Справа № 667/5778/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі
головуючого судді - Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря - Сноп А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Комсомольської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, яким просить визнати нікчемним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 18.08.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням, що у квартирі АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.08.2006 року його мати ОСОБА_4 ( після укладення 15.10.2011 року шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4) уклала із ОСОБА_9 договір купівлі0продажу квартири АДРЕСА_1 (далі спірне помешкання). На час укладення вказаного договору у спірному помешканні був зареєстрований позивач, який мешкав за вказаною адресою починаючи з 03.01.2003 року як член родини власника зазначеної квартири, та відповідно мав всі права квартиронаймача. Проте після укладення вказаного договору позивач втратив права на проживання у вказаному помешканні. Згаданий спірний договір було посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Вважає вказаний договір фіктивним правочином, оскільки фактично він не був направлений на реальне настання правових наслідків, передбачених вказаним договором, зазначаючи про те, що грошей за цим договором ОСОБА_4 фактично не отримувала, а також остання фактично не передала ключі від спірного помешкання та технічну документацію на нього а також книжки обліку комунальних послуг. Окрім того ОСОБА_4 не зняла відповідно умов зазначеного договору з реєстраційного обліку за спірною адресою зареєстрованих там же членів своєї сім'ї. Окрім того зазначає, що на час укладення вказаного договору у спірному помешканні проживав також його неповнолітній брат ОСОБА_10 2002 р.н., проте, всупереч вимог закону вказаний договір було вчинено без відповідного дозволу компетентного Органу опіки та піклування. 13 червня 2008 року відповідач-1 ОСОБА_9 за договором купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, продав спірне помешкання відповідачі-2 ОСОБА_11, незважаючи на проживання у вказаному помешканні вищезгаданої неповнолітньої особи без погодження вчинення зазначеного правочину із Органами опіки та піклування. Стосовно вимоги про повернення спірного помешкання його матері ОСОБА_4, із чужого незаконного володіння, посилається на обставини, що , на його думку, свідчать про необхідність визнання оспорюваних правочинів нікчемними.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_12, який діє на підставі довіреності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі із викладених у позовній заяві підстав, та просив їх задовольнити. Окрім того після початку розгляду судом справи по суті, заявив клопотання про поновлення пропущеного стоку на звернення до суду із позовною заявою, посилаючись на те, що на час укладення першого спірного договору хоча позивачу і було вже 21 рік, його до обов'язків квартиронаймача спірного приміщення не допускали, а звернутися до суду за захистом прав його змусили лише нещодавні обставини, які свідчать про можливу загрозу виселення з квартири, посилаючись при цьому на необізнаність у юридичних питаннях та на низьке матеріальне забезпечення, яке не дозволило йому вчасно звернутися за правовою допомогою.
Відповідач -1 ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, просив суд слухати справу за його відсутності, також надав суду заперечення, в яких вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явися, проте його представник ОСОБА_13, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала, вважаючи спірні договори такими, що були укладені із дотриманням вимог діючого на час їх укладення законодавства. Окрім того просила суд застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності, вважаючи, що заява позивача про її поновлення є необґрунтованою.
Представники органу опіки та піклування Комсомольської районної у м. Херсоні ради у судове засідання на стадії розгляду справи судом по суті не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, надали суду заяву про слухання справи в їх відсутність, якою також щодо вирішення справи по суті покладались на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4, у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, та вважала їх такими, що підлягають задоволенню.
Третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у судовому засіданні щодо вирішення справи по суті позовних вимог покладався на розсуд суду.
Третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі, разом із тим на запит суду надавала письмову інформацію, щодо обставин, які стосуються розглядуваної справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, покази свідків та дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.
Так згідно свідоцтва про народження від 23.10.1985 року серії НОМЕР_3 позивач по справі є рідним сином ОСОБА_4, яка згідно свідоцтва про шлюб від 15.10.2011 року серії НОМЕР_2 виданого 15.10.2011 року після укладення шлюбу змінила своє прізвище на «ОСОБА_4», чоловіком якої відповідно цього свідоцтва є ОСОБА_11.
Як вбачається зі свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 та зі свідоцтва про народження ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4, також в інтересах якого звертається позивач із розглядуваним судом позовом, вони є братами по матері, а батьки у них, відповідно різні. Відомостей про усиновлення позивача батьком особи, в інтересах якої він звертається, суду не надано.
Як вбачається з матеріалів інвентарної справи на спірне помешкання, зокрема витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 17.08.2006 року ОСОБА_4 на підставі рішення Комсомольського районного суду від 10.07.2006 року набула права власності на кв. АДРЕСА_1.
Згідно спірного договору купівлі-продажу від 18.08.2006 року посвідченого того ж дня приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого у встановленому законом порядку ОСОБА_4 продала а ОСОБА_2 купив належну першій спірну квартиру АДРЕСА_1, на підставі чого останній набув у встановленому законом порядку право власності на зазначене помешкання.
Надалі, за договором купівлі-продажу від 12.05.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_14, та зареєстрованого у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 продав а ОСОБА_11, придбав згадану кв. АДРЕСА_1.
У наступному, за спірним договором купівлі-продажу від 13.06.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального договору ОСОБА_6 ОСОБА_11 продав, а ОСОБА_15 придбав згадану кв. АДРЕСА_1.
Згідно копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 на час укладення 18.08.2006 року першого за часом спірного договору, позивачу було повних двадцять років, тобто він мав стосовно розглядуваних судом правовідносин цивільну процесуальну дієздатність.
За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно ст. 27 ЦК України правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.
За приписами ст. 2 СК України сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" поняттям "родичі", яке вживається в СК, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. "Членами сім'ї" є мачуха, вітчим, які проживають однією сім'єю з малолітніми або неповнолітніми пасинком, падчеркою. "Інші особи" - це особи, в сім'ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" контроль за дотриманням житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону здійснюється компетентними державними органами саме за батьками таких дітей та особами , які їх замінюють.
При цьому, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним, та який у свою чергу визнається судом недійсним.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. При цьому відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Окрім цього, згідно вказаного Пленуму судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).
За приписами п. п. 15, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання правочину недійсним на підставі статей 221 - 223 ЦК можуть заявлятися як батьками (усиновлювачами), опікуном чи піклувальником, а також бабою і дідом (частина друга статті 258 Сімейного кодексу України), так і будь-якою заінтересованою особою, а також самою неповнолітньою особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відповідно до частини другої статті 29 ЦПК. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
За приписами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивач не є стороною оспорюваних ним правочинів, а також те, що ним не зазначено та не доведено існування інших, передбачених законодавством обставин, які б свідчили про порушення прав свобод чи інтересів як його самого так і інших осіб, на захист яких позивач був би уповноважений законом звертатися до суду, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав до задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, та керуючись положеннями ст. ст. 5, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -
в р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Комсомольської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання договору нікчемними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права користування житловим приміщенням - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.А. Скрипнік
Судове рішення № 35509785, Комсомольський районний суд м.Херсона було прийнято 20.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 667/5778/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: