Ухвала суду № 35506212, 16.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2013 р. м. Київ К-18568/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року

у справі № 2-а-3053/08/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000641521/0 від 25 липня 2007 року на суму 1069,37 грн., № 0000651521/0 від 25 липня 2007 року на суму 6284,00 грн., № 0000661521/0 від 25 липня 2007 року на суму 69,90 грн., № 0000191521/0 від 25 січня 2008 року на суму 1004,25 грн., № 0000201521/0 від 25 січня 2008 року на суму 3767,88 грн., № 0000411521/0 від 28 лютого 2008 року на суму 1990,40 грн., № 0000411521/1 від 26 березня 2008 року на суму 1990,40 грн., № 0001021521/0 від 01 липня 2008 року на суму 2040,20 грн., № 0001741521/0 від 22 грудня 2008 року на суму 460,73 грн., № 000175152/0 віл 22 грудня 2008 року на суму 255,60 грн.; зобов'язання Дергачівської МДПІ у Харківській області звільнити з податкової застави активи ЗАТ Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство» (а редакції уточнення позовних вимог від 23 липня 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинними по податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ у Харківській області № 0000641521/0 від 25 липня 2007 року на суму 1069,37 грн., № 0000651521/0 від 25 липня 2007 року на суму 6284,00 грн., № 0000661521/0 від 25 липня 2007 року на суму 69,90 грн., № 0000191521/0 від 25 січня 2008 року на суму 1004,25 грн., № 0000201521/0 від 25 січня 2008 року на суму 3767,88 грн., № 0000411521/0 від 28 лютого 2008 року на суму 1990,40 грн., № 0000411521/1 від 26 березня 2008 року на суму 1990,40 грн., № 0001021521/0 від 01 липня 2008 року на суму 2040,20 грн., № 0001741521/0 від 22 грудня 2008 року на суму 460,73 грн., № 000175152/0 віл 22 грудня 2008 року на суму 255,60 грн. Зобов'язано Дергачівську МДПІ у Харківській області звільнити з податкової застави активи ЗАТ Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство». Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство» державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року скасовано в частині зобов'язання Дергачівської МДПІ у Харківській області звільнити з податкової застави активи ЗАТ Харківське обласне монтажно - пусконалагоджувальне товариство». В цій частині прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Дергачівська МДПІ у Харківській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також, відповідач направив до суду касаційної інстанції клопотання про заміну Дергачівської МДПІ у Харківській області її правонаступником - Дергачівською МДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 377472 від 07 червня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити Дергачівську МДПІ у Харківській області її правонаступником - Дергачівською МДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» за період з 20 листопада 2006 року по 23 травня 2007 року № 684/15-247/05410665 від 17 липня 2007 року (т.1 арк. справи 13-15) встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19 жовтня 2006 року в сумі 2138,73 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19 лютого 2007 року в сумі 12149,58 грн., термін затримки 91 день; по декларації з податку на додану вартість за ІV квартал 2006 року № 32293 від 19 лютого 2007 року в сумі 418,42 грн., термін затримки 93 дня; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07 травня 2007 року в сумі 699,00 грн., термін затримки 2 дня), на підставі якого органом державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2007 року № 0000661521/0 на суму 69,90 грн., № 0000651521/0 на суму 6284,00 грн. та № 0000641521/0 на суму 1069,37 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» за період з 21 травня 2007 року по 16 листопада 2007 року № 84/15-260/05410665/15 від 23 січня 2008 року (т.1 арк. справи 6-7) встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2007 року № 8337 від 07 травня 2007 року в сумі 5021,25 грн., термін затримки 79 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07 травня 2007 року в сумі 6396,20 грн., термін затримки 177 днів; по декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07 травня 2007 року в сумі 1139,56 грн., термін затримки 179 днів), на підставі якого органом державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2008 року № 0000191521/0 на суму 1004,25 грн. та № 0000201521/0 на суму 3767,88 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» за період з 20 серпня 2007 року по 15 лютого 2008 року № 235/15-260/05410665 від 22 лютого 2008 року (т.1 арк. справи 73-74) встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17 липня 2007 року в сумі 1112,00 грн., термін затримки 88 днів; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05 листопада 2007 року в сумі 3681,12 грн., термін затримки 71 день; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05 листопада 2007 року в сумі 1111,59 грн., термін затримки 72 дня; по декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2007 року № 25092 від 05 листопада 2007 року в сумі 4047,29 грн., термін затримки 88 днів), на підставі якого органом державної податкової служби було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28 лютого 2008 року № 0000411521/0 на суму 1990,40 грн. Після оскарження в адміністративному порядку відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000411521/1 від 26 березня 2008року на аналогічну суму штрафних (фінансових) санкцій.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» за період з 19 лютого 2008 року по 19 травня 2008 року № 734/15-260/05410665/90 від 24 червня 2008 року (т.1 арк. справи 143-144) встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків по податковій по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29 січня 2008 року в сумі 10201,00 грн., термін затримки 90 днів, на підставі якого органом державної податкової служби було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2008 року № 0001021521/0 на суму 2040,20 грн.

