Ухвала суду № 35506883, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/16228/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Приходько І.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончарук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року

у справі № 2а-5790/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «КУПОЛ»

до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «КУПОЛ» (позивач) до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області (відповідач) задоволено повністю. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000712301/0 від 23 грудня 2009 року, № 0000712301/1 від 01 березня 2010 року, № 0000712301/2 від 08 квітня 2010 року, № 0000722301/0 від 23 грудня 2009 року, № 0000722301/1 від 01 березня 2010 року, № 0000722301/2 від 08 квітня 2010 року, першу податкову вимогу № 1/104 від 06 травня 2010 року, другу податкову вимогу № 2/130 від 07 червня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Видавничий дім «КУПОЛ» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Фастівська ОДПІ в Київській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку TOB «Видавничий дім «КУПОЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт № 576/56/2301-34446773 від 11 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000712301/0 від 23 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 228 068,50 грн. (207 335,00 грн. - основний платіж, 20 733,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0000722301/0 від 23 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 229 705,40 грн. (165 868,00 грн. - основний платіж, 63 837,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000712301/1 від 01 березня 2010 року, № 0000712301/2 від 08 квітня 2010 року та № 0000722301/1 від 01 березня 2010 року, № 0000722301/2 від 08 квітня 2010 року.

З огляду на несплату позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість у визначені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строки, контролюючим органом скеровано на його адресу першу податкову вимогу № 1/104 від 06 травня 2010 року та другу податкову вимогу № 2/130 від 07 червня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість сум, отриманих в якості оплати за договором підряду № 01П-2009 від 02 березня 2009 року на виготовлення поліграфічної продукції, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІВЕСТ МЕДІА», а також неправомірним віднесенням до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС» за виконані роботи з виготовлення листів формату А1 (напівфабрикатів для пакетів), які, на думку контролюючого органу, не призначені для використання підприємством у власній господарській діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створюють лише фактично здійснені господарські операції.

Проте, в розглядуваній ситуації, як встановлено судами, підставою для визначення позивачу спірних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість стала ксерокопія помилково оформленої підприємством видаткової накладної № РН-0059 від 25 серпня 2009 року, яку одразу скасовано та згодом знищено відповідно до наказу керівника TOB «Видавничий дім «КУПОЛ» № 33/09 від 25 серпня 2009 року.

Скасування вказаної накладної обумовлено пунктом 5.2 розділу 5 договору № 01П-2009 від 02 березня 2009 року, відповідно до якого видаткова накладна оформлюється на підставі довіреності від замовника.

А відтак, враховуючи вказану умову договору, після скасування видаткової накладної № РН-0059 від 25 серпня 2009 року позивачем оформлено дві видаткові накладні відповідно до номерів та дат, зазначених в довіреності № ЮМГ 59 від 25 серпня 2000 року, зокрема, знову оформлено видаткову накладну № РН-0059 від 25 серпня 2009 року тільки вже на замовлення код 1180199 на суму в розмірі 201 757,83 грн. та видаткову накладну № РН-0060 від 25 серпня 2009 року на замовлення код 1180200 на суму в розмірі 327 316,73 грн. Загальна вартість замовлення не змінилась, а сума двох накладних, переоформлених відповідно до довіреності, дорівнює сумі знищеної накладної.

При цьому судовими інстанціями встановлено, що в ході проведення перевірки відповідачем не встановлено фактів списання сировини та матеріалів на виробництво додаткових пакетів в кількості 3 945 000 шт., які, на думку Фастівської ОДПІ в Київській області, відвантажені за знищеною накладною.

Відтак слід погодитись з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до якої у контролюючого органу були відсутні правові підстави для визначення позивачу сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за вказаним епізодом.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про правомірність формування TOB «Видавничий дім «КУПОЛ» даних податкового обліку при здійсненні операцій з придбання у ТОВ «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС» робіт з виготовлення листів формату А1 (напівфабрикатів для пакетів), зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено судовими інстанціями, необхідність залучення ТОВ «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС» в якості субпідрядника обумовлена наявністю у позивача в серпні - вересні 2009 року великої кількості замовлень та відсутністю технічної можливості самостійно виконати весь робочий цикл з виготовлення пакетів для насіння. В свою чергу, з виготовлених контрагентом листів в подальшому підприємством у власному технологічному циклі виготовлялись пакети для насіння, які є кінцевою продукцією позивача.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Поряд з цим судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичне виконання господарських зобов'язань між TOB «Видавничий дім «КУПОЛ» та ТОВ «ІНФОРМКОНСАЛТ ПЛЮС» підтверджується долученими підприємством до матеріалів справи рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в охоплений перевіркою період вартості придбаних у контрагента робіт з огляду на їх придбання для подальшого використання в межах власної господарської діяльності TOB «Видавничий дім «КУПОЛ», а також підтвердження належним чином оформленими первинними та платіжними документами.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки придбання робіт з виготовлення листів формату А1 (напівфабрикатів для пакетів) здійснювалось TOB «Видавничий дім «КУПОЛ» з метою їх подальшого використання в межах власної господарської діяльності, то позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні таких робіт, до складу податкового кредиту.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Приходько І.В.