Ухвала суду № 35506297, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/38922/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Муравйова О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року

по справі №2а-1716/11/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Регіон-Плюс» (надалі - ТОВ «Юг-Регіон-Плюс»)

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (надалі - Первомайська ОДПІ Миколаївської області)

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про визнання дій щодо проведення планової виїзної документальної перевірки неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2011р. №000022301/0 та №000032301/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р., позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Миколаївської області від 25.02.2011р. №000022301/0 та №000032301/0. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Юг-Регіон-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2009 р., за результатами якої складено акт №190/23/34311859 від 14.02.2011р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі названого акту Первомайською ОДПІ Миколаївської області прийнято податкові повідомлення-рішення №000022301/0 від 25.02.2011р., яким визначено зобов'язання з податку на прибуток та №00032301/0 від 25.02.2011р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судами встановлено, що на підставі договору від 10.11.2009 р. № 10/11/09 року укладеного між позивачем з ТОВ «Свет-Агро» здійснювалась поставка (закупівля) м'яса напівтушах. Відповідно до пункту 6.2 якого доставка продукції від продавця (ТОВ «Свет-Агро») здійснювалась за рахунок сторони, обумовленої в заявках на поставку товару, тому витрати на транспортування несе саме постачальник, тобто витрати на перевезення цієї продукції ТОВ «Юг-Регіон-Плюс» не здійснювало і товарно - транспортні накладні від контрагента не вимагало.

Виконання цієї господарської операції підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими і податковими накладними, касовими ордерами та платіжними дорученнями.

Придбана ТОВ «Юг-Регіон-Плюс» продукція зберігалася на складі, який позивач орендує у ТОВ «Птахокомбінат» відповідно до договору від 01.03.2008р. № 8, надходила у виробництво, після чого оприбутковувалась на складі цього підприємства згідно складської книги. В подальшому, готова продукція зі складу реалізована, зокрема, ТОВ «Донецький комбінат заморожених продуктів» та ПП «М'ясний магнат», іншим покупцям, про що свідчать податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, банківські виписки, касові ордери (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

В бухгалтерському обліку операції з придбання та наступного продажу, отриманої від ТОВ «Свет-Агро» продукції відображено по рахунку №631 «Розрахунки з постачальниками» та рахунку № 361 «Розрахунки з замовниками».

Також матеріалами справи підтверджено, що поставка (закупівля) м'яса у напівтушах здійснювалась на підставі договорів від 30.03.2010 р. № 01/31/10 та від 02.07.2010р. №02/07/10, укладених між позивачем та ТОВ «Синтез торг», відповідно до пункту 6.2 яких доставка продукції від продавця (ТОВ «Синтез торг») здійснювалась за рахунок сторони, обумовленої в заявках на поставку товару, тому витрати на транспортування несе саме постачальник, тобто витрати на перевезення цієї продукції ТОВ «Юг-Регіон-Плюс» не здійснювало і товарно - транспортні накладні від контрагента не вимагало.

Виконання цієї господарської операції підтверджено наявними у матеріалах справи заявками (замовленнями), видатковими і податковими накладними, касовими ордерами та платіжними дорученнями.

Придбана ТОВ «Юг-Регіон-Плюс» продукція зберігалася на складі, який позивач орендує у ТОВ «Птахокомбінат» відповідно до договору від 01.03.2008 р. № 8 та надходила у виробництво, після чого оприбутковувалась на складі цього підприємства згідно складської книги. В подальшому, готова продукція зі складу реалізована, зокрема, ТОВ «Донецький комбінат заморожених продуктів» та ПП «М'ясний магнат», іншим покупцям, про що свідчать податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, банківські виписки, касові ордери (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

В бухгалтерському обліку операції з придбання та наступного продажу, отриманої від ТОВ «Синтез торг» продукції відображено за рахунками № 631 «Розрахунки з постачальниками» та №361 «Розрахунки з замовниками».

Під валовими витратами виробництва та обігу, наведеному у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з положеннями п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного вище Закону передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судами на час укладення та виконання господарських операцій, контрагенти позивача ТОВ «Свет-Агро» та ТОВ «Синтез торг» були включені до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Отримані податкові накладні від ТОВ «Свет-Агро» та ТОВ «Синтез торг», містили всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та правомірно включило суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до вимог цього Закону. При цьому акт перевірки не містить жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення. Крім того, згідно акту перевірки податковим органом зазначено про відсутність порушень позивачем в розділі 3.2.1 «Валовий дохід» і відсутність порушень при визначенні приросту/убутку балансової вартості запасів за період перевірки.

Враховуючи зазначені норми права та викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав достатні і передбачені Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємства» підстави як для віднесення до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість так і для включення до складу валових витрат витрати, пов'язані з виконанням укладених договорів.

Судами доречно звернуто увагу на те, що за фактом порушень, встановлених за результатами документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юг-Регіон-Плюс», стосовно його посадових осіб, у порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину на підставі ст.6 п.2 Кримінально-процесуального кодексу України, про що свідчить лист Відділу податкової міліції Первомайської ОДПІ від 17.03.2011р. № 776/8/26-511.

Також слід відзначити, що право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Крім того, судами обґрунтовано встановлено, що планова виїзна документальна перевірка проведена Первомайською ОДПІ Миколаївської області з дотриманням передбачених законом строків для проведення таких перевірок, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.О. Рибченко

____ О.В. Муравйов