Ухвала суду № 35506288, 05.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/4921/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Муравйова О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька до якої приєдналась Прокуратура Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року

у справі №2а-19220/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Донецьк" (надалі - ТОВ "Автоцентр Донецьк")

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька (надалі - ДПІ у Ленінському районі м.Донецька)

за участі Прокуратури Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В липні 2010 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000942341/0 від 16.07.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.12.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Автоцентр Донецьк» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2007р. по червень 2009р.

В результаті перевірки складено акт №/23-3/32788948 від 12.07.2010р., у висновках якого визначено порушення позивачем п.п.7.7.2 та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Автоцентр Донецьк» завищено бюджетне відшкодування, заявлене у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по податковій декларації за квітень 2010р.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення №0000942341/0 від 16.07.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено випадок, коли в наступному податковому періоді сума має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011р.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Дане положення врегульоване п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, платник податку має право заявити до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах.

Порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає можливості погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування. Зазначене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Отже, єдина підстава для отримання бюджетного відшкодування, згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», - це фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг), оскільки закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Автоцентр Донецьк" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010р. до ДПІ у Ленінському районі м.Донецька. В ній позивач у рядку 24 задекларував залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Таку ж суму позивач відобразив у рядку 26 декларації як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

У червні 2010р. ТОВ "Автоцентр Донецьк" подало до ДПІ у Ленінському районі м.Донецька уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за квітень 2010р., в якому збільшив суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та його контрагентами - ЗАТ «Автотрейдінг інвест», ТОВ «Топ Лак Україна», ВАТ «Донецькміськгаз», ДП «Карсістем Україна», КП «Донецькміськводоканал», ВАТ «Донецькобленерго», АТ «Техніка», ВКП «Оргтех», КП «Управління генерального плану м. Донецька», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс», ПП «Сервіс Пульс», КП «БТІ м.Донецька», ЗАТ «Український мобільний зв'язок», ТОВ фірма «МАХА», ЗАТ «Енран», ТОВ «Газова компанія «Енергоресурс» - були укладені договори про надання послуг.

ТОВ "Автоцентр Донецьк" у податкових періодах, які передують квітню 2010р., було сплачено вищезазначеним контрагентам податок на додану вартість. Розмір та їх фактична сплата постачальникам товарів (послуг) підтверджуються податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт, відомостями, розрахунками поточної вартості матеріалів, виробів і конструкцій, актами прийому-передачі, виписками по рахункам та іншими документами, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи те, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, а також наявність документального підтвердження факту сплати позивачем ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг) у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у певній сумі в квітні 2010р.

Крім того, у висновку експерта №240/24-6308/25 від 25.11.2011р. зазначено, що підсумки акту перевірки податкового органу №/23-3/32788948 від 12.07.2010р. в частині завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Автоцентр Донецьк".

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірного визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0000942341/0 від 16.07.2010р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька до якої приєдналась Прокуратура Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.О. Рибченко

____ О.В. Муравйов