Рішення № 35509536, 26.11.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" листопада 2013 р. Справа № 906/1558/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецький В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Гриньок О.А., дов. від 30.01.13р. № 14-31

від відповідача: Петровська Н.О., дов. від 28.12.12р. № 8268/19

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 6588,41 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 6588,41 грн., з яких 5084,88 грн. пені згідно договору № 12/4-310-В від 28.09.12р. на купівлю-продаж природного газу, 1016,98 грн. 3% річних та 486,55 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Також заперечив щодо можливості зменшення заявлених сум штрафних санкцій та заявив про відсутність підстав для відмови в позові в частині заявлених сум річних та інфляційних з підстав, викладених у письмових "запереченнях" від 26.11.13р. на відзив (а.с.74-78).

Відповідач у відзиві від 14.11.13р. № 6239/19 на позовну заяву (а.с.40-42) та у клопотанні від 14.11.13р. (а.с.46,47) у зв'язку з скрутним фінансовим становищем просив зменшити розмір заявленої суми пені на 99% та відмовити у стягненні 3% річних, зокрема, посилаючись на те, що заборгованість згідно договору №12/4-310-В від 28.09.12р. погашена відповідачем згідно його заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 18.12.12р. № 7983/12.

Відповідач у доповненнях до відзиву від 25.11.13р. № 6402/19 на позовну заяву та його представник в судовому засіданні просили відмовити в нарахуванні пені у розмірі 4696,44 грн. та в нарахуванні 3% річних у розмірі 239,29 грн. як необґрунтовано нарахованих, а також просили суд зменшити розмір пені в сумі 3888,44 грн. та 3% річних в сумі 777,69 грн. на 99%, а розмір інфляційних нарахувань зменшити на суму 245,47 грн. (а.с.61,62).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору від 28.09.12р. № 12/4-310-В на купівлю-продаж природного газу (а.с.9-13), позивач передав (поставив) відповідачу протягом жовтня 2012 року природний газ на загальну суму 243276,77 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за вказаний період (а.с.14).

Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Згідно з пп.6.1 даного договору, оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 70% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться в порядку, визначеному у пп.6.2 договору.

Відповідно до пп.6.2 договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка покупця на поточний рахунок продавця та зараховується як оплата за газ. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пп.11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 вересня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача по оплаті отриманого природного газу в сумі 243276,77 грн. були припинені шляхом зарахування зустрічних зобов'язань позивача перед відповідачем, що визнається сторонами та підтверджується відповідною заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 18.12.12р. № 7983/12 (а.с.71-73).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору №12/4-310-В на купівлю-продаж природного газу від 28.09.12р., позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 6588,41 грн., з яких 5084,88 грн. пені, 1016,98 грн. 3% річних, 486,55 грн. інфляційних нарахувань.

Господарський суд, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пп.9.2 договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 5084,88 грн., 1016,98 грн. та 486,55 грн. (а.с.8).

У зв'язку з тим, що позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних без урахування заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 18.12.12р. № 7983/12 (а.с.71-73), яку позивач отримав від відповідача 20.12.12р. (а.с.71), господарським судом здійснено відповідний перерахунок і визначено обгрунтовані суми пені та 3% річних станом на 20.12.12р., що становить, відповідно, 3999,07 грн. та 799,81 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати нарахованих сум пені, річних та інфляційних не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 3999,07 грн. пені, 799,81 грн. 3% річних та 486,55 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань по договору № 12/4-310-В на купівлю-продаж природного газу від 28.09.12р.

В решті позову суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Як вже зазначалося, відповідач у відзиві від 14.11.13р. № 6239/19 на позовну заяву (а.с.40-42), клопотанні від 14.11.13р. (а.с.46,47) та у доповненнях до відзиву від 25.11.13р. № 6402/19 на позовну заяву (а.с.61,62) просив суд зменшити розмір пені на 99%.

Обгрунтовуючи своє клопотання, відповідач, зокрема, вказав на те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" знаходиться у скрутному фінансовому становищі, про що свідчить наявність великої дебіторської заборгованість споживачів природного газу, що підтвердив довідкою № 6225/19 від 13.11.13р. (а.с.48).

Також відповідач вказав, що його діяльність ускладнена шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, про що свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна (а.с.43,44).

Господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Позивач, обгрунтовуючи свої заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені, вказав, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також перебуває у важкому фінансовому становищі, що підтвердив звітом про фінансові результати за перше півріччя 2013 року та консолідованим балансом станом на 30.06.13р. (а.с.79-82).

Крім того, позивач зауважив, що через несвоєчасність розрахунків та заборгованість споживачів природного газу позивач, як гарантований постачальник газу, змушений залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних для забезпечення потреб споживачів газу.

Також зазначив, що бюджетом України та фінансовим планом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу, при цьому єдиним джерелом часткової компенсації понесених НАК "Нафтогаз України" втрат, завданих несвоєчасними розрахунками за газ, є стягнення з боржників штрафних санкцій у розмірі, передбаченому умовами договорів.

Враховуючи важке фінансове становище позивача, його заперечення щодо зменшення розміру пені та саму незначну суму пені, яка, на переконання суду, не може відчутно погіршити становище відповідача, господарський суд відмовляє у задоволенні даного клопотання відповідача.

Господарський суд також відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення заявлених сум річних та інфляційних, оскільки чинним законодавством не передбачено права господарського суду на їх зменшення.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 03344071:

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького 6, ідентифікаційний код 20077720 - 3999,07 грн. пені, 799,81 грн. 3% річних, 486,55 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань по договору № 12/4-310-В на купівлю-продаж природного газу від 28.09.12р. та 1380,23 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.11.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).