За висновками акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість перевірки ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» за період з 19 лютого 2008 року по 18 серпня 2008 року № 1198/15-260/05410665/151 від 02 грудня 2008 року (т.1 арк. справи 147-148) встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків по податкових деклараціях з податку на додану вартість (по декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29 січня 2008 року в сумі 511,19 грн., термін затримки 181 день; по декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22 квітня 2008 року в сумі 2303,67 грн., термін затримки 90 днів), на підставі якого органом державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2008 року № 0001741521/0 на суму 460,73 грн. та № 00001751521/0 на суму 255,60 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не встановлює право чи обов'язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти, з урахуванням того, що сплата самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, узгоджених згідно вказаних у актах перевірок податкових декларацій, у строк, визначений законодавством, підтверджується платіжними дорученнями з відповідним призначенням платежу. Також суд виходив з того, що орган державної податкової служби неправомірно поширив право податкової застави на всі активи ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» з огляду на обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 14 березня 2002 року у справі № А-1617/1-13, яке набрало законної сили, а також у постанові Господарського суду Харківської області від 02 липня 2007 року у справі № АС-13/77-07, яка набрала законної сили, а також зважаючи на те, що опис майна ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління», яке є предметом податкової застави при внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний № 6646518, дата видачі - 22 лютого 2008 року об 12:03 год.) не складався, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Дергачівської МДПІ у Харківській області звільнити з податкової застави активи позивача.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Дергачівської МДПІ у Харківській області звільнити з податкової застави активи ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» та відмовляючи у задоволення позовних вимог в цій частині, виходив з того, що податкова застава виникає та припиняє свою дію в силу закону, а не дій органу державної податкової служби щодо її застосування чи припинення (звільнення від застави). В частині задоволених позовних про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та дій органу державної податкової служби по зверненню на всі активи позивача податкової застави суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, платіжними дорученнями від 20 листопада 2006 року № 310, № 311 за 3 квартал 2006 року (по терміну 20 листопада 2006 року) позивачем сплачено 5136,56 грн., 1026,82 грн. відповідно; платіжними дорученнями від 01 грудня 2006 року № 319 та від 18 грудня 2006 року за 3 квартал 2006 року (по терміну 20 листопада 2006 року) - сплачено 2101,62 грн. та 210,16 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму - 8475,16 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за III квартал 2006 року № 21957 від 19 жовтня 2006 року вбачається, що сума податку на додану вартість, задекларована товариством, складає 8265,00 грн. Платіжним дорученням від 19 лютого 2007 року № 44 (по терміну 20 лютого 2007 року) позивачем сплачено 14445,00 грн. за 4 квартал 2006 року. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2006 року № 32293 від 19 лютого 2007 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 14445,00 грн. Платіжними дорученнями від 21 травня 2007 року № 120 та від 23 травня 2007 року № 124 за І квартал 2007 року (по терміну 21 травня 2007 року) позивачем сплачено відповідно 12211,99 грн. та 1148,41 грн. (штрафні санкції). Усього на загальну суму - 13360,40 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за І квартал 2007 року № 8337 від 07 травня 2007 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 13256,00 грн. Платіжним дорученням від 08 серпня 2007 року № 138 за IІ квартал 2007 року позивачем сплачено 5165,00 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IІ квартал 2007 року № 14527 від 17 липня 2007 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 5165,00 грн. Платіжними дорученнями від 16 листопада 2007 року № 248 та від 14 листопада 2007 року за ІІІ квартал 2007 року (по терміну 19 листопада 2007 року) позивачем сплачено 2340,00 грн. та 6500,00 грн. Усього на загальну суму - 8840,00 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за ІIІ квартал 2007 року № 25092 від 05 листопада 2007 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 8840,00 грн. Платіжними дорученнями від 29 січня 2008 року № 322, від 30 січня 2008 року № 323 та від 15 лютого 2008 року за ІІІ квартал 2007року (по терміну 19 лютого 2008 року) позивачем сплачено відповідно 5000,00 грн., 1200,00 грн. та 12242,00 грн. Усього на загальну суму - 18442,00 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за IV квартал 2007 року № 33518 від 29 січня 2008 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 18442,00 грн. Платіжним дорученням від 18 травня 2008 року № 399 за І квартал 2008 року (по терміну 19 травня 2008 року) позивачем сплачено 10201,00 грн. З рядка 27 розділу III розрахунки з бюджетом за звітний період колонки Б декларації з податку на додану вартість за I квартал 2008 року № 8383 від 22 квітня 2008 року вбачається, що сума податку на додану вартість, самостійно задекларована товариством, складає 10201,00 грн. Окрім цього, ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» подавало до Дергачівської МДПІ податкові декларації: № 19382 від 28 липня 2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - 3 квартал 2006 року та № 30492 від 05 листопада 2008 року за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - 4 квартал 2006 року. За вказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість позивачем самостійно були сплачені суму штрафу відповідно: 4923,00 грн. та 3067,00 грн. (т.1 арк. справи 35-63, 79-83, 153-164).

Згідно пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, для застосування цього штрафу необхідна наявність двох підстав: 1) наявність узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) несплата цієї узгодженої суми податкового зобов'язання із затримкою на відповідну кількість календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Ці факти мають бути належним чином встановлені податковим органом. Інших підстав для застосування штрафу не передбачено.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість протягом 2006 - 2008 років сплачувались позивачем своєчасно та у повному обсязі.

При цьому, суди попередніх інстанцій правомірно відзначили про неправомірність поширення органом державної податкової служби на всі активи ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» податкової застави, зареєстрованої в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним № 6646518 від 22 лютого 2008 року об 12:03 год., з огляду на недоведеність відповідачем існування у позивача податкового боргу, зважаючи на обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 14 березня 2002 року у справі № А-1617/1-13, яке набрало законної сили, а також у постанові Господарського суду Харківської області від 02 липня 2007 року у справі № АС-13/77-07, яка набрала законної сили.

Зокрема, рішенням Господарського суду Харківської області від 14 березня 2002 року у справі № А-1617/1-13 за позовом ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» до Дергачівської МДПІ про визнання недійними податкових вимог від 14 березня 2002 року, яке було залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2002 року, задоволено позов частково: визнано недійсними податкові вимоги Дергачівської МДПІ № 1/82 від 29 жовтня 2001 року та № 2/222 від 17 грудня 2001 року (т.1 арк. справи 24-26).

Крім того, постановою Господарського суду Харківської області від 02 липня 2007 року у справі № АС-13/77-07 за позовом ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» до Дергачівської МДПІ про визнання нечинним рішення від 02 липня 2007 року, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року, позовні вимоги задоволені в повному обсязі: визнані нечинними податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ № 0000031521/0 від 10 січня 2007 року, № 00000215210/0 від 10 січня 2007 року, № 0000011521/0 від 10 січня 2007 року, на згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (т.1 арк. справи 27-33).

Зокрема, в мотивувальних частинах вказаних судових рішень було встановлено, що ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління» виконано зобов'язання перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість, оскільки кошти були перераховані позивачем згідно платіжних доручень № 135 від 19 червня 2001 року в сумі 1200,00 грн. та № 151 від 16 липня 2001 року на суму 1140,00 грн. Факт перерахування вказаних коштів через Банк «Україна» зафіксовано в акті перевірки. Також, в рішеннях вказано, що штрафні санкції на суми, які були сплачені позивачем в період з 02 березня 2001 року по 19 листопада 2003 року, донараховані органом державної податкової служби з порушенням строків, встановлених підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що опис майна ЗАТ «Харківське обласне монтажно-пусконалагоджувальне управління», яке є предметом податкової застави, при внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 6646518, дата видачі - 22 лютого 2008 року об 12:03 год.) не складався.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що знаходження активів позивача в податковій заставі на момент виникнення спірних правовідносин, є безпідставним, оскільки визначено без врахування суми податкового боргу та без визначення предмету застави.

Так, Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24 березня 2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та дій органу державної податкової служби по зверненню на всі активи позивача податкової застави, з урахуванням того, що податкова застава виникає та припиняє свою дію в силу закону, а не дій органу державної податкової служби щодо її застосування чи припинення (звільнення від застави).

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Дергачівською МДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна