Ухвала суду № 35506592, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/800/39640/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Муравйова О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромбудмонтаж-1»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2013 року

по справі №2а-12/12/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромбудмонтаж-1» (надалі - ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1»)

до Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (надалі - ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області №0001492330 та №0001502330 від 25.10.2011р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013р. та залишити в силі постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Промтехсервіс» за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., про що складено акт №1927/2330/33616998 від 13.10.2011р.

На підставі названого акту ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області прийнято податкові повідомлення-рішення області №0001492330 від 25.10.2011р., за яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та №0001502330 від 25.10.2011р., за яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючі позовні вимоги, колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

За результатами торгів на закупівлю, предметом якої є будівництво водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд визнано ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про результати торгів на закупівлю від 22.12.2010р. №3512/37-05.

Між УМГ «Прикарпаттрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (Замовник) та ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1» (Підрядник) укладено договір підряду №1101105553 від 17.01.2011р., відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу, яка полягає у будівництві водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, Богородчанського ЛВУМГ).

Позивач, отримавши погодження УМГ «Прикарпаттрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз України» від 31.12.2010 року №15-04-887 на залучення субпідрядної організації ПП «Промтехсервіс», 04.01.2011р. уклав договір підряду №01, предметом якого було те, що ПП «Промтехсервіс» (Підрядник) зобов'язується виконати за завданням ТОВ «Енергопромбудмонтаж-І» (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу, яка полягає у будівництві водних шляхів, пристаней, гребель та інших водних споруд (берегоукріплення лівого берега р.Черемош для захисту від розмиву надземного переходу газопроводу до ГРС Брусниця в районі с.Завалля, Богородчанського ЛВУМГ).

Крім того, 11.02.2011р. між ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» (Постачальник) та ТОВ «Енергопромбудмонтаж-1» (Покупець) укладено договір поставки №21/11, згідно якого Постачальник протягом терміну дії цього договору зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме Дріт сталевий, Ящик габіонний.

Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

При цьому, згідно з положеннями п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст.3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 вказаного Закону регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наведені вище правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість веденні і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, копії приєднаних до справи документів не містять опису змісту послуг, їх кількісні чи якісні характеристики. Позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження змісту отриманих послуг, їх матеріального вираження чи використання результатів цих послуг. Тобто, наявні документи не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано вказано, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на включення до складу валових витрат, витрати у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними документами. Приймаючи до уваги, що докази реальності вказаних господарських операцій відсутні, відповідачем доведена правомірність нарахування позивачеві суми зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопромбудмонтаж-1» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.О. Рибченко

____ О.В. Муравйов