Постанова № 35509279, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8811/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря Золотоверх І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 13 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

30 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення № 0024101730, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 3097,25 грн. за платежем: земельний податок з фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стала несплата позивачем земельного податку за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок щодо сплати земельного податку з'являється у землекористувачів та землевласників з моменту виникнення в них права власності або права користування відповідною земельною ділянкою, згідно до даних державного земельного кадастру. Оскільки, спірна земельна ділянка не передавалася ОСОБА_2 у користування в порядку, передбаченому законодавством, та не перебуває у її власності, то податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730, яким позивачу було визначено та нараховано до сплати суму земельного податку, є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З положень земельного та податкового законодавства у галузі користування земельними ділянками, а саме ст.ст. 96, 116, 206 Земельного кодексу України та ст. 269 Податкового кодексу України, вбачається, що користування землею в Україні є платним, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 23 серпня 2012 року № 1168/02 зазначено, що в результаті обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт використання земельної ділянки ОСОБА_2 для розміщення будинку та господарських споруд.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби як платник земельного податку за фактичне використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25).

З доводів апелянта також вбачається, що позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а тому згідно до вимог податкового законодавства, зокрема ст. 269 Податкового кодексу України, зобов'язана сплачувати земельний податок.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 30 квітня 2013 року № 0024101730 винесено у порядку та на підставах, передбачених законодавством, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, помилково застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до порушення вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - скасуванню.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Головного управління Міндоходів у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Троян

Судді Л.О. Костюк

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.