушення норм Податкового кодексу України позивачем безпідставно віднесено до складу витрат вартість газу по безтоварній операції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Новоград-Волинською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 23.12.2010 р. за №1987/05-53/23-20/33529350.

В ході обумовленої перевірки встановлено, що позивач занизив податок на прибуток за I півріччя 2010 року всього у сумі 591667 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, а саме на порушення п.5.1, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 року за №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) товариством завищено валові витрати за I півріччя 2010 року всього на суму 2 366 666 грн., оскільки згідно ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст. 215 ст.228 Цивільного кодексу України угода між ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Полісся Газ Енерго" щодо поставки природного газу має ознаки фіктивності і товариство не мало законних прав включати до валових витрат за перше півріччя 2010 року витрати на придбання природного газу у травні 2010 року в ТОВ "Полісся Газ Енерго" на суму 2 366 666,00 грн.

Актом перевірки визначено, що у ТОВ Полісся ГазЕнерго" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, а тому згідно ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст. 215 ст.228 Цивільного кодексу України угода між ТОВ "Церсаніт Інвест" та ТОВ "Полісся Газ Енерго" має ознаки нікчемності.

На підставі названих висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року за №0014382320/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 710 000 грн. в тому числі штрафна санкція в розмірі 118 333,00 грн.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги судом апеляційної інстанції враховано, що на підтвердження обставин щодо правомірності формування валових витрат та фактичного виконання господарської операції з поставки ТОВ "Полісся ГазЕнерго" природного газу, позивачем як в ході перевірки так, і в ході судового розгляду справи надано: договір на постачання природного газу від 02.11.2009 року за № 01/Г-2010, акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2010 року за № РН-0000021, податкові накладні№ 35 від 31.05.2010 року, № 36 від 31.05.2010 року, платіжні доручення про оплату вартості газу № 5096 від 16.04.2010 року, № 5098 від 16.04.2010 року, № 5601 від 17.05.2010 року, № 5613 від 18.05.2010 року, № 5704 від 25.05.2010 року, № 5705 від 25.05.2010 року

Окрім названих документів обставини щодо фактичного виконання сторонами названої господарської операції підтверджено первинними та бухгалтерськими документами щодо транспортування газу трубопроводами, оприбуткування та використання у господарській діяльності позивача (а.с. 149-173).

Отож, з наведених у справі доказів вбачається, що господарська операція позивача та обумовленого контрагента є фактично виконаною, газ позивачу поставлено, розрахунки за нього проведені, отриманий позивачем газ використано позивачем у господарській діяльності.

Формування спірних сум валових витрат позивач здійснив відповідно до приписів п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року та на підставі первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарською операцією, що є фактично виконана.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на прибуток, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Всупереч обумовленому, жодних доказів того, що позивач та/або його контрагенти під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду відповідачем не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи його контрагентів, постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отож, можливі порушення з боку контрагентів податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати.

Окрім того, відповідач на підтвердження власних тверджень щодо безтоварності названої господарської операції всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України жодних доказів суду не надав. Висновки викладені в акті перевірки є такими, що ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами у справі.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно винесено податкове повідомлення -рішення від 28.12.2010 р. №0014382320/0.

Вірним є і висновок суду першої інстанції про те, що сума переплати по податку на прибуток в розмірі 710000,00 грн. підлягає зарахуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток наступних податкових періодів, оскільки з відповіді відповідача №6889/22-00 від 07.05.2013 року вбачається, що 10.01.2011 року відповідач зарахував суму переплати позивача по особовому рахунку з податку на прибуток в рахунок погашення грошових зобов'язань за спірним податковим повідомленням -рішенням №0014382320/0 від 28.12.2010 року на суму 591667,00 грн. основного платежу та 118333,00 грн. штрафної санкції.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Окрім названого, Постановою КМ України №229 від 20.03.2013року утворено, як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком № 1 та реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової та Державної митної служби згідно з додатком №2. З названих додатків вбачається, що Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області реорганізована у Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області на Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Житомирської області на Новоград-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" вул. Чижівська, 4,с. Чижівка,Новоград-Волинський район, Житомирська область,11708

3- відповідачу Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

вул.Ушакова,3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700