Постанова № 35509585, 20.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа№ 910/13706/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ВАТ "Банк "Біг Енергія" на рішення господарського суду м.Києва від 27.08.2013року № 910/13706/13 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Приватного підприємства "Фреш Лайн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Банк "Біг Енергія"

про визнання зобов'язання припиненим

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/13706/13 від 27.08.2013р. задоволений позов ПП "Фреш Лайн" до ТОВ Банк "Біг Енергія" про визнання зобов'язання припиненим.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідачав судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача просив залишити вимоги, викладені в апеляційній скарзі без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду м. Києва від 25.10.2010 у справі №34/299, із змінами, внесеними постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 17.03.2009, укладений між ВАТ Банком "Біг Енергія" та ПП "Фреш Лайн", застосовано юридичні наслідки визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 17.03.2009 та стягнуто з ВАТ Банка "Біг Енергія" на користь ПП "Фреш Лайн" 14 000 000 грн. збитків.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2011 у справі №55/283 зобов'язано ВАТ Банк "Біг Енергія" внести зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ Банк "Біг Енергія", які полягають у включенні в реєстр вимог кредиторів ВАТ Банк "Біг Енергія" ПП "Фреш Лайн" вимог на суму 14 013 071 грн., в тому числі 14 000 000 грн. збитків, 12 835 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду м.Києва від 04.02.2011 у справі №55/283 , на підставі постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі №34/299, кредиторські вимоги ПП "Фреш Лайн" включені до реєстру вимог кредиторів ВАТ Банк "Біг Енергія".

16.05.2013 між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості, що проданий на аукціоні - оздоровчого комплексу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти у власність об'єкт нерухомого майна, а саме оздоровчий комплекс, розташований за адресою: смт Ворзель, м. Ірпінь, Київська область, пp-т Жовтня, 25, і зобов'язується сплатити за нього в повному обсязі грошову суму за ціною, встановленою за результатами торгів на аукціоні, який відбувся 04.04.2012 на Українській універсальній товарній біржі, в порядку та в строки, встановлені договором.

Крім того, сторони узгодили, що покупець зобов'язаний перерахувати на накопичувальний рахунок продавця суму вартості майна в розмірі 2 304 106,35 грн. за придбане майно не пізніше 10 календарних днів з дня підписання цього договору, тобто не пізніше 26.05.2013.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання зобов'язання припиненим, мотивуючи вимоги тим, що направив відповідачу заяву-повідомлення про припинення грошового зобов'язання у зв'язку із поєднанням боржника та кредитора в одній особі за договором купівлі-продажу оздоровчого комплексу від 16.05.2013. Проте, відповідач заперечив з посиланням на те, що 01.03.2010 року в ВАТ Банку "Біг Енергія" на підставі Постанови Правління Національного банку України №97 від 24.02.2010 розпочато процедуру ліквідації і Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ №369 від 28.08.2001, яким встановлено механізм реалізації норм Закону України «Про банки та банківську діяльність», не передбачено такого способу задоволення вимог кредиторів до банку як припинення грошового зобов'язання у зв'язку із поєднанням боржника та кредитора в одній особі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування заявлених позовних вимог, а доводи відповідача про те, що припинення зобов'язання у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, призведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів, суд визнав необґрунтованими та безпідставними.

Заперечуючи проти рішення, відповідач вказує на те, що судом не враховано, що закон Про банкі та банківську діяльність є пріоритетним з питань ліквідації банків, тому з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав, а кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, відповідно до черговості; кредиторські вимоги позивача були акцептовані та віднесені до реєстру кредиторів банку; судом невірно застосовано ст. 606 ЦК України, оскільки слід застосовувати ст. 602 ЦК України та ст.96 Закону України "Про банкі та банківську діяльність".

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно зі ст. 2 Закону "Про банки і банківську діяльність" (у редакції на момент відкликання банківської ліцензії) ліквідація банку - це процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону.

За змістом норм ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" процедура ліквідації банку у зв'язку з його неплатоспроможністю починається з дня відкликання Національним банком України ліцензії і повинна бути завершена не пізніше трьох років з цього дня.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить нормам Закону "Про банки і банківську діяльність".

Згідно п. 2, п. 8 ч. 1 ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Главою 16 (Ліквідація банків) Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачений певний порядок погашення вимог кредиторів, а залік зустрічних однорідних вимог між кредитором та боржником в період здійснення ліквідаційної процедури банка не може бути проведений, оскільки це фактично є здійснення ліквідаційної процедури в порушення порядку, встановленого ст. ст. 93, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

За змістом ст. 606 ЦК України, ст. 204 ГК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, оскільки відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, поєднання двох сторін в одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Посилання відповідача про необхідність застосування ст. 602 ЦК України замість ст. 606 цього Кодексу, колегія суддів вважає несуттевими, з огляду на постанову Вищого господарського суду України № 5011-10/384-2012 від 16.10.2012р. за участю сторін у справі та позицію Вищого господарського суду України у справі 33/206 (постанова від 22.02.12р.), що законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань; в розумінні ст. 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання, а не правочин, внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Як встановлено матеріалами справи відповідач є боржником позивача у грошових зобов'язаннях на підставі рішення господарського суду м. Києва № 55/283, та позивач є боржником відповідача за договором купівлі-продажу майнового комплексу.

Доводи відповідача про те, що задоволення вимог позивача не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси і порушує черговість задоволення вимог кредиторів, не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ВАТ "Банк "Біг Енергія" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/13706/13 від 27.08.2013 року -без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м.Києва .

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко