Постанова № 35505735, 26.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 910/6347/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - АМК),

на рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013

зі справи № 910/6347/13

за позовом АМК

до комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", м. Київ (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація"),

про стягнення пені у сумі 88 200 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

АМК - Харченко С.В.,

КП "Київжитлоспецексплуатація" - Боженко Д.Є.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

АМК звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з КП "Київжитлоспецексплуатація" 88 200 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем оплати штрафу, накладеного рішенням АМК від 01.08.2012 № 477-р (далі - рішення № 477-р).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2013 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Тищенко О.В. - головуючий, судді Іоннікова І.А., Смірнова Л.Г.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача до державного бюджету штраф у сумі 79 800 грн. та судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

АМК у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на невірне застосування названими судовими інстанціями положень статей 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень попередні судові інстанції виходили з таких фактичних обставин:

- згідно з рішенням № 477-р дії КП "Київжитлоспецексплуатація", що полягали в неподанні інформації на вимоги АМК від 17.02.2013 № 243-29/03-1753 та від 12.03.2012 № 243-29/03-2846 у встановлений строк, визнано порушеннями конкурентного законодавства, передбаченими пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за кожне з цих порушень на КП "Київжитлоспецексплуатація" накладено штраф у сумі 70 000 грн.;

- КП "Київжитлоспецексплуатація" отримало копію рішення № 477-р 14.08.2012, тому останнім днем строку оплати накладеного цим рішенням штрафу є 15.10.2012;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2012 порушено провадження у справі № 5011-76/14204-2012 за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація" про визнання недійсним рішення № 477-р; рішенням цього ж господарського суду від 03.12.2012 у задоволенні позову відмовлено; ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду у справі № 5011-76/14204-2012 прийнято до провадження, а постановою від 31.01.2013 це рішення залишено без змін;

- штраф було сплачено 15.02.2013, що підтверджується копією відповідного платіжного доручення від 14.10.2012 № 321;

- позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 04.12.2012 по 30.12.2012 та з 01.02.2013 по 15.02.2013 - за 42 дні;

- КП "Київжитлоспецексплуатація" подавало до АМК заяву від 12.12.2012 № 155/1/119-5528 про перегляд рішення № 477-р; проте цю заяву не було прийнято до розгляду; так само АМК не було розглянуто й заяву відповідача від 16.01.2013 № 155/1/19-187; відтак господарськими судами залишено поза увагою доводи відповідача про зупинення нарахування пені на час розгляду цих заяв.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У частині четвертій статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди з'ясували, що фактичні обставини справи доводять прострочення відповідачем оплати штрафу, накладеного рішенням № 477-р, та наявність підстав для стягнення пені за це прострочення.

При цьому господарські суди встановили, що КП "Київжитлоспецексплуатація" до закінчення встановленого частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку оскаржило рішення № 477-р до господарського суду. Таким чином, за змістом частини четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" станом на 04.12.2012 строк оплати штрафу ще не настав. У позовній заяві це не враховано, тому кількість днів прострочення є меншою, ніж зазначено позивачем (тобто не 42 дні). Відповідно підлягає зменшенню й заявлена сума пені.

Такі висновки попередніх судових інстанцій ґрунтуються на наведених приписах статей 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 04.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 зі справи № 910/6347/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов