Рішення № 35509528, 19.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/78/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 Справа № 908/3205/13

За позовом: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька область, Пологівській район, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь" (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 33005203)

про стягнення заборгованості в сумі 1 534 691, 79 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Буйний А.О., довіреність № 74/13 від 18.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Агросталь" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки пестицидів № ЗП-П-39 від 13.04.2012р. в сумі 1 534 691, 79 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 26.09.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629, ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694 ЦК України, ст. 173, 193, 199, 230 ГК України та ст. 1, 12, 15, 22 ГПК України.

Ухвалою від 27.09.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3205/13, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 15.10.2013р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалами від 15.10.2013р. від 23.10.2013р. розгляд справи відкладався на 23.10.2013р. та 19.11.2013р. відповідно.

В судовому засіданні 19.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 25.11.2013р.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Представник ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" в судовому засіданні 19.11.2013р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві (а.с.3-8), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість договором поставки пестицидів № ЗП-П-39 від 13.04.2012р. у сумі 1 534 691, 79 грн., а саме: 1 180 532, 15 грн. основного боргу та 354 159, 64 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання договору поставки пестицидів ТОВ "БІЗОН-ТЕХ 2006" поставило ТОВ "Агросталь" товар на загальну суму 1 180 532, 15 грн.

Проте ТОВ "Агросталь" жодної оплати не здійснило.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 1 180 532, 15 грн.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань відповідачу нараховано 354 159, 64 грн. штрафу.

Представник ТОВ "Агросталь" в судові засідання жодного разу не з'явився.

22.10.2013р. від представника відповідача на адресу суду надійшла заява від 21.10.2013р. про визнання позову.

Заява ТОВ "Агросталь" прийнята до розгляду суду, проте не є обов'язковою, оскільки за приписами ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не пов'язаний з цією заявою та повинен перевірити, чи не суперечать такі дії відповідача законодавству та чи не порушують вони чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем до матеріалів справи надана копія договору поставки пестицидів № ЗП-П-39 від 13.04.2012р. між ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" (значиться як Постачальник) та ТОВ "Агросталь" (значиться як Покупець).

В пункті 1.1 Договору зазначено, що Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (пестициди/товар), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.

В інших пунктах договору міститься наступна інформація:

найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами (п.2.1);

кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору, і не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п.2.2);

поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок (п.4.1);

Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим Договором. Якщо в специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від Постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація (п.5.1);

оплата Товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір п.5.2);

Покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з Договором та Специфікаціями (п.п.7.1.1 п.7.1).

Позивачем додано до позову копії Специфікацій (а.с.16-30) на загальну суму 1 214 368, 15 грн., копії видаткових накладних на загальну суму 1 180 532, 15 грн. (а.с.31-48) та копії довіреностей на отримання цінностей (а.с.49-62).

Як стверджує в позовній заяві позивач, недопоставка товару на загальну суму 33 836, 00 грн. за специфікаціями № 1 від 12.04.2012р., № 13 від 22.08.2012р. не відбулась через те, що відповідач не вибрав із складу позивача зазначений товар, а в подальшому не вимагав поставки товару на цю суму.

До справи наданий акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. по 31.10.2012р. про те, що заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 180 532, 15 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказано в п. 4.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу.

За змістом п. 5.1 Договору, Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях.

У всіх специфікаціях строк оплати товару вказаний не пізніше 15 жовтня 2012 року.

Доказів оплати товару на суму 1 180 532, 15 грн. відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача 1 180 532, 15 грн. підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 354 159, 64 грн. штрафу.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В підпункті 8.1.3 Договору вказано, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 354 159, 64 грн. грн.

Враховуючи зміст п.п.8.1.3 Договору, розрахунок штрафу у розмірі 354 159, 64 грн. (30 % від 1 180 532, 15 грн.) є вірним.

У зв'язку з вищенаведеним позовні вимоги задовольняються повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

При прийнятті судового рішення господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 000, 00 грн.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.10.2013р. було зобов'язано відповідача ТОВ "Агросталь" надати всі без виключення докази, які підтверджують факт господарських операцій між ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" та ТОВ "Агросталь" по поставці (передачі) та прийманню (оплаті) товару за договором поставки пестицидів від 13.04.2012р. № ЗП-П-39, а також вчиненню будь-яких інших дій на виконання цього правочину. Крім витребувались докази подальшого використання отриманого за договором товару у власній господарській діяльності.

В пункті 4 ухвали сторонам було роз'яснено право суду при прийнятті рішення стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700, 00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

В судове засідання 23.10.2013р. представник відповідача не прибув, витребувані судом докази не надав.

Неподання відповідачем витребуваних доказів з неповажних причин визнано судом таким, що перешкоджало вирішенню справи по суті, та розцінено як зловживання процесуальними правами.

Ухвалою від 23.10.2013р. відповідачу було повідомлено, що через зловживання ним процесуальними правами, а саме неподанням витребуваних судом документів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача при прийнятті рішення по суті спору в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 000, 00 грн.

Цією ж ухвалою у відповідача витребувано всі без виключення докази, які підтверджують факт господарських операцій між ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" та ТОВ "Агросталь" по поставці (передачі) та прийманню (оплаті) товару на складі постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2 за договором поставки пестицидів від 13.04.2012р. № ЗП-П-39, а також вчиненню будь-яких інших дій на виконання цього правочину.

Витребувано також докази обліку отриманих пестицидів на складі (картки складського обліку), облікові регістри, бухгалтерські звіти щодо придбаного у позивача товару, а також стосовно подальшого використання отриманого за договором товару у власній господарській діяльності.

В судове засідання 19.11.2013р. представник ТОВ "Агросталь" не прибув, жодних витребуваних доказів не надав.

Як зазначено в ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Згідно пункту 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК). При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

За приписами п.5 Розділу XX "Перехідні положення" Підрозділу 1 "Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України, для цілей застосування п.5 ст.83 ГПК України щодо посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян використовується сума в розмірі 17 гривень.

Тобто, за статтею 83 ГПК України можливе застосування штрафу у розмірі до 1 700,00 грн.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь" (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 33005203) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька область, Пологівській район, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986) 1 180 532 (один мільйон сто вісімдесят тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 15 коп. основного боргу, 354 159 (триста п'ятдесят чотири тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. штрафу та 30 693 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 84 коп. витрат на судовий збір.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросталь" (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 33005203) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на товариство господарським судом.

4. Повне рішення складено 25.11.2013р.

Суддя В.М. Соловйов