Ухвала суду № 35506582, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/32847/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Муравйова О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року

у справі №2а-1870/4596/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (надалі - ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш")

до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (надалі - ДПІ в м.Суми, ГУ ДК України в Сумській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

встановив:

В травні 2011р. позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень №0000552306/0/26081 та №0000542306/0/26080 від 04.04.2011р. та стягнення з державного бюджету на користь ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012р., позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення від №0000552306/0/26081 та №0000542306/0/26080 від 04.04.2011р.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Відповідачем заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції в м.Суми її правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Сумах Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом 21.03.2011р. було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008р.; січень, липень, жовтень та листопад 2009р.; січень, березень, травень, червень та липень 2010р.

В результаті перевірки складено акт №176/23-620/05785448 від 21.03.2011р., у висновках якого визначені порушення позивачем вимог, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000552306/0/26081 та № 0000542306/0/26080 від 04.04.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні розрахованої суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою. Об'єкт оподаткування - операції платників податків з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Суми податків сплачені і (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту. Дані положення врегульовані п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Якщо в наступному податковому періоді розрахована сума має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Положеннями п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як встановлено судами попередніх інстанції, 01.01.2008р. позивач уклав договір №1272 купівлі - продажу природного газу (на промислові потреби) зі спільним Українсько - російським підприємством "Технополіс". На виконання даного договору в червні 2008р. ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" було придбано у СП ТОВ "Технополіс" природний газ.

Товар було отримано згідно акту приймання передачі природного газу від 30.06.2008 р., розрахунки між підприємствами проведено в повному обсязі в безготівковій формі згідно платіжного доручення №13384 від 12.06.2008р. Використання природного газу позивачем у власній виробничій діяльності підтверджується відомістю споживання цехами та відділами газу природного за червень 2008р. На відповідну партію товару була виписана податкова накладна №3771 від 30.06.2008 р.

Крім цього, 24.01.2008р. між позивачем та ТОВ "Аратта" було укладено договір купівлі - продажу, згідно якого ТОВ "Аратта" здійснювало поставки комплектуючих до насосів та запчастин ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" у грудні 2008р., червні, вересні, грудні 2009р., лютому, квітні 2010р.

Вказана продукція була отримана позивачем за відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи. Товар було оплачено ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», що підтверджується копіями платіжних доручень.

Поряд з цим, згідно умов договору №0312-09 від 12.03.2009р. позивачем було придбано у ТОВ "ТД "Авіа січ" електродвигун. Товар отримано на підставі виписаної ТОВ "ТД "Авіа січ" видаткової накладної № АС-1013/8 від 20.10.09р., а також довіреності на отримання матеріальних цінностей №2450 від 20.10.09р. Розрахунки між підприємствами проведено в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Також, на підставі договору № 28-2/50 від 21.04.2009р. позивачем було придбано у ТОВ "Поліметстрой" хімречовини. Товар було отримано на підставі видаткових накладних №133 від 04.05.10р., №159 від 21.05.10р., №184 від 06.06.10р., а також довіреностей на отримання матеріальних цінностей №1175 від 27.04.10р., №1534 від 02.06.10р. Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі що підтверджується копіями платіжних доручень.

З огляду на вищевикладене, твердження ДПІ в м.Суми про безтоварність господарських операцій між ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" та ТОВ "Аратта", ТОВ "Поліметстрой", ТОВ "ТД "Авіа січ" є хибними, тому що вказані господарські операції повністю підтверджені належними первинними документами, які оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також податковими накладними, оформленими згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктами 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна - це звітний податковий документ і одночасно розрахунковий документ. Вона є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням товарів у ТОВ "Аратта", ТОВ "Поліметстрой"та ТОВ "ТД "Авіа січ", та обґрунтовано заявлено до бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію в м.Суми її правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Сумах Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.О. Рибченко

____ О.В. Муравйов