Постанова № 35505256, 21.11.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 901/1755/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Проценко О.І.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

прокурор: Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12р. - старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача: не з'явився - Привітненська сільська рада;

представник відповідача: Ширшова Зінаїда Миколаївна, договір б/н від 23.09.13р. - ТОВ "Оріон-Альфа Крим";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 30 липня 2013 року у справі №901/1755/13

за позовом Заступника прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі

Привітненської сільської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим"

про стягнення 123387.50 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Привітненської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" на користь Привітненської сільської ради заборгованості за договором орендної плати за землю у розмірі 123387,50 грн., у тому числі пені у розмірі - 13180,73 грн., розірвати договір оренди землі від 27 листопада 2005 року площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. укладений між Привітненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим", а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. Судові витрати прокурор просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року у справі №901/1755/13 (суддя І. І. Дворний) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 27 листопада 2005 року площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн. укладений між Привітненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим". Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн., що розташована в с. Привітне.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" на користь Привітненської сільської ради 110206,80 грн. заборгованості та 1801,85 грн. пені.

В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем було доведено порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, на якою була нарахована сума пені, а відтак відповідачем допущено істотне порушення умов договору, яке є підставою для його розірвання силу 651 ЦК України та зобов'язання повернути земельну ділянку.

При цьому, місцевий господарський суд частково задовольнив вимоги про стягнення пені в сумі 1 801,85 грн., а в частині стягнення пені в сумі 11 378, 88 грн. відмовив.

Щодо нормативно-правового обґрунтування прийнятого рішення, суд посилався на статтю141 Земельного кодексу України, частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, статті 31, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 14, 24 Закону України "Про плату за землю".

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняти у справі нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази наявності заборгованості у відповідача за спірним договором, а навпаки листом від 25.09.2013р. за вих. №624/10/20 Головним управлінням Міністерства доходів в АР Крим надано інформацію, що станом на оформлення позовної заяви 24.05.2013р. та за період з 23.12.2005р. в місцевий бюджет Привітненької сільської ради надійшло від відповідача 527 330,95 грн., при цьому зазначена сума була внесена за період з 23.12.2005р. по 21.09.2009р. Таким чином, відповідач посилається на здійснення ним передплати за період з 23.12.2005р. по 16.12.2012р., яка виникла, в зв'язку з укладенням між відповідачем і Привітненькою сільською радою додаткової угоди до договору оренди № 2 від 30.05.2008р., але яка не пройшла державну реєстрацію, тобто є неукладеною.

Крім того, відповідачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" поновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 30 липня 2013 року у справі №901/1755/13, апеляційну скаргу останнього прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючи суддя Воронцова Н. В., судді Фенько Т. П., Заплава Л. М.

В судовому засіданні, 21 листопада 2013 року, прокурор заперечував проти задоволення позовних вимог та скасування оспорюваного рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні оспорюваного рішення, а також просив долучити до матеріалів справи довідку Головного управління Державної казначейської служби України в м. Севастополі від 18.11.2013р. за №06-30/10882, в якій міститься інформація проте, що кошти в сумі 34 983,50 грн. були зараховані до Державного бюджету на рахунок 31216206782001 по коду кваліфікації доходів "Судовий збір".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 14.10.2013р.

Судова колегія, вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, тим більш, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Враховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі рішення 33 сесії 4 скликання Привітненської сільської ради №696 від 15 жовтня 2005 року Привітненська сільська рада (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" (за договором орендар) уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0110393000:01:002:0050 загальною площею 7,0668 га., яка знаходиться в с. Привітне (а.с.9-13).

Договір пройшов державну реєстрацію, про що в книзі запису державної реєстрації договорів оренди землі вчинений запис під №040500200011 від 23 грудня 2005 року.

Договір оренди землі укладено строком на 49 років (пункт 6 договору).

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору оренди, судом встановлено, що відповідно до пунктів 7-11 договору орендна плата складає 88165,40 грн. у рік, та 7347,12 грн. у місяць.

Розрахунок орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Сторони узгодили, що орендна плата вноситься щомісячно до 30 числа кожного місяця за попередній місяць на розрахунковий рахунок Привітненської сільської ради.

Розмір орендної плати переглядається в разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни грошової оцінки, збільшення розмірів ставки земельного податку, зміни ставок орендної плати, індексації, у т.ч. внаслідок інфляційних процесів.

Перерахунок сум орендної плати, відповідно до пункту 10 договору, проводиться орендарем у разі погіршення стану орендованої земельної ділянки, яке виникло не з вини орендатора, що підтверджується відповідною документацією, в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі невнесення орендної плати у строки, встановлені договором, сторони передбачили відповідальність, зокрема, нарахування пені в розмірі 0,3% неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Так, на виконання умов договору, 23 грудня 2005 року орендар та орендодавець уклали акт приймання-передачі земельної ділянки, зі змісту якого вбачається, що Привітненська сільська рада передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" прийняло земельну ділянку загальною площею 7,0668 га., яка знаходиться в с. Привітне. Підставою для передачі є рішення 33 сесії 4 скликання Привітненської сільської ради №696 від 15 жовтня 2005 року №696 (а.с. 14).

Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор наполягає на тому, що договірні зобов'язання з січня 2012 року відповідачем не виконуються, орендна плата не сплачується, у зв'язку з чим, у відповідача перед орендодавцем виникла заборгованість по орендній платі у загальному розмірі 110206,80 грн., з яких, за січень 2012 року 7347,12 грн., за лютий 2012 року 7347,12 грн., за березень 2012 року 7347,12 грн., за квітень 2012 року 7347,12 грн., за травень 2012 року 7347,12 грн., за червень 2012 року 7347,12 грн., за липень 2012 року 7347,12 грн., за серпень 2012 року 7347,12 грн., за вересень 2012 року 7347,12 грн., за жовтень 2012 року 7347,12 грн., за листопад 2012 року 7347,12 грн., за грудень 2012 року 7347,12 грн., за січень 2013 року 7347,12 грн., за лютий 2013 року 7347,12 грн. та за березень 2013 року 7347,12 грн.

З огляду на несвоєчасну оплату орендної плати відповідачу відповідно до умов спірного договору на суму заборгованості нараховано пеню, яка становить 13180,73 грн., у тому числі за період з жовтня 2012 року у розмірі 3989,49 грн., з листопада 2012 року у розмірі 3306,20 грн., з грудня 2012 року у розмірі 2644,96 грн., з січня 2013 року у розмірі 1961,68 грн. Та з лютого 2013 року у розмірі 1278,40 грн.

Таким чином, за підрахунком позивача, загальний розмір заборгованості орендаря перед орендодавцем з урахуванням штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору оренди землі становить 123387,50 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора із позовом до суду про стягнення заборгованості за договором у розмірі 123387,50 грн., у тому числі пені у розмірі - 13180,73 грн., розірвання договору оренди землі, а також зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Предметом спору по вказаній справі є матеріально правові вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, тому спірні відносини регулюються Законом України "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предмету спору та характеру спірних правовідносин, які виникли внаслідок заборгованості відповідача з орендної плати, до предмету доказування у даній справі входить встановлення фактичних обставин, які свідчать про істотність порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та достатність вказаного порушення для розірвання договору оренди землі.

Відповідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтями 13 та 14 Закону України "Про плату за землю", (в редакції на час укладення договору), було встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

01.01.2011 р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність у зв'язку з прийняттям та набранням чинності Податковим кодексом України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р. № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, з огляду на викладене, необхідною та безумовною умовою для розірвання договору оренди з підстав несплати орендної плати є наявність систематичності такої несплати, яка в свою чергу повинна бути підтверджена належними доказами.

Підставами позову, поданого прокурором, є обставини щодо наявності заборгованості з орендної плати за вказаним вище договором оренди землі та як на доказ систематичної несплати відповідачем орендної плати, прокурор додає до позову тільки розрахунок боргу з орендної плати за період з січня 2012 року по березень 2013 року, складений Привітненькою сільською радою в односторонньому порядку (а. с. 7).

Суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення виходив з того, що були встановлені обставини при яких наявні факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належної та в повному обсязі сплати орендної плати, тобто наявності належних доказів заборгованості з орендної плати.

Однак, судова колегія не може погодитися із такою позицією місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів не може прийняти вказаний розрахунок боргу з орендної плати за період з січня 2012 року по березень 2013 року, в якості належного доказу, який підтверджує обґрунтованість вимог прокурора щодо необхідності стягнення заборгованості з орендної плати і розірвання спірного договору, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. № 6, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, зокрема, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Колегія суддів встановила, що на момент прийняття місцевим господарським судом рішення, в матеріалах справи були відсутні будь-які дані ДПІ в м. Алушта ДПС, на підставі яких позивачем був складений розрахунок на суму 110 206,80 грн. та пені на суму 13 180,73 грн. Тобто, позивач самостійно, в односторонньому порядку визначив суму заборгованості відповідача на зазначену суму.

Крім того, вказаний розрахунок позивача не містить жодних даних проте, що вказана заборгованість відповідача утворилася саме, в зв'язку з несплату орендних платежів за спірним договором оренди землі від 27.11.2005р.

Вказане не враховано господарським судом першої інстанції та зазначений розрахунок був помилково прийнятий в якості належного обґрунтування позовних вимог.

Натомість, відповідач звертаючись із апеляційною скаргою до суду, додав до апеляційної скарги лист від 25.09.2013р. за вих. №624/10/20 Головним управлінням Міністерства доходів в АР Крим надано інформацію, що станом на оформлення позовної заяви 24.05.2013р. та за період з 23.12.2005р. в місцевий бюджет Привітненької сільської ради надійшло від відповідача 527 330,95 грн., при цьому зазначена сума була внесена за період з 23.12.2005р. по 21.09.2009р. Також, посилається на те, що зазначена передплата орендної плати за період з 23.12.2005р. по 16.12.2012р., виникла, в зв'язку з укладенням між відповідачем і Привітненькою сільською радою додаткової угоди до договору оренди № 2 від 30.05.2008р., але яка не пройшла державну реєстрацію, тобто є неукладеною, про що до скарги додана засвідчена копія вказаної додаткової угоди №2 від 27.11.2005р.

Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, апелянт звертаючись із даною скаргою, не може посилатися на вищевказаний лист від 25.09.2013р. за вих. №624/10/20, як на доказ відсутності за ним боргу з орендної плати, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції та на час прийняття судового рішення судом першої інстанції, таких доказів сплати заборгованості не існувало взагалі.

Адже, судова колегія зауважує, що перевіряючи відповідність прийнятого рішення судом першої інстанції нормам матеріального та процесуального права відповідно до обставин, що існували на час прийняття такого рішення, суд апеляційної інстанції не може брати до уваги докази, яких не існувало під час прийняття такого рішення, оскільки виникнення нових не може призвести до скасування раніше прийнятого рішення на підставі інших доказів, які існували на час його прийняття.

Також, судова колегія не може прийняти в якості доказу у справі і копію додаткової угоди №2 від 27.11.2005р., оскільки відповідачем не обґрунтував неможливість її подання до суду першої інстанції.

Разом з тим, як вже вказувалося вище, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано належних і допустимих доказів, які б підвереджували систематичну несплату відповідачем орендної плати та розмір заборгованості відповідача в сумі 123 387,50 грн., а здійснення відповідачем вищевказаної передплати за договором на суму 527 330,95 грн., внаслідок підписання додаткової угоди № 2 від 30.05.208р., яка є неукладеною в силу закону, судова колегія розцінює, як підтвердження правильних висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що під час розгляду справи, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи щодо наявності заборгованості відповідача за спірним договором оренди, оскільки представлений в матеріали справи розрахунок боргу не може вважатись безперечним доказом такого факту, а тому не є належним доказом по справі, який підтверджую наявність заборгованості з орендної плати.

З огляду на викладене вбачається, що місцевий суд прийняв докази в обґрунтування позовних вимог без з'ясування підстав та обставин, тим самим визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи.

Відтак, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів наявності систематичної несплати орендних платежів з боку відповідача за договором оренди землі від 27.11.205р. на час розгляду справи, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 110 206,80 грн., пені в сумі 1801,85 грн. та розірвання договору оренди з підстав істотного порушення його умов, які не були доведені прокурором.

Більш того, розриваючи спірний договір місцевий господарський суд, зазначаючи в рішенні про те, що критерієм істотного порушення закон визначає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, не вказав, які саме збитки (втрати) поніс позивач у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати і що він недоотримав.

Таким чином, зважаючи на те, що стаття 32 ЗУ «Про оренду землі» визначає підстави дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку на вимогу однієї із сторін, які пов'язані з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача за період з січня 2012 року по березень 2013 року та систематичну її несплату, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про розірвання спірного договору.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати, згідно пункту 11 договору, встановлена у вигляді сплати пені в розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, яку позивач вправі нарахувати на суму несплачених орендних платежів та звернутися із відповідним позовом до суду про її стягнення.

Адже, саме такий спосіб судового захисту направлений на відновлення порушення права позивача на своєчасне отримання орендних платежів, а не шляхом розірвання спірного договору, який можливий при критерії істотно грубого порушення умов договору, який суттєво впливає на можливість подальшого виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та погіршує матеріальне співвідношення однієї із сторін договору.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для застосування норм ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, а відтак і для задоволення вимог про розірвання договору оренди та повернення спірної земельної ділянки, а тому скасовує рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині та приймає у справі нове рішення про відмову в позові.

З огляду на вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що неповне з'ясування усіх обставин справи і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, привело до прийняття місцевим господарським судом рішення в частині задоволення позову про часткове стягнення заборгованості, розірвання позовних вимог та зобов'язання повернути земельну ділянку, яке не можна визнати законним й обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню в цій частині, з прийняттям у справі нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись статтями 99, 101, 103 (пунктом 2), 104 (пунктами 1, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2013 року у справі №901/1755/13 скасувати в частині розірвання договору оренди землі від 27.11.2005р., зобов'язання повернути земельну ділянку, стягнення 110 206,80 грн. заборгованості і 1801, 85 грн. пені та стягнення судових витрат.

3. Прийняти у цій частині нове рішення:

В задоволені позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 27 листопада 2005 року, укладений між Привітненською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Альфа Крим" повернути Привітненській сільській раді передану за договором оренди землі від 27 листопада 2005 року земельну ділянку площею 7,0668 га. вартістю 4408336,49 грн., що розташована в с. Привітне - відмовити.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 110 206,80 грн. заборгованості і 1801, 85 грн. пені - відмовити.

4. В іншій частині рішення про відмову в позові залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О. І. Проценко

Л.М. Заплава