Ухвала суду № 35506618, 30.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2013 р. м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Дзюба О.В.,

за участю:

представника відповідача - Денисенка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка Ріелті»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року

у справі № 2а-6873/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка Ріелті»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арка Ріелті» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування повністю податкових повідомлень-рішень № 0000092201/0 від 18 березня 2009 року та № 0000092201/1 від 02 червня 2009 року; зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва додати до валових витрат ТОВ «Арка Ріелті» суму 589693,00 грн. при розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року; ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визнати податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 35600,00 грн. за період: вересень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року в позові відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Арка Ріелті», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела виїзну планову перевірку ТОВ «Арка Ріелті» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22 вересня 2006 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 22 вересня 2006 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 127/1-22-01/34601233 від 06 березня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 80856,00 грн., у тому числі: зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2007 рік на загальну суму 44500,00 грн., заниження податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2008 року на загальну суму 36356,00 грн., заниження податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2008 року на загальну суму 36356,00 грн.; пункту 1.7 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 35600,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат, а саме до рядка 4.01 декларації вартість консультаційно-інформаційних послуг у розмірі 145424,00 грн., що здійснювались фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 (договір про надання послуг № 12 від 13 травня 2008 року) та ОСОБА_3 (договір про надання послуг № 3/08 від 20 травня 2008 року), які були надані позивачу згідно укладених ним (як комітентом) з ТОВ «Арка Капітал Україна» (комісіонером) договорів комісії № 3-к від 05 травня 2008 року та № 4-К від 15 травня 2008 року, оскільки відповідно до електронних баз даних ДПІ у Голосіївському районі м. Києва основним видом діяльності позивача є інше фінансове посередництво, а фактично у періоді, який перевірявся, товариство займалось здаванням в суборенду нежилої площі за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 28, 3-й поверх, з огляду на що послуги згідно договорів № 12 від 13 травня 2008 року та № 3/08 від 20 травня 2008 року були фактично надані ТОВ «Арка Капітал Україна» як замовнику для використання в його господарській діяльності та не відносяться до господарської діяльності позивача. Також, в акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат, а саме до рядка 4.01 декларації вартість інженерно-геологічних робіт у розмірі 178000,00 грн. (крім того податок на додану вартість - 35600,00 грн.), які здійснювала Фірма «Онікс-СВ», оскільки станом на 30 вересня 2008 року на балансі ТОВ «Арка Ріелті» відсутні будь-які земельні ділянки, що належать підприємству, а також товариство у періоді, який перевірявся, не орендувало та не купувало земельних ділянок на території с. Застугна і с. Митниця Васильківського району Київської області.

18 березня 2009 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000092201/0, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Арка Ріелті» суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 47262,80 грн., у тому числі: 36356,00 грн. - основний платіж10906,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без задоволення, а податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000092201/1 від 02 червня 2009 року на аналогічну суму податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ «Арка Ріелті» неправомірно включило до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість інформаційно-консультаційних послуг у сумі 145242,00 грн. та вартість інженерно-геологічних послугу сумі 178000,00 грн., оскільки вказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю позивача, з підстав того, що фактичним видом діяльності товариства за КВЕД є консультування з питань комерційної діяльності та управління (74.14.0), з урахуванням того, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «Арка Ріелті» займалося здаванням в суборенду нежилої площі за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 28, 3-й поверх, а також зважаючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що на балансі товариства обліковуються будь-які земельні ділянки, що належать товариству, та доказів того, що позивач орендував чи придбавав на території с. Застугна і с. Митниця Васильківського району Київської області земельні ділянки у періоді, який перевірявся.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів повністю погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно довідки № 18668/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Арка Ріелті» здійснює такі види діяльності за КВЕД: 65.23.0 - інше фінансове посередництво; 70.11.0 - організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; 70.31.0 - діяльність агентств нерухомості; 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління; 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу; 45.21.1 - будівництво будівель (т.1 арк. справи 23-24).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 статуту ТОВ «Арка Ріелті» метою створення товариства є отримання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності. Для досягнення мети своєї діяльності товариство має право вчиняти будь-які дії, укладати будь-які договори, контракти, угоди (у тому числі зовнішньоекономічні), що не заборонені чинним законодавством, вступати до будь-яких об'єднань, союзів, асоціацій тощо (в тому числі міжнародних) та здійснювати всі інші види діяльності для досягнення мети створення товариства, які не заборонені чинним законодавством.

Пунктом 4.3 статті 3 статуту визначено, що предметом діяльності ТОВ «Арка Ріелті» є (в розрізі підвидів): торгівля; сільське господарство; виробничо-господарська діяльність; будівництво (у тому числі: інженерно-геологічні вишукування згідно умов); транспорт; рекламно-видавнича діяльність; наука, техніка та інформація; фінансово-економічна діяльність (у тому числі: управлінське консультування, підготовка фахівців в галузі підприємницької діяльності, надання інформаційно-консультативних послуг); діяльність у сфері культури, освіти та спорту; зовнішньоекономічна діяльність; послуги (у тому числі: операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг; надання послуг, пов'язаних з рухомим та нерухомим майном і землею; представницькі агентські та посередницькі послуги; інформаційно-консультаційні послуги) (т.1 арк. справи 25-40).

За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів вказує, що в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Отже, для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, обставин щодо придбання певних робіт (послуг), необхідно також встановити наявність у платника податків мети використовувати придбані роботи (послуги) в господарській діяльності - діяльності, направленій на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Висновки судів про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат вартості консультаційно-інформаційних послуг та інженерно-геологічних робіт суди зробили без належного дослідження умов договорів комісії, укладених між позивачем та ТОВ «Арка Капітал Україна», та договорів про надання послуг, укладених між ТОВ «Арка Капітал Україна» та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3, обставин щодо мети придбання позивачем вказаних робіт (послуг), без встановлення основних видів та інших видів економічної діяльності позивача та необхідності використання таких робіт (послуг).

Крім іншого, мотивувальні частини рішень судів першої та апеляційної інстанцій взагалі не містять мотивів, з яких виходили суди, а також положень закону, якими керувалися суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва додати до валових витрат ТОВ «Арка Ріелті» суму 589693,00 грн. при розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року, зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва визнати податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 35600,00 грн. за період: вересень 2007 року, листопад 2007 року, грудень 2007 року.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення має бути законним і обґрунтованим (частина 1), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2), обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3).

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, постановлені судові рішення у справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка Ріелті» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна