Ухвала суду № 35506602, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/800/27382/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівПасічник С.С., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка

на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року

у справі за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ (далі - ЛДУВС) імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_5, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому начальному закладі,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 26430,17 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, яку залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

У касаційній скарзі ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки судами порушено норми процесуального права, зокрема статтю 17 КАС України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вимоги про стягнення. витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з такими висновками погодитись неможливо.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, заоремо спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судами встановлено, що відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 14 травня 2007 року № 150, 28 серпня 2007 року між відповідачем, ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, та УМВС України в Луганській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 30 червня 2011 року № 167 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Луганській області. 08 лютого 2013 року наказом ГУМВС України в Луганській області № 49 о/с відповідача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Позивач зазначає, що обов'язок відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, передбачений п. 2.3.6, п.3.1 Договору. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 26430,17 грн.

Згідно із статтею 9 Закону України від 20 грудня 1990 року

№ 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон № 565-XII) на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 565-XII працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Тому служба в органах внутрішніх справ є публічною службою.

Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.

Частиною сьомою статті 18 Закону № 565-XII встановлено, що курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З огляду на викладене, спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка задовольнити.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді С.С. Пасічник Ю.К. Черпак